Рекомендації до психолого-педагогічного вивчення дітей першого року життя

Особливістю дітей першого року життя є їх велика залежність від впливу дорослої людини. Головною потребою є спілкування з дорослим, в процесі якого формуються основи всієї психічної діяльності немовляти. Розвиток у цьому періоді відбувається не рівномірно, тому його оцінка потребує динамічного спостереження.

Як правило, пс псд обстеження дітей починається після 1.5-2 місяців. Об’єктами такого вивчення стають діти з ознаками органічного ураження мозку, а також ті, що знаходяться в умовах емоційної чи соціальної депривації.

Методики вивчення пс фіз. Розвитку немовляти: шкала розвитку Гезелля, денверська скринінгова методика, роботи Пантюхіної, Фрухт, Баженової, Журби, Мастюково.

Усі методики, що спрямовані на діагностику першого року життя побудовані за 1 принципом: вони включають набори завдань, які спрямовані на вивчення моторної, мовленнєвої, пізнавальної і соціальної сфер. По мірі дорослішання дитини завдання ускладнюються.

Діти до 8 місяців обстежуються на спеціальному столику. Більш старших садять на спец столик, або на коліна матері. Дитина повинна бути в стані активності, здоровою, сухою, ситою та не стомленою.

Перший етап: встановлення контакту з дитиною і виявлення його особливостей. Погано, якщо діти, старші 8 місяців, легко входять в такий контакт, і не відрізняють знайомих і не знайомих дорослих. Особливу увагу звертають на характер контакту дитини з матір’ю.

Другий етап: визначення стану рухової сфери, а саме можливість і якість контрою положення голови і рук, а також під час сидіння і ходьби. У дітей старше 8 місяців особливу увагу звертають на характер крокових рухів.

Третій етап: визначення розвитку сенсорних реакцій: вивчається характер пристосувань та фіксацій. Для цього перед очима дитини на відстані 30 см переміщують яскраву іграшку 7-10 см у горизонтальному, вертикальному і круговому напрямках – перевіяють наявність реацій на предмет, що зникає з поля зору; можливість розпізнання джерела слуху за динамікою очей і поворотом голови; здатність прислуховуватись до мовлення дорослого; знаходити 2 предмети одночасно.

Четвертий етап: визначення стану розвитку дій з предметами. Дітям старші 4 місяців пропонують брязкальце і оцінюють можливість хапання, його швидкість і точність, рухи пальців, тривалість утримання, характер маніпуляцій. Після 8 місяців дають 2 брязкальця і оцінюють можливість їх хапання та утримання, причому друге брязкальце дають з боку вільної руки, а потім з боку зайнятої. Після 10 місяців пропонують декілька іграшок, і оцінюють можливість поперемінної маніпуляції з двома і більше предметами, і можливість хапання третьої іграшки. Особливу увагу звертають на дії з предметами, які використовують під час годування (чашечка, пляшка, ложка). Спец увагу звертають на характер інтересів до тих предметів, які можна взяти тільки двома пальцями.

П’ятий етап: етап розвитку взаємодії з доросли: з’ясовують наявність емоційних і зорових між матір’ю і дитиною і намагаються встановити подібні контакти між дитиною і психологом; встановлюють у матері, чи розуміє відповідні бажання дитини, про що говорить їй плач, чи ж в ньому паузи для реакції дорослого; якого типу ігри існують у матері та дитини; чи дивиться дитина в очі матері; чи розуміє елементарні інструкції, виражені мімікою та жестами, особливо слова-мітки, і чи володіє вказівним жестом.

Шостий етап: стан розвитку емоційних і голосових реакцій (частоту виникнення, різноманітність, можливість появи звукових реакцій у відповідь, форму (гуління, лепіт, перші склади), відмічаються характер та виразність посмішки). Діагностика мов та емоц відбувається на всіх етапах!

Обстеження закінчується заключенням, в якому вказується загальна оцінка характеру порушень. Вказується ступінь порушення і обов’язково функції, які розвиваються за нормою.

Поиск по сайту: