АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Поняття валідності та валідизації. Види валідизації

Читайте также:
  1. ВАЖЛИВІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ
  2. Визначення поняття «корпорація»
  3. Визначення поняття «неологізм» та його характеристики
  4. Висновок експерта як джерело доказів у кримінальному провадженні: поняття, значення, структура та особливості оцінки.
  5. Вихідні арт-терапевтичні поняття
  6. Власність: поняття, сутність, правовий та економічний зміст. Типи, форми і види власності.
  7. Вступ. Педагогічна діагностика (поняття, складові і функції педагогічної діагностики).
  8. Г) злочин – це конкретно суспільне небезпечне діяння; склад злочину – юридичне поняття про злочин певного виду.
  9. Дайте визначення поняття адміністративного правопорушення та назвіть його ознаки.
  10. Дайте визначення поняття виборів та назвіть їх види.
  11. Дайте визначення поняття відпустка та назвіть її види.
  12. Дайте визначення поняття референдум та назвіть його види.

Валідність – ознака надійності, чинності вихідної інформації, яка використовується в економічних дослідженнях: реальність інформації, відсутність у ній помилок, можливих через неточність вибраної методики збирання та обробки даних.

Валідизація — дослідження тесту, що ставить за мету визначити ступінь валідності, тобто встановити, чи дійсно тест вимірює ту якість, для вимірювання якої він був складений, і чи можна на цій підставі робити достовірні узагальнення й висновки.

Критерій валідизації — це показник якоїсь психічної властивості, що вимірюється тестом, але отриманий будь-яким іншим, відмінним від контрольованого тесту шляхом.

Відомі чотири найпоширеніші методи експертної валідизації.

1. Колективна оцінка - Використовуючи цей метод, експерти разом оцінюють об'єкт за допомогою спеціальної шкали. Підбір градації оцінних шкал найчастіше здійснюється за принципом звичності оцінок для експерта. Так, для вчителів найзручнішим є оцінювання за п'ятибальною шкалою. Умовою методу колективної оцінки є розробка компромісного вирішення щодо досліджуваного об'єкта. У суспільному житті такий метод винайдення рішень є чи не найпоширенішим (збори, конференції тощо), але за такого способу оцінювання результати переважно залежать від особистостей та групової взаємодії експертів.

2. Середньозважена оцінка - За такого підходу кожного піддослідного також оцінює група експертів, але жодному з них невідомі судження про якості об'єкта, які виносяться іншими експертами. Після закінчення оцінювання висновки експертів усереднюються.

3. Метод ранжирування - За такого підходу група експертів разом або незалежно один від одного розміщують якості піддослідного у кілька груп за принципом зростання чи зниження прояву тієї або іншої якості. Замість групування можуть складатися рангові списки. Згідно з першими методами оцінювання остаточні судження встановлюються шляхом компромісу, або середньозважено.

4. Парні порівняння - При визначенні рангового місця експерти нерідко зустрічаються зі складністю ідентифікації прояву досліджуваної ознаки та кваліфікації її прояву згідно з градаціями шкали. Такі труднощі особливо характерні для випадків оцінки малодиференційованих ознак (чи є ця людина доброю, розумною, щасливою тощо) або за низької кваліфікації та браку досвіду оцінювання іншої людини у самих експертів. За цих обставин суттєві переваги має метод парного порівняння. Завдання експертів складається з процедур парного порівняння об'єктів за альтернативними ознаками («рухливий-спокійний», «веселий-сумний»). Можливий інший варіант альтернативного розподілу. Тоді уся група піддослідних розподіляється на пари (так, як це робиться у соціометричній таблиці) і визначається, у кого з даної пари досліджувана якість виявляється сильніше. Показником рангового місця даного піддослідного є кількість виборів його у даних всіх експертів. Цей показник може враховувати кількість експертів та об'єктів, а також облічуватись у відсотках

 

17. Уявлення про інтелект та його діагностику. Поняття IQ. Види інтелектуальних тестів.

 

18. Вербальні тести інтелекту.

 

19. Невербальні тести інтелекту.

 

20. Діагностування особистості. Типологічні опитувальники особистості.

 

21. Опитувальники рис особистості. 16-факторний особистісний опитувальник Кеттелла.

 

22. Особистісні опитувальники мотивації.

 

23. Особистісні опитувальники інтересів.

 

24. Особистісні опитувальники цінностей та установок.

 

25. Діагностика психічних станів.

 

26. Діагностика міжособистісних відносин за допомогою соціометричного методу дослідження.

 

27. Діагностика міжособистісних відносин за допомогою стандартизованих опитувальників.

 

33. Соціально-педагогічне вивчення мікросоціальних умов та їх впливу на розвиток дитини.

 

34. Психологічне вивчення сім’ї, яка виховує дитину порушеннями у розвитку.

 

35. Психологічне вивчення дітей з порушеннями у розвитку.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |

Поиск по сайту:

Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)