Рекомендації для дошкільного віку

Важливим якісним здобутком дошкільного віку є поява гри – основного виду діяльності дітей, яка обумовлена розвитком їх психічних функцій і особистості. В цей період розвивається також

Продуктивні види діяльності, у дитини формується пізнавальне ставлення до оточуючої дійсності, починає розвиватися воля, формується внутрішня оцінка ситуації вчинку, удосконалюється увага і закладаються основи морального розвитку особистості.

При проведені псд потрібно дотримуватись:

1) Створення в ході обстеження комфортності, встановлення емоційного контакту

2) Надання завдань з більш легкого варіанту для створення ситуації успіху, що викликає бажання працювати надалі

3) Чергувати вербальні і невербальні методики для попередження втоми

4) Ігровий характер завдань

5) Врахування рівня розвитку пізнавальних процесів

Обстеження починається з бесіди, яка спрямована на встановлення емоційного контакту і під час якої встановлюється загальний рівень знань та уявлень дитини про оточуючий світ, орієнтування в часі, просторі і емоційні особливості.

При відборі методик враховується вікові ПН: рівень розвитку перцептивних дій, наочно-образного мислення, провідної діяльності (ігрової), типових продуктивних видів діяльності 9конструювання і малювання).

Важливим завданням обстеження дітей 4-5 років є вивчення рівня розвитку орієнтувально-пізнавальної діяльності, яка стає структурною одиницею пізнання (1 хаотичні дії 2перебирання варіантів 3 практичне примірювання 5 зорове орієнтування). Іти з нормою інтелектуального розвитку у віці 45 років вирішують практичні і проблемно-практичні завдання методом цілеспрямованих проб. В цьому віці з’являються і розвиваються сюжетно-рольова гра і проявляється стійкий інтерес до продуктивних видів діяльності.

При обстежені дітей 6го року життя враховуються ПН: сюжетно рольова гра, відображення сюжету у продуктивних видах діяльності. Завдання діти у 6 років вирішують методом практичного примірювання, а в деяких випадках – зорового орієнтування.

Головною метою обстеження дітей 7го року життя – ціле направлене вивчення психологічної готовності до навчання у школі, яка включає наступні компоненти: мотиваційний, інтелектуальний, емоційно-вольовий, = комунікативний.

Основними параметрами розумового розвитку дошкільника є прийняття завдання, розуміння умов завдання, спосіб виконання, здатність до навчання в процесі обстеження, ставлення до результату діяльності.

Для діагностики пізнавальної сфери використовуються завдання, які дають можливість виявити рівень знань та вмінь (тобто АРР та ЗНР).

Здатність до навчання вказує а нормальний рівень розвитку дитини в тому випадку, якщо дитина самостійно розв’язує 60-80% інтелектуальних завдань різних видів, а за іншими справляється після надання допомоги, включаючи форму прямої підказки, або демонстрації певного рішення. Середня ступінь здатності до навчання – 30-50% і 60-8-% після надання одного або двох етапів допомоги. Груба недостатність здатності до навчання оцінюється у тих випадках, коли дитині для виконання завдання доведеться допомагати у найбільш розгорнутій формі, включаючи демонстрацію розв’язання. У найбільш складних випадках рішення не відтворюється навіть після демонстрації.

Обстеження мотиваційної готовності проводиться за допомогою спостереження і бесіди.

Основними показниками емоційно-вольової сфери дитини є володіння правилами поведінки (режим дня…), вміння адекватно реагувати на оцінку виконаного завдання, вміння оцінювати свою роботу і долати труднощі.

Паралельно з оцінкою розумової, мотиваційної і емоційно-вольової готовності оцінюється також комунікативна готовність (метод спостереження).

Важлива умова – володіння деякими елементарними навчальними навичками: звуковий аналіз слова, читання, готовність руки до письма та обчислювальні навички.

Обов’язковий компонентом обстеження є логопедичне обстеження, що проводиться спеціалістом.

Ігрова діяльність – може бути представлена маніпуляцією, процесуальною грою (одна і таж дія) та грою з елементами сюжету. У випадку порушень і патологій найбільш ранні зміни спостерігаються саме в ігровій діяльності. Гра або не відповідає віковому рівню, або набуває своєрідного характеру. Характерними ознаками є: відсутність поступового ускладнення гри, недостатність конструктивної творчості, безініціативність, одноманітність, стереотипність, монотонність, відсутність або зниження емоційної реакції. Не сформованість ігрової діяльності вказує на порушення інтелектуального розвитку і впливає на особливості подальшого психічного розвитку.

Вивчення ігрової діяльності проводиться методом спостереження, яке може бути проведене або в реальних, звичних для дитини обставинах, або в кабінеті психолога.

Для обстеження використовується як не директивні, так і директивні ігри. Під час спостереження не директивної або спонтанної гри надається можливість обирати іграшки і виконувати з ними дії. Спостереження починається з моменту, коли дитина підходить до іграшок, і відповідно фіксується наявність емоційної реакції, бажання, інтерес, бажання погратись і цілеспрямованість дій.

Відсутність гри в ситуації обстеження не є обов1язково відхиленням у розвитку, оскільки така ситуація є для дитини незвичайною і пояснюватись або підвищеною тривожністю, абр не сформованістю комунікативних навичок.

Показовими є ставлення дитини до іграшки і характер рівня гри. Якщо відсутній інтерес до іграшки, або дитина користується нею не адекватно, не намагається організувати самостійну гру, а за допомогою дорослого повторює лише предметні дії, можна говорити про зниження розумового розвитку. Відсутність можливості розгорнути гру з початку після 4 років вказує на відхилення у розвитку, а гра на рівні маніпуляції після 4 років вказує на глибоке відставання у дитини.

Поиск по сайту: