Київ був підкорений литовцями року Христового 1320-го

Титули давні прибрав він до себе і ймення монарха

(Мосхи ним перші царів-самодержців свої стали звати).

Та відтоді, коли доблесть чужа його стала бороти

І вже несила змагатись було йому з Марсом ворожим,

Берло покинув, й утік, і щасливо уник небезпеки

Зборений, врешті, прибув до рязанських кордонів на сході --

Тих рубежів, де по краю азійському Танаїс плине,

І немов звивиста стежка схиляється вбік од Європи.

Досі ішлося про тих, які виросли з руської крові

Й давні права поновляли в сплюндрованім Києі часом.

Доля нерідко буває зрадлива: з пихатим зухвальством

Зміцнює підданих, а королів у в'язниці катує.

Тож не буває на світі нічого тривкого, держави

Слабнуть щоднини, а з часом хиріють і мруть невблаганно.

Старістю зморений Київ так само, по згубній поразці

Впав, і це місто ослабле тепер переслідує доля.

Кажуть, незнатна людина могутнього стерпить в державі,

А слабосила себе дозволя грабувати сильнішим, --

Так ось насильно згуртовано більшість імперій азійських.

Нидіють внаслідок тих же хвороб і хиткого союзу

І кочові ефіопи, і інди ³⁷ -- сусіди жар-сонця.

Духом міцні і запалені Марсом литовці нарешті

Запанували над краєм просторим знесилених русів, --

Орди татарські яких ще до цього ослабили дуже.

Гедемін -- Великий князь литовський, князь київський

Князь Гедимін нездоланний, щасливий в своїх починаннях

(Ворогу він не показував спину ніколи, а груди).

Воїнів, доблестю знаних, зібрав і повів їх на південь.

Згодом, коли підійшов вже до Києва близько, на відстань

Так, що й дахи було видно найвищих будівель, небавом

Став готуватись, щоб давню фортецю в облогу узяти.

Сміло штурмує по тому: обложені опір на мурах

Чинять недовго, бо смертним із Марсом змагатися важко.

Так було вперше дитинець покорено, й люд цей суворий

Шиї незвично схилив до ярма переможця чужого.

Міндовг -- князь київський

У полоненому місті правителем став князь Ольшанський,

Тобто Міндовг, -- коли князь Гедимін, переможець щасливий,

Війнам поклав був кінець і вернувся до рідних пенатів.

Року 1321-го

Ольгерд -- князь київський

Землі ті Ольгерд усі, що належали Києву здавна,

У повелінні своєму зберіг ніби спадок від батька.

Володимир -- князь київський

Потім всю владу над ними віддав Володимиру, сину;

Цей і надав привілеї підвладному Києву перший.

Та, коли хлопець відмовився слухатись Вітовта, втратив

Згідно з угодою владу велику у Києві хутко,

А замість неї одержав фортецю спустошену Копил,

Скіргайло -- князь київський

Київська ж давня дісталася брату його Свидригайлу.

Поиск по сайту: