Методичний бюлетень

Відділ освіти Бучанської міської ради

Міський методичний кабінет

Методичний бюлетень

ОСОБЛИВОСТІ

ВИВЧЕННЯ БАЗОВИХ ДИСЦИПЛІН
У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
У 2015/2016 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

( початкова школа )

Методист ММК

Цвєткова Н.Д.

2015р.

ОСОБЛИВОСТІ

ВИВЧЕННЯ БАЗОВИХ ДИСЦИПЛІН
У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
У 2015/2016 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

(Додаток до листа МОН України від 26.06.2015 р. № 1/9-305, витяг)

Особливості вивчення базових навчальних дисциплін у 2015/2016 навчальному році пов’язані насамперед зі змінами, внесеними до навчальних програм.

На виконання наказів Міністерства освіти і науки Укра­їни від 05.11.2014 р. № 1275 “Про проведення експер­тизи та громадського обговорення типових навчальних планів та навчальних програм для початкової школи” до навчальних програм внесено зміни, спрямовані на їх розвантаження, врахування вікових особливостей розвитку дитини, відповідність сучасному розвитку на­уки та технологій.

Після громадського обговорення та розгляду Коле­гією Міністерства зміни до програм були затверджені наказами МОН:

1. № 149 від 22.12.2014 р. “Про затвердження змін до навчальних програм для 4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів” з української мови, літературного читання, математики, природознавства, “Я у світі”, інформатики, російської мови для шкіл з російською мовою навчання, української мови для шкіл з навчанням російською мовою;

2. № 584 від 29.05.2015 р. “Про затвердження змін до навчальних програм для 1-3-х класів загальноосвітніх навчальних закладів” з української мови, літературного читання, математики, природознавства, “Я у світі”, інформатики, російської мови для шкіл з російською мовою навчання, української мови для шкіл з навчанням російською мовою.

Навчальні програми зі змінами розміщено на сайті http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita-navchalni-prohramy/. Програми позбавлені жорсткого поурочного поділу, вчителі можуть самостійно обирати послідовність роз­криття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу.

Обласні, районні та міські методичні кабінети (об’єднання) не можуть втручатися в такі питання, оскільки це винятково компетенція вчителя.

Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства: www.mon.gov.ua.

Дозволяється використовувати підручники з відпо­відним грифом Міністерства, видані в попередні роки, враховуючи при цьому зміни у програмах.

Щодо додаткової навчально-методичної літератури, то вчитель вільний у її виборі й може застосовувати таку, що найкраще реалізовує його методику навчання.

Також залишаються актуальними методичні рекомен­дації Міністерства щодо організації навчально-вихов­ного процесу і вивчення базових дисциплін попередніх років. Тексти методичних рекомендацій розміщені на сайті МОН http://oid.mon.gov.ua/ua/often-requested/ methodical-recommendations та в інформаційних збір­никах Міністерства освіти і науки відповідних років.

Необхідно також врахувати в роботі листи Мініс­терства від 03.06.2014 р. № 1/9-282 “Про формування класів з навчанням українською мовою, мовами націо­нальних меншин та вивчення цих мов”, від 06.06.2014 р. №1/9-299 “Про забезпечення права представників кримськотатарського народу на здобуття загальної середньої освіти рідною мовою чи вивчення цієї мови” щодо неприпустимості звуження конституційних прав громадян на здобуття освіти українською мовою, мова­ми національних меншин чи вивчення цих мов, а також забезпечення освітніх прав представників кримськота­тарського народу.

На відміну від підходів до укладання методичних рекомендацій щодо вивчення предметів, які практику­валися упродовж багатьох років і в яких нерідко з року в рік переповідалися добре відомі вчителям-практикам і методистам загальнодидактичні концепції та підходи до навчання дітей, у цьогорічних рекомендаціях переважно йдеться про нововведення.

ПОЧАТКОВА ШКОЛА

З метою розвантаження навчальних програм для учнів початкової школи наказами Міністерства освіти і науки України від 22.12.2014 р. № 1495 “Про затвердження змін до навчальних програм для 4-х класів загальноос­вітніх навчальних закладів” та від 29.05.2015 р. N9 584 “Про затвердження змін до навчальних програм для 1-3-х класів загальноосвітніх навчальних закладів” за­тверджено зміни до таких програм: “Українська мова”, “Літературне читання”, “Математика”, “Природознав­ство”, “Я у світі”, “Інформатика”, “Українська мова для шкіл з навчанням російською мовою”, “Російська мова для шкіл з російською мовою навчання”. Рекомендації щодо використання навчальних програм уміщено в пояснювальних записках до них. Зміни, внесені до програм, оприлюднено на сайті МОН: http://www.mon. gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni- programy.html.

У навчальних програмах для 1-4-х класів з метою запобігання надмірному контролю уточнено і конкре­тизовано державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Такі поняття як “знає”, “пояснює”, “досліджує” змінено на “має уявлення”, “розуміє”, “за­стосовує”. На відміну від попередньої редакції програм, у змінених програмах резервні години не передбачено. Завдяки цьому збільшиться кількість годин на вивчення складних тем; вчитель матиме більше можливостей ви­кладати матеріал ритмічно, маючи час на закріплення і повторення учнями засвоєного матеріалу.

У 4-му класі учні продовжують вивчати природознав­ство, курс “Я у світі”, інформатику.

У навчальній програмі з української мови збільше­но тривалість букварного періоду з 76 до 89 годин за рахунок скорочення післябукварного періоду з 29 до 16 годин. Також удосконалено соціокультурну змістову лінію, яка представлена такими розділами: “Сім’я”, “Школа”, “Громадські місця”, “Рідний край”, “Батьків­щина”. Розвантаження змісту навчального матеріалу відбулося за рахунок вилучення таких складних для засвоєння молодшими школярами тем як “Складне речення”, “Відміни іменників”, “Дієвідміни дієслів”.

З програми з української мови для загально­освітніх навчальних закладів з навчанням росій­ською мовою для 4-го класу вилучено тему “Складне речення”. В оновленій програмі також вилучено вимоги щодо формування вмінь відмінювати іменники чи при­кметники, визначати відмінок, особу в окремо взятих словах. Натомість сформульовано вимоги щодо вміння правильно вживати закінчення того чи іншого відмінка, особи підчас побудови словосполучень, речень тощо. Отже, вчитися правильно вживати відмінкові форми учні мають на основі спостережень за відмінностями у закінченнях того чи іншого відмінка під час побудови словосполучень, речень, створення текстів.

Навчальною програмою з російської мови для загальноосвітніх навчальних закладів з навчан­ням українською мовою у 4-му класі передбачено удосконалення навичок діалогічного та монологічного висловлювання.

У програмі з російської мови для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання також змінено соціокультурну змістову лінію.

З метою набуття комунікативного досвіду школярам на матеріалі лінгвістичних понять або життєвих реалій пропонується розв’язання типових для дітей цього віку життєвих мовленнєвих ситуацій на групову та парну вза­ємодію (дати відповідь на запитання або пропозицію, перепитати й повторно пояснити без роздратування, довести без категоричності, з повагою до іншої позиції, дібрати власні аргументи). Урізноманітнюється й уза­гальнений зміст діалогів: запитання — уточнювальне запитання — уточнення запитання — відповідь; про­позиція — уточнювальне запитання — відповідь — від­мова — аргументація власної позиції — відповідь.

Зміст навчального матеріалу розвантажено за раху­нок вилучення окремих тем, що виявились складними для засвоєння молодшими школярами (наприклад, “Складне речення”).

У пояснювальній записці до програми з літератур­ного читання уточнено, що перелік творів, визначених змістовою лінією “Коло читання” щодо кожного класу, є рекомендованим.

До програми для 4-го класу внесено зміни щодо кіль­кості творів, які учні повинні знати напам’ять: віршів — 8, уривків прозових творів — 2.

У контексті курсу літературного читання для за­гальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мо­вами національних меншин для 4-го класу особливу увагу належить звернути на змістову лінію “Формування і розвиток навички читання” щодо змісту та особливостей роботи над формуванням навички читання вголос, яка охоплює техніку (спосіб читання, правильність, чіткість, виразність, темп) та смислову складову — розуміння прочитаного.

Для формування навички читання мовчки та розу­міння прочитаного у програмі пропонується виконувати спеціальні завдання.

Програма з літературного читання для загально­освітніх навчальних закладів з навчанням росій­ською мовою для 4-го класу не зазнала змін. Підходи до роботи з учнями та формування компетентностей ті ж самі, що й у попередньому навчальному році.

У програмі з математики перерозподілено теми між класами, уніфіковано термінологію, якою мають послуговуватися вчителі задля наближення навчального матеріалу до вікових особливостей молодших школя­рів (наприклад, поняття “множина” замінено на більш доступне: “група предметів”, “корінь рівняння” — на “розв’язок рівняння”; змінено назви деяких законів дій (“розподільний закон” — на “множення суми на чис­ло”; вилучено поняття “математична модель” і т. ін.); узгоджено зміст і назви розділів (наприклад, у розділі “Аналіз і систематизація вивченого” не передбачається вивчення нового матеріалу).

Також частково змінено структуру і зміст навчальної програми з природознавства для 1 -3-х класів. Суттєво змінено і систематизовано програму для 4-го класу. Розділи структуровано за принципами концентричності та змістового узагальнення. Змінено окремі форми організації навчально-пізнавальної діяльності школярів (наприклад, дослідницький практикум — на навчальний проект; змістове наповнення теми 5 “Запитання до при­роди” інтегровано в інші теми).

До програми “Я у світі” для 4-го класу додано тему “Співробітництво країн у питаннях збереження природи, ведення господарства, культурного обміну”. Під час вивчення цієї теми слід звернути увагу учнів на глобальну екологічну кризу та співпрацю країн у на­прямі її подолання, на проблему зменшення природних ресурсів та необхідність заощадливого ставлення до їх використання, зокрема кожним учнем у побуті. Водночас у межах цієї теми учитель зосереджує увагу школярів на важливості толерантного ставлення до людей інших національностей, віросповідання та ін.

При плануванні роботи з інформатики у 4-му класі вчителю необхідно звернути увагу не тільки на зміст навчального матеріалу, який було розвантажено, а й на державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, які уточнено з метою запобігання надмірному контролю.

Звертаємо увагу нате що, тема “Графічний редактор” є повторенням і закріпленням аналогічної теми, що ви­вчалася в 2-му класі, тому доцільно розглядати цю тему в 4-му класі на основі іншого графічного редактора.

Під час вивчення теми “Безпека дітей в Інтернеті” необхідно передбачити детальне ознайомлення учнів з правилами безпечної роботи в Інтернеті в процесі пошуку інформації, а також під час різноманітних інтернет-спілкувань. Під час вивчення цієї теми доцільно проводити обговорення ситуацій, що можуть виникнути підчас роботи в Інтернеті, використовувати різноманітні рольові ігри та ін. Водночас у програмі передбачено ознайомлення учнів з інтернет-ресурсами, які вони можуть використати в своїй навчальній діяльності в процесі вивчення різних предметів, підчас проведення міні-досліджень тощо.

Тема “Висловлювання. Алгоритми з розгалуженням і повторенням” продовжує алгоритмічну лінію курсу. У процесі вивчення цієї теми потрібно періодично звертатися до життєвого досвіду учнів, добирати разом з ними і аналізувати алгоритми, які використовувалися під час вивчення інших предметів, у їхній повсякденній діяльності, у діяльності їхніх батьків, друзів, знайомих тощо.

До програми з основ здоров’я для 4-го класу зміни не вносились. Під час вивчення цього предмета особ­ливу увагу рекомендуємо звернути на такі теми, як “Організація самонавчання і взаємонавчання”, “Вплив телебачення, комп’ютерів і мобільних пристроїв на здоров’я”, “Безпека в громадських місцях”, “Вихід із непередбачуваних ситуацій поза межами домівки, школи”, “Вибір і досягнення мети”, “Заохочення одно­літків до здорового способу життя”. Актуальними нині є питання попередження тероризму, правила евакуації з громадських приміщень. Тож з урахуванням ситуації у конкретному регіоні програма може бути доповнена такими темами, як “Безпека в зоні воєнного конфлікту”, “Евакуація із зони конфлікту” тощо.

До програм з трудового навчання, музичного мистецтва, образотворчого мистецтва та фізичного виховання також зміни не вносились.

Для задоволення фізіологічних потреб учнів під час проведення уроків рекомендуємо використовувати на уроках фізкультурні хвилинки, пересаджувати дітей, об’єднуючи їх у групи, пропонувати активні види ді­яльності тощо.

ІНОЗЕМНІ МОВИ

Вивчення іноземних мов у 2015/2016 навчальному році буде здійснюватись за такими навчальними про­грамами:

“Навчальні програми з іноземних мов для загально­освітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов. 1-4-ті класи” (Видавничий дім “Освіта”, 2012).

Навчальні програми не встановлюють порядок (по­слідовність) вивчення предметної тематики у рамках навчального року, а лише вказують на зміст, вивчення котрого є об’єктом тематичного та семестрового конт­ролю.

Програми з іноземних мов мають наскрізний характер і представлені в єдиній системі, у діяльнісній термінології з чітко вираженою кореляцією між класами.

У 2015 році в навчальні програми з іноземних мов для учнів 1-9-х класів внесено певні зміни.

Зокрема, конкретизовано опис діяльнісного підходу до іншомовної освіти, що включає в зміст вивчення не тільки знання, навички та вміння, а й навчальні стратегії та комунікативні функції з комунікативно спрямованими завданнями. Важливу роль відіграватиме така змістова категорія як ставлення учнів до предмета і до процесу його вивчення (мотивація). Такий підхід навчить школя­рів бути відповідальними за знання, які вони набувають, і розуміти, чому ці знання важливі для них, забезпечить використання учнями набутих знань у навчальній ді­яльності.

Перенесено розширену інформацію краєзнавчого характеру про історію рідного краю з 4-го класу до 5-го та 6-го, оскільки для цієї вікової категорії навіть рідною мовою ця інформація відома в дуже обмеже­ному обсязі, й важко очікувати, що вона може бути опрацьована іноземною мовою. Окрім того, лексика, потрібна для висвітлення теми, та граматичні струк­тури, серед яких дуже поширені пасивні конструкції, відзначаються підвищеним ступенем складності, що перевищує рівень А1.

У розвантаженій програмі важливе місце займає де­монстрація знань, навичок та вмінь у відповідних типових контекстах їх використання через компетенції. Відтак важливими вважаються не тільки процеси засвоєння змісту, методів та форм контролю навчального процесу, а й оцінювання та показ засвоєного, зрозумілого, по­баченого, почутого, переглянутого.

Вилучено низку граматичних структур, які не несуть основного навантаження для відтворення знань. Низку граматичних структур перенесено до матеріалу інших класів, де вони більш логічно поєднані з тематичним розподілом. Також у певних класах обмежено вивчення цілої низки граматичних явищ через вилучення більш складних форм, перенесення їх до наступних класів.

Програма не обмежує самостійність і творчу ініціативу вчителя, передбачаючи гнучкість у відборі та розподілі навчального матеріалу відповідно до потреб учнів та обраних засобів навчання (навчально-методичні комп­лекси, підручники, посібники, аудіо-, відеоматеріали тощо). Докладніше — на офіційному веб-сайті МОН України за посиланням: http://old.mon.gov.ua/ua/pr-vi ббіі/1312/1421144886/1428333274/.

Організація літніх мовних таборів

Одним з нестандартних підходів до забезпечення якісного навчання дітей мов є створення літніх таборів з іноземних мов. Такі табори покликані спонукати школярів практично застосовувати знання з мов, отриманих протягом навчального року. У таборах діти матимуть можливість спілкуватися іноземними мовами та застосовувати їх у різних формах діяльності (в ігрових та концертних програмах, театральних ви­ставах тощо).

Завдання мовного табору — показати дітям інший, відмінний від шкільного, стиль викладання, де наголос робиться на практичній частині та знаннях, які можна застосувати пізніше й у інших сферах.

Підготовку до проведення таких таборів доцільно розпочинати заздалегідь. Усі інформаційні матеріали знаходяться на сайті Міністерства http://www.mon.gov. ua/activity/litni-movni-tabori/.

З огляду на те, що стратегічні документи щодо вивчен­ня іноземних мов орієнтовані на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, більш детально озна­йомитись з основними положеннями цього документа можна на сайтах: http://www.coe.inf, www.britishcouncil. org.ua; www.goethe.de/kiev.

Під час підготовки вчителів до уроків радимо ви­користовувати періодичне фахове видання — журнал “Іноземні мови в школах України”.

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

Розподіл годин та навчальні програми

Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів у 2015/2016 навчальному році на вивчення предмета “Фізична культура” в інваріантній складовій передбачено:

— 1-4-ті класи — 3 години на тиждень.

Години з фізичної культури не враховуються при визначенні граничнодопустимого навантаження учнів.

При складанні календарного планування на на­вчальний рік слід ураховувати місцеві кліматичні умови, матеріальну базу навчального закладу тощо.

У 2015/2016 навчальному році вивчення фізичної культури здійснюватиметься за навчальними програ­мами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України:

— 1-4-ті класи — “Фізична культура для загально­освітніх навчальних закладів. 1-4-ті класи” (авт. Т. Круцевич, В. Єрмоловата ін., 2011);

— спеціальна медична група 1-4-ті класи — “Фі­зична культура для спеціальної медичної групи. 1-4-ті класи” (авт. В. Майєр, 2006).

Організація

навчально-виховного процесу

Управління навчально-виховним процесом з фізичної культури та позаурочною фізкультурно-оздоровчою роботою в загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється відповідно до наказу МОН України від 02.08.2005 р. № 458 “Про затвердження Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах України”.

Заняття з фізичної культури і спорту в навчальних закладах проводяться вчителем фізичної культури або особою, яка має спеціальну освіту та кваліфікацію: тренер, керівник гуртка, групи, спортивної секції тощо (далі — фахівець з фізичної культури і спорту).

До занять з фізичної культури і спорту допускаються учні, які пройшли обов’язковий медичний профілактичний огляд відповідно до Положення про медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки України від 20.07.2009 р. № 518/674, зареє­строваним в Міністерстві юстиції України від 17.08.2009 р. за № 772/16788, не мають протипоказань щодо стану здоров’я, у яких визначені рівень фізичного розвитку і група для занять фізичною культурою.

На уроках з фізичної культури повинні бути присутні учні незалежно від рівня фізичного розвитку і групи для занять фізичною культурою, а також тимчасово звільнені від занять.

Допустиме навантаження на уроці для тих учнів, які за станом здоров’я належать до підготовчої та спеціальної груп і відвідують уроки фізичної культури, встановлює вчитель.

Медичне обстеження учнів проводиться щорічно в установленому законодавством порядку. Учні, які не пройшли медичного обстеження, не допускаються до фізичного навантаження на навчальних заняттях.

При формуванні розкладу навчальних занять на тиждень не рекомендується здвоювати уроки фізичної культури або проводити їх два дні поспіль.

Більшість уроків фізичної культури доцільно прово­дити на відкритому повітрі за умови, що температура повітря не нижча:

8°С — для учнів 1 -2-х класів;

8-11°С — для учнів 3-4-х класів.

Планування

навчально-виховного процесу

Рівень якості навчально-виховного процесу з фізичної культури в загальноосвітньому навчальному закладі значною мірою залежить від планування. Планування навчального матеріалу з фізичної культури має свої особливості. По-перше, матеріал з фізичної культури, на відміну від інших предметів, викладено не в порядку послідовного вивчення, а “за школами” або темами (в 1-4-х класах). По-друге, під час планування варто зважати на такі об’єктивні фактори, як наявність спор­тивної зали (майданчика), інвентарю та обладнання, погодні умови тощо. Правильно спланувати навчальну роботу з фізичної культури означає передбачити зміст, форми і методи цієї роботи, урахувати вікові, психоло­гічні й статеві особливості розвитку учнів, рівень їхніхфізичних якостей і рухових здібностей, стан здоров’я тощо.

Медико-педагогічний контроль

Медико-педагогічний контроль за фізичним вихо­ванням — невід’ємна складова навчального процесу та медичного обслуговування учнів у загальноосвітньому навчальному закладі, що охоплює заходи, спрямовані на оптимізацію, безпеку та ефективність фізичної культури. Він входить до обов’язкових функцій педагогічних працівників навчального закладу і здійснюється відповідно до спільного наказу Міністер­ства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки України від 20.07.2009 р. № 518/674 “Про забез­печення медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів”.

Орієнтовна кратність

проведення спеціалістами медико-педагогічного

спостереження за уроками фізичної культури

Організація занять з учнями підготовчої
та спеціальної медичної груп

Розподіл учнів на медичні групи здійснюється відпо­відно до Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки України від 20.07.2009 р. № 518/674. Списки учнів, які належать до підготовчої та спеціальної груп відповідно до Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, затверджуються наказом керівника навчального за­кладу на поточний рік і доводяться до відома класного керівника, учителя фізичної культури.

Учні, які за станом здоров’я віднесені до підготовчої медичної групи, відвідують обов’язкові уроки фізичної культури. Заняття проводяться за загальною програ­мою з фізичної культури, але з можливою затримкою складання відповідних нормативів. Оцінюються учні за теоретико-методичні знання та техніку виконання вправ. Рекомендовані заняття у фізкультурно-оздоровчих групах загальної фізичної підготовки, прогулянки, ігри й спортивні розваги. Участь у змаганнях — з додаткового дозволу лікаря.

Учні, які за результатами медичного огляду тимчасово віднесені до спеціальної медичної групи, відвідують обов’язкові уроки, але виконують коригувальні вправи і вправи для загального фізичного розвитку, які їм не протипоказані. Таким учням можна виставляти поточну оцінку за знання і техніку виконання коригувальних вправ (за сприятливих для учня умов), а наприкінці навчального року виставляється “зараховано”.

Окрім того, за наявності умов, для учнів спеціальних медичних груп організовуються два додаткові за­няття, які проводяться за навчальними програмами “Фізична культура для спеціальних медичних груп загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4-ті класи” (авт. В. Майєр).

До спеціальної медичної групи відносяться учні зі значними відхиленнями в стані здоров’я, фізичного розвитку і діяльності основних функціональних систем постійного або тимчасового характеру, що потребують суттєвого обмеження фізичного навантаження. У спе­ціальній медичній групі навчаються учні з показниками в стані здоров’я як стійкого, так і короткотривалого характеру (відмова рухомості суглобів після травми тощо). Тому основною формою організації навчальної діяльності є індивідуальний підхід, сумісний з груповим. Це завдання розв’язується за рахунок диференціації методики (різні вихідні положення, ступені напруження, амплітуди рухів тощо).

Списки учнів, які за станом здоров’я відносяться до спеціальної медичної групи, затверджуються на­казом директора навчального закладу з вказівкою діагнозу захворювання і терміном перебування в ній. Також затверджуються розклад занять групи і прізвище вчителя (керівника групи), який має відповідну фахову підготовку. Група включає 12-15 учнів. На тиждень проводиться не менше 2-х занять у позакласний час по 45 хвилин. За несприятливих кліматичних умов (за температури, нижчої за 10 градусів, і вітряної погоди) тривалість уроку скорочується до 35 хвилин, щоб запо­бігти переохолодженню.

Формування групи здійснюється з урахуванням ві­ку та стану здоров’я. Можливе об’єднання в групу учнів з різними захворюваннями, тому що характер пристосування до фізичних навантажень і особливо пристосування серцево-судинної й дихальної систем у багатьох відношеннях схожі.

Можливе міжшкільне об’єднання учнів у спеціальну медичну групу.

Учні спеціальної медичної групи повинні обо­в’язково займатися на загальних уроках фізичної культури у відповідному одязі та взутті. Вони беруть участь у підготовчій та заключній частинах уроків, закріплюють матеріал, вивчений на заняттях у групі, а за стійкого покращення стану здоров’я ви­конують елементи рухів основної частини зі значним зниженням фізичних навантажень, без затримки дихання, стрибків, психоемоційного навантаження (елементи змагань).

Фізичні вправи прикладного й професійного спряму­вання не виключаються, але обов’язково виконуються з урахуванням пристосування організму учнів до подібних навантажень. Учні спеціальної медичної групи повинні перебувати під постійним лікарсько-педагогічним та батьківським контролем і бути обізнаними з елемента­ми самоконтролю за станом власного здоров’я.

Навчальні нормативи складають тільки учні основної медичної групи, які на момент прийняття нормативу не скаржаться на погане самопочуття та стан здоров’я.

Безпека життєдіяльності
під час занять фізичними вправами

Навчальний предмет “Фізична культура” належить до найбільш травмонебезпечних. Тому вчителям потрібно особливу увагу звернути на безпеку життєдіяльності під час проведення занять.

На кожному уроці з фізичної культури в загальноос­вітніх навчальних закладах з учнями обов’язково про­водяться відповідні інструктажі (вступний, первинний, позаплановий, цільовий) з безпеки життєдіяльності. Про проведення інструктажу робиться запис у відповідних журналах (“Журнал реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності для учнів” та на сторінці про зміст уроку предмета “Фізична культура” у класному журналі).

Місця для занять з фізичної культури і спорту обладну­ються аптечкою (відкриті спортивні майданчики — пере­носною аптечкою).

Рішення про неможливість проведення занять з фі­зичної культури і спорту на відкритому повітрі у зв’язку з несприятливими метеорологічними умовами при­ймають учителі фізичної культури (наказ МОН України від 01.06.2010 р. № 521).

Усі спортивні снаряди, спортивне обладнання та інвентар, що використовуються під час проведення занять з фізичної культури і спорту згідно з чинним переліком типових навчально-наочних посібників та обладнання з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів, що визначається Міністерством освіти і науки України, мають бути справними і надійно закріпленими.

Металеві конструкції, що прикріплюють обладнання на спортивних майданчиках (волейбольні сітки, баскет­больні щити, гандбольні, футбольні ворота тощо), мають бути жорстко закріплені й не повинні мати пристроїв, небезпечних для гравців.

Виконувати гімнастичні вправи на спортивних снарядах учні повинні лише в присутності вчителя або фахівця з фізичної культури і спорту, а складні елементи та вправи — під наглядом учителя або фахівця з фізичної культури і спорту.

Під час проведення занять на відкритому повітрі в сонячну спекотну погоду учням необхідно мати легкі головні убори.

Заняття з навчання плавання проводять тренери. Учи­телі фізичної культури в цьому разі виконують функцію помічника тренера і беруть участь у процесі навчання та організації занять.

ПРО СТРУКТУРУ 2015/2016 НАВЧАЛЬНОГО РОКУ
ТА НАВЧАЛЬНІ ПЛАНИ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

(Додаток до листа МОН України від 22.05.2015 р. № 1/9-253, витяг)

Відповідно до статті 16 Закону України “Про загальну середню освіту”, структуру навчального року та строки проведення канікул встановлюють загальноосвітні на­вчальні заклади за погодженням з відповідними органами управління освітою. Тривалість канікул протягом навчаль­ного року не може бути меншою ЗО календарних днів.

Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної се­редньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30.12.2014р. № 1547, зареє­строваного в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 р. за N2 157/26602, перелік предметів для проведення державної підсумкової атестації для учнів початкової, основної та старшої школи, форму та терміни про­ведення Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково.

Робочі навчальні плани на 2015/2016 навчаль­ний рік складаються:

— для 1-4-х класів — за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 р. №572, зі змінами згідно з наказом МОН України від 16.04.2014 р. № 460;

— для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов: 1-4-ті класи — за Ти­повими навчальними планами початкової школи, за­твердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 р. N2 572, зі змінами згідно з наказом МОН України від 16.04.2014 р. № 460 (додатки 4-5);

— для спеціалізованих шкіл з поглибленим ви­вченням предметів художньо-естетичного циклу: 1-4-ті класи — за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмо­лодьспорту України від 10.06.2011 р. №572, зі змінами згідно з наказом МОН України від 16.04.2014 р. № 460 (додатки 6-7).

Робочі навчальні плани розробляються загально­освітніми навчальними закладами щорічно на основі Типових навчальних планів і затверджуються відпо­відним органом управління освітою. Варіант Типового навчального плану (з вибором мови навчання, з ви­вченням мови національної меншини, з вивченням двох іноземних мов, з вивченням християнської етики чи етики, з вибором профілю навчання тощо) навчальний заклад обирає самостійно в залежності від типу закла­ду, його спеціалізації, освітніх запитів учнів і їхніх батьків та з урахуванням кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

Робочі навчальні плани розробляються у такій же формі та за тими ж рекомендаціями, як і минулого року (лист МОН України від 11.06.2014 р. № 1/9-303). При цьому, частина навчального навантаження з фізичної культури (до 1 години на тиждень) може використо­вуватися на вивчення окремих навчальних предметів, що забезпечують рухову активність учнів (хореографія, ритміка, плавання тощо), за наявності відповідних умов, педагогічних кадрів та навчальних програм, які мають гриф МОН України.

Індивідуальні й експериментальні робочі навчальні плани затверджуються департаментами (управління­ми) освіти і науки обласних та Київської міської дер­жавних адміністрацій і до 25 серпня мають отримати погодження Міністерства освіти і науки України.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо національно-патріотичного виховання
у загальноосвітніх навчальних закладах

(Додаток до наказу МОН України від 16.06.2015р. №641, витяг)

Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції гідності, обставини, пов’язані з ро­сійською агресією, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо. Кожен навчальний заклад має стати для дитини осередком становлення громадянина-патріота України.

Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану. Зміст виховних заходів має позиціонувати Майдан як форму небаче­ного дотепер у світовій історії мирного колективного протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного політичного режиму в країні.

Актуальним є організація збирання та поширення інформації про героїчні вчинки українських військово­службовців, бійців добровольчих батальйонів у ході російсько-української війни, волонтерів та інших громадян, які зробили значний внесок у зміцнення обороноздатності України.

Події останнього часу спонукають до оновлення екс­позицій шкільних музеїв, заповідників та кімнат бойової слави, зокрема щодо інформації про учасників АТО та волонтерів з даної території; необхідно взяти шефство над родинами учасників АТО, які цього потребують.

Рекомендуємо:

По-перше, виокремити як один з найголовніших напрямів виховної роботи, національно-патріотичне виховання; виховувати повагу до Конституції держави, законодавства, державних символів — Герба, Прапора, Гімну.

По-друге, виховувати національну самосві­домість, налаштованість на осмислення моральних та культурних цінностей, історії, систему вчинків, які мотивуються любов’ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності.

По-третє, системно здійснювати виховання в учнів громадянської позиції; вивчення та популяризацію іс­торії українського козацтва, збереження і пропаганду історико-культурної спадщини українського народу.

По-четверте, виховувати повагу та любові до державної мови.

По-п’яте, формувати моральні якості особистості, культуру поведінки, виховувати бережливе ставлення до природи, розвивати мотивацію до праці.

Необхідно модернізувати систему викладання укра­їнської мови, а саме: у навчально-виховній діяльності неухильно дотримуватися єдиного мовного режиму; формувати інформаційно й емоційно самобутній укра­їномовний простір; виховувати відповідальне ставлення до рідної мови, свідомого нею користуван­ня; сприяти вияву українського менталітету, способу самоусвідомлення і самоідентифікації, сприйняттю української мови як коду праісторичної пам'яті; плекати розвиток духовної, емоційно-естетичної, інтелектуаль­ної сфери саме на основі української мови; через мовне посередництво долучати школярів до національної історії; здійснювати розвиток мовлення не тільки на уроках української мови і літератури, а й під час ви­вчення всіх інших предметів.

Також навчальні заклади мають проводити інформа­ційно-просвітницьку роботу з батьками, спрямовану на формування толерантності, поваги до культури, історії, мови, звичаїв та традицій як українців так і пред­ставників різних національностей за участю психологів, істориків, працівників кримінальної міліції.

Водночас необхідно активізувати співпрацю педаго­гічних колективів з органами учнівського та батьківсько­го самоврядування щодо формування у дітей та молоді духовності, моральної культури, толерантної поведінки, вміння жити в громадянському суспільстві.

Початкова школа

Національно-патріотичне виховання учнів початко­вих класів здійснюється у процесі навчально-пізнаваль­ної діяльності як провідної шляхом внесення ціннісних складових у зміст навчальних предметів та позаурочні заходи.

У молодшому шкільному віці важливо формувати здатність дитини пізнавати себе як члена сім’ї; ро­дини, дитячого угрупування; як учня, жителя міста чи села; виховувати у неї любов до рідного дому, краю, вулиці, своєї країни, її природи, рідного слова, побуту, традицій.

У початкових класах соціальна і громадянська компетентності як ключові є міждисциплінарними та інтегруються через усі освітні галузі і спрямову­ються на соціалізацію особистості, набуття громадян­ських якостей, дотримання соціальних норм і правил.

Патріотичне виховання молодших школярів на уро­ках української мови здійснюється через реалізацію соціокультурної змістової лінії. Зокрема, підчас вивчен­ня розділу “Мова і мовлення” необхідно звертати увагу учнів на багатство і милозвучність української мови, захоплювати дітей її красою, пробуджувати любов до рідного слова, прагнення вивчати-українську мову. У 3-4-х класах слід пояснювати значення української мови для становлення незалежної самостійної держави України, роль української мови як державної.

Формуючи культуру спілкування, доцільно збага­чувати мовлення молодших школярів українськими формами звертання та формулами мовленнєвого ети­кету, пробуджувати інтерес до походження цих формул, показувати їх зв’язок із національними традиціями і звичаями українців.

У процесі опрацювання правила вживання великої літери у власних назвах варто зосередити увагу учнів на застосуванні цього правила під час запису назви нашої Батьківщини, її столиці, рідного міста чи села, річок, морів, гір та інших географічних назв України. При цьому цінним для патріотичного виховання буде опрацювання текстів про походження цих назв, про красу і неповторність визначних місць України, про історичне минуле нашої країни та її відомих людей.

Чільне місце має займати використання малих фоль­клорних форм. Реалізуючи їх виховний потенціал, варто пояснювати дітям, що багатство й розмаїття на­родної творчості свідчить про мудрість і талановитість українського народу, а знання та трепетне ставлення до них стане запорукою збереження цього багатства для майбутніх поколінь.

Текстоцентричний принцип навчання української мо­ви створює можливості для використання різноманітних текстів виховного і повчального змісту. Через тексти (аналіз їх змісту) доцільно виховувати в молодших школярів любов до рідного краю і своєї Батьківщини, повагу до національних традицій і символів українсько­го народу, повагу до людей інших національностей, їхніх звичаїв і традицій, почуття гордості за відомих людей України, турботливе ставлення до цінностей і надбань нашої країни.

Невід’ємними складниками уроків української мови та літературного читання мають бути виховні бесіди, пізнавальна інформація про Україну, її людей і події, пов’язані з ними, складання усних і письмових текстів на патріотичні теми, підготовка і презентація посильних проектів патріотичного змісту тощо. Доцільним є проведення тематичних уроків з української мови: “Свято рідної мови”, “Шевченківське слово” та ін.

На уроках математики національно-патріотичне виховання відбувається опосередковано, через умову математичної задачі.

На уроках російської мови необхідно посилити українознавчу складову через перекладені твори українських письменників та поетів на російську мову.

Навчальний предмет “Я у світі” спрямовано на формування в учнів найбільш значущих для українсько­го народу цінностей: патріотизм, соціальна справед­ливість, первинність духовного щодо матеріального, гуманізм, працелюбність, взаємоповага; виховання в дитини свого власного “Я”, віри у свої сили, талант, здібності; виховання творчої, соціально активної осо­бистості, здатної бережливо ставитися до природи, світу, речей, самої себе, інших людей, розуміти зна­чення життя як найвищої цінності.

Зміст програми предмета відображає такі види знань, результатом опрацювання яких є набуття гро­мадянських цінностей:

• про навколишній світ у взаємозв’язку компонентів “Я — людина”, “Людина серед людей”, “Людина в суспільстві”, “Людина і світ”;

• про способи пізнавальної та практичної діяльнос­ті, встановлення необхідності знати державну мову, шанувати символи держави; засвоєння мо­делей поведінки, які відповідають законодавству України, враховують інтереси і потреби громадян, передбачають повагу і взаєморозуміння між людьми;

• оцінні знання про норми ставлення до явищ життя (учень розпізнає вчинки за критерієм патріотич­них вимірів; аргументує переваги громадянських учинків, наприклад, участь у волонтерських за­ходах тощо).

На уроках природознавства виховні цілі пов’язані з ознайомленням з традиціями шанобливого ставлення українського народу до природи, любов до рідного краю, Батьківщини.

На уроках трудового навчання діти знайомляться з традиційними народними ремеслами України, вчаться виготовляти сюжетні витинанки різних регіонів України, оздоблювати вироби технікою вишивки.

На уроках музичного мистецтва учні мають змо­гу відчути красу українського народного музичного мистецтва, осягнути інтонаційні особливості музики українського народу, відчути національну своєрідність, спільне і відмінне в музиці різних народів.

Головним завданням уроків образотворчого мистецтва є формування у молодших школярів куль­тури почуттів, основ національної та громадянської свідомості. Пропонуємо проводити конкурси дитячої зображувальної творчості “Слава українським вій­ськовим”, “У світі немає кращої країни, ніж Україна” та ін.

Доцільно практикувати проведення виховних го­дин у формі зустрічей з волонтерами, учасниками бойових дій, майстер-класів за участі дітей та батьків з виготовлення сувенірів для бійців Української армії. Організовувати виховні проекти: “Рідний край, де ми живемо, Україною зовемо”, “Я і моя родина”, “Моя маленька батьківщина”. Проводити тематичні виховні години, бесіди на теми: “Славетні українці”, “Козаць­кому роду немає переводу” і ін. Проводити конкурси малюнків, оберегів, організувати написання листів та малюнків воїнам АТО.

Акцент у виховній роботі слід перенести на засво­єння учнями народних традицій, сутності українських обрядів, народних свят, легенд, переказів, звичаїв та ін.

Оскільки у молодшому віці у дітей домінує образне мислення, то найбільш прийнятними для них є такі фор­ми діяльності: гра, драматизація, інсценування, екскурсія, бесіда, тематичний зошит, ранок, свято, усний журнал, групова справа, оформлення альбому, уявна подорож, конкурси, школа ввічливості, демон­страція, розповідь, моделювання, вікторина, виставка малюнків, операція-рейд, козацькі забави, театральна вистава, естафети тощо.

Провідною темою у вивченні іноземної мови у по­чатковій школі є, безумовно, тема “Сім’я”, упродовж якої учні розповідають про своїх найближчих людей і родинне коло. Під час вивчення матеріалу з теми “Свята і традиції”, молодших школярів слід ознайомити з елементами культури країни, мова якої вивчається. Знання, які учні отримують на уроках іноземної мови мають подаватися через призму знань, сформованих в процесі оволодіння рідною культурою. Тому, під час ознайомлення зі святковими традиціями зарубіжних ровесників, необхідно обговорити сімейні традиції, традиції святкування у власній родині та у дитячому колективі, у якому перебувають діти.

При вивченні теми “Помешкання” (4-й клас) зверну­ти увагу учнів на будинки в українському стилі сільської місцевості, що викликає почуття трепетної поваги до домівок батьків і дідів. При вивченні теми “Погода” можна дати завдання намалювати карту України і по­рівняти погоду в Україні з погодою у тій країні, мову якої вивчають учні.

Поиск по сайту: