АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Схема 45

Читайте также:
  1. IV. Схема анализа внеклассного мероприятия
  2. А - схема строения лиосорбной пленки
  3. Аналитическая профессиограмма и общая схема профотбора
  4. Аппаратурная схема производства драже
  5. Аэродинамическая схема
  6. Блок-схема алгоритма
  7. Блок-схема одноканального усилителя
  8. В АЛСН числового и частотного кода в схемах кодирования станционных путей ПС однопутных участков
  9. Важные нюансы в схемах лечения
  10. Виды методов изготовления деталей по схемам формообразования
  11. Воздухообмен помещений. Схема центрального кондиционера.
  12. Вопрос 10. Общая схема сил, действующих на резец в процессе резания.

Суб’єктом і носієм праці стає лише людина, тобто людина реалізує функції праці. Метою праці є створення предметів, речей і можливостей для підвищення добробуту людей, поліпшення умов їхньої праці та побуту, тому праця завжди мотивована.

Для соціології праці дуже важливим є аналіз мотивів та стимулів праці. Стимули праці — це осмислені спонукання, викликані впливом об’єктивних і суб’єктивних чинників. Існує три основних підходи до вивчення і регулювання виробничої поведінки працівника.

Перший підхід — заснована Ф. Тейлором на початку XX ст. наукова організація виробництва передбачає наукову організацію виробництва й управління, матеріальну зацікавленість працівників. Ця концепція з успіхом широко використовується в промисловості й досі, її найчастіше називають науковим менеджментом.

Другий підхід, засновником якого є американський соціолог Е. Мейо, виник у 20—30-ті роки XX ст., основним змістом має вивчення, аналіз і використання різних чинників, що впливають на підвищення ефективності виробництва і умов та організації праці, заробітної платні, міжособові стосунки, стиль керівництва
тощо. Цей підхід має назву менеджмент людських відносин.

Третій підхід до аналізу виробничої поведінки працівників використовує матеріальні, соціальні і моральні спонукальні чинники. Він пов’язаний із ім’ям американського соціолога Б. Ф. Скіннера і має назву ситуативний менеджмент.

Усі ці підходи використовуються в регулюванні трудової діяль­ності виробників, але вони не вичерпують проблеми її мотивів. Сучасні соціологи Заходу і Сходу широко використовують теоретичні положення концепції трудової мотивації американського психолога і соціолога Абрахама Маслоу, який, кваліфікуючи потреби людини, поділяє їх на базові (потреба у харчуванні, безпеці, позитивному само­оцінюванні та інші) і виробничі, або мета - потреби (у справедливості, добробуті, порядку та єдності соціального життя тощо). Базові потреби розташовуються відповідно до принципу ієрархії, у порядку зростання від нижчих, матеріальних, до вищих, духовних. Задоволення потреб від нижчих до вищих, від базових до мета-потреб є основною мотивацією трудової діяльності. Подальший розвиток концепція трудової мотивації отримує в теорії Ф. Херцберга, яка має назву мотиваційно-гігієнічна теорія, де також пропонується ієрархія потреб.

Узагальнюючи концептуальні підходи до аналізу мотивації трудової діяльності, можна, допускаючи певні спрощення, основні мотиви подати таким чином (див. схему 46).


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)