АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Підтримка дрібного і середнього бізнесу

Читайте также:
  1. D. В ніжках середнього мозку
  2. Визначення можливостей вашого бізнесу
  3. Визначення середнього значення коефіцієнту технічної готовності парку
  4. Загадки для дітей середнього дошкільного віку
  5. ІННОВАЦІЙНА АКТИВНІСТЬ МАЛОГО БІЗНЕСУ В РЕГІОНАХ УКРАЇНИ
  6. Історія формування середнього класу та критерії його визначення
  7. Київський інститут бізнесу та технологій
  8. Київський інститут бізнесу та технологій
  9. Київський інститут бізнесу та технологій
  10. КИЇВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БІЗНЕСУ ТА ТЕХНОЛОГІЙ
  11. КИЇВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БІЗНЕСУ ТА ТЕХНОЛОГІЙ
  12. Київський інститут бізнесу та технологій

Ще один важливий момент в підході Маргарет Тетчер - сприяння розвитку дрібного і середнього бізнесу. Тетчер проявляє до нього великий інтерес, тому що, якраз середні верстви населення є традиційною базою підтримки торі. Але, мабуть, глибші причини такого повороту приховуються в іншому. Дрібний і середній бізнес став новою силою в структурі капіталістичного господарства Британії. Він і досі успішно вживається з великими монополістичними компаніями і в ряді випадків доповнює їх в найуспішніших галузях і сфері послуг. Невеликі, добре технічно устатковані фірми здатні реагувати на зміни господарської кон’юктури [65:121]. З метою підтримки "малого бізнесу" уряд М.Тетчер запровадив низку заходів для стимулювання його діяльності. Надавалися податкові пільги на капіталовкладення в дрібні компанії. Уряд створив спеціальний фонд допомоги безробітним, що мав стимулювати залучення і цієї категорії британців до процесу приватизації, виділяв бажаючим кредити для налагодження власного бізнесу. По всій країні функціонували підприємницькі агенції, які допомагали приватним особам створювати свої підприємства [47: 131].

Ці та інші заходи сприяли пожвавленню підприємницької активності. Про це свідчать такі факти:

1) Зростання кількості новостворюваних фірм. 1987 р. кожного тижня формувалося майже 900 нових фірм [13: 16].

2) Чисельність осіб, що займалися індивідуальною трудовою діяльністю зросла протягом 80-х р. на 1 млн. і перевищила 3 млн. - більше, ніж за попередні 30 років. За рахунок цього зайнятість у країні зросла на 11% [13:16].

3) Відповідно до проекту розширення ділової активності більше, ніж З тис. компаній протягом 1983-1988 рр. отримали допомогу в розмірі 750 млн. £[47:131].

З метою підвищення конкурентоспроможності британської економіки уряд підтримував наукові дослідження і особливо ті розробки, які здійснювалися спільно з науковими центрами та промисловими підприємствами. Проводилось насичення підприємств і компаній системами ЕВМ, робототехнікою і модулями. Внаслідок цього британські фірми, що зміцнили свої позиції, почали активно здійснювати зовнішню експансію і посилили свої позиції на світових ринках. Провідні британські корпорації стали вивозити значні капітали в країни Європи і США [64:16].

Чималі іноземні інвестиції потекли і в англійську економіку. Тетчеризм виходить з того, що інтереси британської держави і капіталу не є ідентичними. Мається на увазі те, що М. Тетчер захищала і просувала загальні позиції міжнародного капіталу. Ні в одній іншій капіталістичній країні економіка не досягла такого ступеню "інтернаціоналізації" в головних галузях промисловості як в Британії. В британській економіці лише деякі сфери промислового виробництва спираються на стійкий внутрішній ринок [20:520]. Це хімічна, аерокосмічна промисловості. Інші ж більшою мірою пов’язані з міжнародними корпораціями.

У підсумку економічний ріст країни на 1990 рік був в середньому на 3 - 4% вищий, ніж в інших західноєвропейських країнах [66:51]. Кожного тижня створювалось 500 нових фірм. В середньому за 80-і рр. продуктивність праці зросла на 2,5% в рік - показник, який поступався лише Японії [19:58].

Ще вищим був ріст ефективності використання основного капіталу. Англія, крім Японії, - єдина з розвинутих країн, де цей показник зріс, порівнюючи з 70-ми роками.

В цілому, Британія за прем’єрства М.Тетчер стала однією з ведучих капіталістичних країн, де до 90-х рр. показник ефективності виробництва підвищився. В інших країнах він або не змінювався, або знизився [67:5].

Разом з тим тетчерівська економічна перебудова нерідко обходилась країні дорогою ціною. Одна з основних тез "тетчеризму" полягає в тому, щоб змусити населення жити за заробітню плату, інтенсифікувати виробництво шляхом скорочення робочих місць. Як результат - згаданий вище страйк шахтарів. Середній прибуток на душу населення на 1989 рік виріс на 23%, в той же час приблизно 20% сімей мали середньовічний прибуток 4 тис. £, що був нижче середнього [68:3].

Проте, Тетчер не надавала цим проблемам великого значення, а йшла на посилення свого політичного курсу. В зв’язку з формуванням в 1992 році Єдиного ринку виявилась позиція британських консерваторів на те, щоб в його рамках проводити свою політико-економічну доктрину. Дж. Хау заявив: "...щоб в Європі не залишилось ні соціалізму, ні колективізму, а з усіх "ізмів" залишився лише тетчеризм" [46:150].

Скорочення робітничого класу зайнятого у виробництві, розширення зайнятості в сфері послуг, ріст власників дрібних фірм привело до того, що на кінець 80-х років до середнього прошарку відносило себе більшість британців. На 1991 рік 4% англійців мають свої власні будинки, 70% - автомобілі, 46% - відеомагнітофони, 50% навчають своїх дітей у приватних школах [68:3].

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)