АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Ясновельможний Станіслав Жолкевський з Жолкви, королівства Польського канцлер; і Великий гетьман королівського війська

Читайте также:
  1. VI. Великий эксперимент и будущее
  2. а) представництво польського емігрантського уряду в окупованій Польщі
  3. Авиньонские папы и «великий западный раскол»
  4. Александр, Великий завоеватель
  5. АНГЛОСАКСЫ: КОРОЛЬ АЛЬФРЕД ВЕЛИКИЙ
  6. Великий завоеватель пятнадцатого века Тутмес III
  7. Великий злодей был и великим тружеником. Он не только усекал жизни — он и созидал с небывалым размахом.
  8. Великий Исход и первые империи
  9. ВЕЛИКИЙ ОБМАН
  10. Великий обман
  11. ВЕЛИКИЙ ПАРЛАМЕНТ ИНСТИНКТОВ
  12. Великий подвиг Халида ибн аль-Валида

Рівних Енею з Ахатом? А Марса любимець Жолкевський?..

Слави сягнув він до неба й тепер ще при добрім здоров'ї.

Пам'яті гідне нащадків ім'я його в нас знакомите.

(Я не кажу вже про подвиги предків, та їню звитягу,

І до палкої вітчизни любов, коли, нехіть до січі

Кинувши, на допомогу приходить в нещасті охоче).

Славу він їхню примножує і до зірок піднімає.

Всім тепер знані гетьмана великого запал і січа

В Бучині, що почалася з-за дечиїх примхів. Бував тут

Шарпаний військом ворожим, що волю свою боронило.

Він полонив Наливайка і схильну до шкоди ватагу,

Знурену у безпощаднім бою, незабаром розсіяв.

Потім скарав Росціана-сміливця (який домагався

Влади у даків) жердиною, що поперечно поклали 43.

Всюди, де тільки стрічався із ордами скітів жорстоких,

Перемагав їх, охоче міняючи спокій на січу.

Є мазуном короля превеликим з тих пір, як завзято

Від багатьох небезпек різнорідних державу боронить.

Мосхів приборкав зухвалих, їх війську поразки завдавши;

Зваживсь монарха цього опівнічного краю, сміливець,

Утихомирити і королеві примусив коритись.

Орди татарські, які чинять напади збройні щороку,

Й турків погрози він стримує страхом жорстокої помсти.

Кличу я муз пієрійських (бо ти, захисниче, здоровий);

І вельми любих вже маю, не хочуть вони оглядати

Славні долини Сарматії і краєвиди зелені

Там, де верхівка Парнасу й забуте джерело Кірійське, --

Линуть до цих, не чужих їм, країв і тебе величають;

Щастя бажають також і заслуги підносять до неба.

Ось Ератó й Полігімнія з жестом приємним, Евтерпа,

І Калліопа із Терпсіхорою, й Талія знатна,

І Мельпомена жахна, й Уранія, що знає майбутнє.

Кліо ж пісні під гру на кіфарі співає врочисто.

І лиш одна, як берусь до роботи, вуста відкриває

Вельми солодкі, щоб славить ім'я твоє власне і предків.

Я вже закінчую мову, яка затяглася так дуже,

Щоби незвичні вуста не томити й не слабити сили.

Будь же надовго (до Нестора віку) здоровий, щасливий

І, навіть правлячи, не забувай про могуть Громовержця.

Хай до душі тобі буде про храм і гаразд піклування!

Звичаї тут виправляй занепалі й освіту авзонську 44

Оберігай, -- зловживання ж підступні вгамовуй поволі.

Звіданий приклад бери з Гіацинта старого для себе,

Здавна який італійським обрядом 45 наповнив це місто.

Та прощавай вже, щасливче, -- велять-бо наяди,

Я щоб, смиренний, навіки прийняв рішенець Громовержця

І кришталевою море скелясте доповнив водою.

 

 

КЛІО

 

Парость воїв-князів, первосвященику,

Маркоманці яким не піддавалися

На кордоні глухім урвищ та бескидів,

Що край пасма Герцинського!

Мечоносець із Дельф 46, діти Латонині

Б'ють по струнах кіфар кінфських уміло так,

І для славлення тих з лавра зеленого

Довгі завше низки плетуть.

І вінчають тебе, й вилиці скрашують

Листям знаним, яке не у спромозі вже

Знищити і Вулкан етнівським жар-вогнем,

Ані довготривалий час.

З чого мову почать? Піснею, може, я

Феба славити рід стану вже давнішній?

А чи діток, яких нині тобі дала

Доблесть, смерті не знаюча?

Звідси й титули йдуть; і для нащадків є

Приклади визначні сущих жильців, які

Встали після руїн; честь бережуть вони

Міді довготривалішу.

Звідси Феба вода 47 й сестрам парнаським 48 всім

Вдячність; саме звідтіль і таємниця йде

Глузду й доблесті, і слава заслужена;

Фебів труд пієрійський теж.

Ось дивлюся на плід роду геройського

І набутки рясні лицарів визнаних,

Що за батьківський дім люті правицями

Знай погрожують недругам.

Працю Марса вони вправно виконують,

Саме Цезар 49, коли йде на Сарматію,

Гонячи вояків (що із Богемії)

До верхівок Сілезьких гір.

Доблесті хто не зна, що виявляється

В Окшиців, як вони зборюють силою

Ретів; і бойові лави крушать чужі

Та й мечами блискучими.

А як Судін гримить з надміром пристрасті,

Свита вражих князів скаче під хрест чорний;

І сармати тоді битві кінець кладуть 50, --

Так падає Крижак лихий.

Семиковські, поглянь, як у бою оцім

Гонять тих вояків натиском сміливим,

І, безжальні, нараз силою збройною

Стільки люду вигублюють.

Люті мосхи в борні й скіти кочівники,

Знані шалом в бою і невгамовністю,

Відчувають тепер, що значить міць сокир

І погрози сарматів цих.

Радошовський також, військо що сильне мав,

З мосхами воював; і не втікав чимдуж

Перед капосними ордами скіфськими

Після нападу вдалого.

Як пишається він славою ратною,

Так і град визначний пресулом Нанкерським,

Всіх дивує тепер чин твій, фламіне, так, --

Не боїшся-бо труднощів.

Я про інших мовчу можних сановників,

Що з тобою живуть; і про твоїх також

Незабутніх синів, час руйнівний яких

Вже поглинув навіки всіх.

А якими були вдома й за межами

Доброчинства значні й подвиги прадіда,

Свідчить нині онук, віршами вславлений,

І це слово провісницьке.

Із Паннонії був родом і дід його,

Що внаслідував теж прадіда силою.

Понад тридцать разів орди турецькі він

Бив правицею мстивою.

Батько, краю кордон охороняючи,

Теж Палади щитом тішивсь обагреним.

Звідси й сумнів бере: кращий у тозі він

Чи як Марса наслідує?

Схожі з ним і дядьки: перший у нас -- трибун,

Другий -- сигніфікер, духу незламного.

В мирний час визначний розум виказують,

А в бойовищах -- подвиги.

Старших троє синів батька наслідують;

В січі схожі вони на блискавиць палких.

Полчища ворогів братчики сміливі

Б'ють, немов Сціпіони ті.:

Ще про матір скажу: рід свій веде вона

Давнішній, завдяки родичам визнаним;

Бо мужів багатьох, родом які з Русі,

Бачиш в домі цім знатному 51.

Бачиш брата її: пристрастю він пала

До Белони-війни й Марса скаженого.

Хмуре в нього чоло на ворогів лише, --

Груди ж сильні -- прикрашує.

Туркам він допіка; взнали татари теж

Силу війська його, зброєю дужого.

Виступа посланцем краю свого тепер

І боронить кордон вояк.

Гей, фламіне, прощай! Любий Паладі ти;

І Кінтієць тобі любо дораджує.

Мой старий Ціцерон, душі зворушуєш

Вельми красною мовою.

Благородний лицем, розуму гострого;

Знаний, лицарю, скрізь ти і кмітливістю; r

Красномовний також; гідного (най чужий)

Ти, як вищий, підтримуєш.

Благочестя зроста в храмах відновлених,

Відколи ти вівтар маєш з пароського

Мармуру; і старим статуям в поросі

Надаєш нині вид новий.

Хто здолає мужів сильних, які тобі

Не коряться іще? Давньому звичаю

Предків вірні вони 52. Рясно Церерин дар 53

Подається до столу там.

Ти гамуєш старі, часті в Сарматії

Чвари, збурювані давніми сварами.

Та, хоч ти й постраждав од усіляких бід,

Мирні вгоди підтримуєш.

Хто спроможний дари порахувать, які

Будуть дані тобі небожителями?

Їх багато, мабуть, наче зірок, які

Сяють в небі рухливому!

Будь надовго здоров з ласки Всевишнього,

Друзям відданий так і батьківщині теж,

Шал османський 55 яку нищить безжалісно,

Пресуле, Маркоманів честь!

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.009 сек.)