Ґрунтові та кліматичні умови господарства

Місце розташування господарства, зв’язок з адміністративними центрами, пунктами реалізації продукції.

Агростанція займає вигідне економічне і географічне положення. На відстані 3 км проходить автодорожна магістраль обласного значення, яка зв'язує Агростанцію з районним центром м. Васильків та обласним центром м. Києвом. Відстань до районного центру 28 км, а до обласного 54км.

Біокліматичні ресурси господарства.

Кліматичні умови господарства.

Темпи росту і розвитку рослин, урожай і якість сільськогосподарських культур в значній мірі залежать від метереологічних умов.

Кліматичні умови у Васильківському районі Київської області є сприятливими для вирощування багатьох сільськогосподарських культур, в тому числі й озимої пшениці (Агрокліматичний довідник, 1989).

Територія району має нахил в напрямі з півдня на північ та з заходу на схід. Завдяки цьому географічна широта не впливає на ріст температур з півночі на південь. Температура в південній частині області знижується за рахунок підвищення висоти поверхні над рівнем моря. Клімат місцевості помірно континентальний.

Територія Васильківського району лежить в північній частині Лісостепу й межує з південними районами зони Полісся. Васильківський район знаходиться на території помірно-теплого, помірно-зволоженого агрокліматичного підрайону Київської області. Сума активних температур складає 2500— ⁰С. Останні весняні заморозки закінчуються в кінці травня, а перші осінні починаються в кінці вересня. Вегетаційний період рослин з температурою вище +5⁰С складає 215 днів.

В порівнянні з середніми багаторічними даними температура повітря в перші декади відновлення вегетації рослинами була дещо вищою, а кількість опадів — нижчою на 10—мм. В останні декади вегетаційного періоду температура повітря була дещо вищою за середню багаторічну, проте кількість опадів була меншою. Це відповідно впливало на ріст і розвиток рослин протягом вегетаційного періоду, надходження поживних речовин із грунту в рослини.

Утаблиці 1 наведена детальна характеристика кліматічних умов агрономічної дослідної станції.

Таблиця 1. Характеристика метеорологічних умов

Ґрунтові умови господарства.

В структурі ґрунтів переважають чорноземи звичайні біля 47%, чорноземи лучні —20%, також маємо в складі ґрунтів лучно-чорноземні та чорноземи опідзолені. Чорноземи лучні характеризуються наявністю карбонатів, лінія яких змінюється від поверхні до 1,2—,5 м в залежності від умов зволоження, що значною мірою впливає на фосфатний режим ґрунтів. Чорноземи звичайні та чорноземи лучні мають високу забезпеченість по азоту та фосфору і середню та низьку по калію (по Мачигіну). Вміст гумусу 4—,8 %. Реакція водної витяжки близька до нейтральної, що забезпечує сприятливі умови для росту і розвитку більшості культур.

В структурі грунтів важливе місце займають лучно-чорноземні грунти. По зовнішніх ознаках лучно-чорноземні грунти відрізняються від чорноземів потужним вкороченим профілем, наявністю оглеєння з глибини 130— см, що чітко проявляється у сизуватому забарвленні й наявності іржавих плям, відсутності карбонатної плісняви (хоч грунти й скипають від 10% HCl з поверхні). Карбонати в цих грунтах знаходяться в непомітній формі.

По гранулометричному складу лучно-чорноземні грунти відносяться до крупнопилувато-легкосуглинкового.

Лучно-чорноземний грунт має до 20% мулу (0,001 мм). Це обумовлює нагромадження гумусу в цьому грунті і визначає також його зернистість.

Профіль лучно-чорноземного карбонатного грунту

характеризується такими показниками:

0 — 40

Н₁ ‑‑---- см —гумусовий перший, темно-сірий, вологий,

40 крупнопилувато-легкосуглинковий,

порохувато-комкувата, рихлий, велика кількість коренів та трав'янистої4рослинності, ущільнений, перехід малопомітний;

40 — 60

Н₂ ‑‑----- см—гумусовий другий, темно-сірий, але

20 трохи світліший Н₁, вологий,

крупнопилувато-легкосуглинковий,4комкувато-зерниста, ущільнений, скипає від HCl, перехід поступовий;

60 — 70

НР -‑----- см —верхній перехідний, добре гумусований,

10 темно-сірий, вологий, комкувато-

зерниста, ущільнений, багато кротовин, видимих карбонатів намає, перехід поступовий;

70 — 135

РН_к -‑------ см—нижній перехідний, нерівномірний і

65 слабогумусований, карбонатний, бурувато-

сірий, крупнопилувато-легкосуглинковий,горіхувато-зерниста,ущільнений, сильнопереритий землериями, по ходу коренів4видно борошнисті виділення карбонатів,з глибини 130 см починається оглеєння,яке проявляється у вигляді сизуватих та4іржавих плям, в нижній частині в'язкий,перехід ясний;

Р_к 135 —180 см —лесовидний карбонатний суглинок,

і глибше сизувато-жовтий, оглеєний, мокрий,

в'язкий, багато іржаво-бурих плям, легкосуглинкового гранулометричного складу.

Реакція грунтового розчину сприятлива для росту і розвитку більшості сільськогосподарських культур Лісостепової зони4(табл. 4). Ці грунти характеризуються порівняно високим вмістом СаСО₃. та мають вісоку вбірну здатність, що обумовлює порівняно4високий вміст гумусу і легкосуглинковий гранулометричний склад.

Лучно-чорноземні грунти середньозабезпечені фосфором і калієм. Однак, щоб отримати високий врожай, необхідно звернути увагу на внесення фосфорно-калійних добрив. В ранньовесняний період можливе азотне голодування рослин, тому що грунт довгий час надмірно зволожений, внаслідок чого процеси амонітрифікації та нітрифікації пригнічуються.

Таблиця 2. Агрохімічна та фізико-хімічна характеристика лучно-чорноземного карбонатного грунту.

Основними грунтотворними породами на території дослідної станції є леси четвертинного періоду. Гранулометричний склад переважно легко‑ та середньосуглинковий. Все це дозволяє зробити висновок, що грунтові умови досить спріятливі для вирощування районованих культур.

Поиск по сайту: