Перший прихід татар з (далекої) Скіфії до Європи року Христового 1218-го

Вперше тоді у північних країнах з'явились татари.

Вийшли вони з межигір'їв кавказьких; мандруючи далі,

Знурили в битвах численні народи північні без ліку.

Дон підкорили, і половців тех, від поразок ослаблих.

В першій же сутичці русів здолали. Мстислав тут загинув;

Решта, які уціліли, втекли од мечів осоружних.

(Деякі свідчать, проте, що й Мстислав утікав з поля бою).

З часом татарин жорстокий спалив навіть Київ дощенту.

Так проникають татари до Скітії і Меотіди --

Краю, який був политий тих мешканців кров'ю так рясно,

Краю, що звідав поразку і лемент його оборонців.

Русь ще не бачила досі такої великої сили

І ще ніколи не знала такої стрімкої навали,

Схоже було це на повінь, що нищить заквітчані ниви,

Чи на рій бджіл, що їх сонце пробуджує сяйвом уранці;

На сарану, яка нищить навколишню зелень, мізерна, --

Хмарою суне без ліку і все обертає в пустелю:

Рясноврожайні поля і буяючі травами луки.

Так-от і орди татарські, шаліючи всюди, безжально

Цілі країни і царства, підкорені ними, згубили.

Скільки добра було в русів і збіжжя, а скільки худоби!

Геть усе чисто забрали, мечем усмиряючи край цей;

Все попустошили і сплюндрували на скорених землях.

Дика зухвалість, одначе, в татарів жорстоких не тане;

Вельми безжурно роздражнюють Марса, зростає нещирість;

Ось уже лихо прийшло й до сусідів; підступно напали

На безтурботних поляків; та їхня ворожість їм шкодить.

Звиклі до отчої сили вгамовують злих савромати;

І оживають по цій перемозі над скіфами ляхи.

(Безліч раз топтана доблесть тоді й козаків породила!)

Володимир IV -- Великий князь київський

Згодом, по цій різанині татарській, піднявсь Володимир ³²,

Київ зайняв і безпечно у землях дідівських владичив.

Братові віжки правління внаслідував потім Данило;

Непереможне мав військо і був славолюством відомий.

Римського папи фламін (для цієї покликаний справи)

Коронував його, й став він тоді королем усіх русів

(Хоч християнином був цей обранець сміливий і доти).

Правив у краї, який простягався далеко на південь;

Воїн, багатий на землі, він згодом розширив державу

До узбережжя Борея: і військо побільшив хоробре.

Данило -- король Русі і Галичини, Великий князь київський. Коронується Опхзоном, легатом папським у Києві року 1246-го; знову -- у Дрогочині року Христового 1253-го. Помирає року 1266-го.

Потім з'явились Острозькі -- правдиві нащадки Данила ³³;

Поруч -- Заславські князі, що пишаються родом так само, --

В замках своїх вони правлять за звичаєм предків і досі.

Родослівна ясновельможних і наймогутніших князів острозьких і князів заславських.

Силу народу свого унаслідував плеканець Марса --

Поиск по сайту: