Засада права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності

Зміст даної засади закріплений в ст. 24 КПК України:

1. Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи

бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому

цим Кодексом.

2. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав,

свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим

Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Відповідно до глави 26 КПК «Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під

час досудового розслідування», в ст. 303 КПК зазначено, що на досудовому

провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи

прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про

кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після

отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення,не поверненні

тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК, а також у не здійсненні

інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК строк –

заявником, потерпілим, підозрюваним, володільцем тимчасово вилученого майна;

2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування –

потерпілим, підозрюваним;

3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження – заявником,

потерпілим;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження – заявником,

потерпілим, підозрюваним;

5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим – особою,

якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора при застосуванні

заходів безпеки – особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки,

передбачені законом;

7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про

проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) – особою,

якій відмовлено у задоволенні клопотання;

8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування

та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК –

підозрюваним.

Інші скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора не

розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду

під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст. 314 – 316 КПК.

Під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії

чи бездіяльність, передбачені п. 5, 6 ч. 1 ст. 303 КПК.

Відповідно до ст. 309 КПК під час досудового розслідування можуть бути

оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про:

1) відмову у наданні дозволу на затримання;

2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або

відмову в його застосуванні;

3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;

4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову

в його застосуванні;

5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;

6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в

такому поміщенні;

7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для

дітей або відмову в його продовженні;

8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної

експертизи або відмову у такому направленні;

9) арешт майна або відмову у ньому;

10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення

речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення

підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа-

підприємець чи юридична особа позбавляються можливостей здійснювати свою

діяльність;

11) відсторонення від посади або відмову у ньому.

Під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в

апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на

постанову про закриття кримінального провадження, повернення скарги на рішення,

дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.

Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення

проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку.

Засада доступу до правосуддя та обов’язковість судових рішень. Статтею

21 КПК України закріплено засаду доступу до правосуддя, зміст якого полягає в

тому, що:

1. Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи

у розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

2. Вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному

КПК, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території

України.

3. Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що

стосується його прав та обов'язків, у передбаченому КПК.

4. Якщо інше не передбачене КПК, здійснення кримінального провадження не

може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту у

випадку, якщо під час кримінального провадження порушуються її права,

гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України.

В ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має

право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку

незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо

його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-

якого висунуто проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення

проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал

засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі,

громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо

того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або -

тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин

публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя. Кожен, кого

обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим

доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Кожний

обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі

права:

a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про

характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього;

b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту;

c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника,

вибраного на власний розсуд, або – за браком достатніх коштів для оплати

юридичної допомоги захисника – одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього

вимагають інтереси правосуддя;

d) допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також

вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків

обвинувачення;

e) якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє

нею, - одержувати безоплатну допомогу перекладача.

Конституція України (ст. 124) проголошує, що рішення ухвалюються судами

іменем України і є обов’язковими на всій території України.

Рішення - найважливіший акт здійснення правосуддя. Обов’язковість рішень

суду підкреслює авторитет судової влади і сприяє утворенню режиму законності і

зміцненню правопорядку в державі. Судові рішення інших держав є обов’язковими

до виконання на території України за умов визначених законом України, відповідно

до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою

України (ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”).

Поиск по сайту: