АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Меліоративні заходи на привододільному фонді

Читайте также:
  1. VІ. ЗАХОДИ ДЛЯ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛУ ОГД
  2. Аналіз складу, руху та стану основних фондів
  3. Біотехнічні заходи.Основні її задачи
  4. В чат заходит Жори
  5. В чат заходит Лиза Николаенко
  6. Вжиті заходи
  7. Вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
  8. Виділ земельних фондів
  9. Визначення конструкції (структури) та асортименту порід для створення захисних смуг на присітковому фонді.
  10. Вихідні дані для обчислення середньорічної вартості основних виробничих фондів
  11. Від чого залежать терміни доставки вантажів? Привести розрахункову формулу. Заходи по прискоренню доставки вантажів.
  12. Глава 57. Заходи органів доходів і зборів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України

Як уже вище зазначено, на площі привододільного фонду основним несприятливим природним явищем є дія шкідливих вітрів (хуртовинних, арктичних на Поліссі, хуртовинних і епізодично суховійних у Лісостепу, суховійних – в Степу). Потрібно охарактеризувати сутність цих вітрів, в чому полягає їх шкідливість, яким чином можна послабити їх негативну дію.

Із організаційно-технічних заходів необхідно провести розміщення полів сівозміни з таким розрахунком, щоб довгі сторони полів були перпендикулярними напрямку шкідливих вітрів, а відстань між ними була у зоні ефективного впливу лісосмуг на вітер.

Важливим і дискусійним в даний час с питання про форму полів. Найбільш поширеними є прямокутні (співвідношення ширини і довжини 1:3-4). Пропонувались квадратні, формою бджолиних сот, неправильної форми та інші. Але найбільш доцільним в сучасних умовах с комбінування різних форм полів, що відповідають багатоукладному сільськогосподарському виробництву, коли окремі поля можуть бути від кількох (фермерські, індивідуальні і орендні) до площі 100 га (колективні, акціонерні тощо).

Лісосмуги розміщуються по межах полів сівозмін. Розрізняють основні і допоміжні полезахисні лісові смуги. Основні лісосмуги розміщують уздовж довгих сторін полів сівозмін перпендикулярно до напрямку шкідливих вітрів чи поверхневого стоку води (зокрема, в Лісостепу), а допоміжні перпендикулярно до основних для підсилення їх захисного впливу і певного захисту полів від шкідливих вітрів інших напрямків.

Як уже вище зазначено, відстань між довгими сторонами полів повинна встановлюватись з таким розрахунком, щоб простір між ними був у зоні ефективного впливу лісосмуг на зменшення швидкості вітру. Протяжність такої зони залежить від висоти смуги і її конструкції (структури). Висота лісосмуги обумовлюється біологічними особливостями головних лісових порід і ґрунтово-кліматичними умовами певної місцевості.

У відповідності з „Инструкцией по проектированию и выращиванию защитных лесных насаждений на землях сельскохозяйственных предприятий Украинской ССР" прийнято, що зона ефективного впливу на зменшення швидкості вітру лісосмуг продувної конструкції становить до 30 її висот, ажурної – 25 висот, не продувної (щільної) – 15 висот.

Але, проведення земельної реформи в державі зумовлюють необхідність додаткового обґрунтування міжсмугових відстаней між лісосмугами та розміщення їх в межах орних земель.

Сумніви щодо доцільності розміщення лісосмуг на відстані 25-30Н (висот деревостанів) викладені в наукових працях М.І. Суса (1956), О.Р. Константинова (1978), Г.Б. Гладуна та ін. (2005) та ін., які вважають чітко вираженою вітрозахисною відстанню 15-20Н лісосмуги. Тому рекомендовані відстані між головними полезахисними лісосмугами залежно від ґрунтово-кліматичних умов наступні (табл. 5).

Таблиця 5

Відстань між головними лісосмугами і їх конструкції

Типи ґрунтів Максимальна висота лісосмуг, м Відстань між смугами, м Конструкції лісосмуг
Сірі опідзолені, чорноземи опідзолені і вилужені     ажурна, ажурно-продувна
Чорноземи звичайні, типові і потужні     ажурна
Чорноземи південні     ажурна
Темно-каштанові і каштанові     ажурна, ажурно-щільна
Світло-каштанові     ажурно-щільна

Максимальний захисний ефект основних лісосмуг забезпечується при розміщенні їх перпендикулярно до напрямку шкідливих вітрів. Оскільки не завжди це можливо, припускається відхилення до 30 градусів, а у виняткових випадках і більше, але ефективність дії лісосмуг тоді зменшується і розміщувати їх потрібно густіше. Відхилення виру від перпендикулярного напрямку на 30° зменшується ефективність лісосмуги на 10%, тобто відстань між ними потрібно зменшувати на таку ж величину. Наприклад, в районах інтенсивного прояву водяної ерозії з метою попередження її лісосмуги необхідно розміщувати вздовж горизонталей (упоперек схилу), що не завжди збігається із напрямком шкідливих вітрів.

Після встановлення параметрів полів сівозміни їх розміщують на плані. Поля сівозмін нумеруються у напрямку з північного заходу на південний схід (номер поля ставиться по середині римськими цифрами I, II, III, IV, V, VI і т.д.в чисельнику, а в знаменнику – площа поля арабськими з точністю до 1 га). Польова сівозміна включає від І до ХІІ полів.

Приклад нумерації полів основної сівозмін:

де ІІ – номер другого поля основної сівозміни, 75 – площа поля в га.

Межі полів позначаються умовними знаками (кружальцями діаметром 1-1,5 мм з відстанню між ними 3-5 мм) по клітинам полів. Лісосмуги нумеруються на планах з північного заходу на південний схід порядковим номером, причому кожному відрізку смуги обмеженому основними розривами, присвоюється окремий номер. Межі землекористування інших румбів будуть оточені лісосмугами відповідних сусідніх господарств.

Приклад нумерації ПЛС:

Де І – вид лісосмуги (ПЛС), 3 – господарський номер даного виду насадження, 2,5 – площа ПЛС, га, 2006 – рік створення насадження, Дз головна порода (дуб звичайний), 12,5 ширина лісосмуги, м.

На стиках основних і допоміжних лісосмуг для проїзду сільськогосподарської техніки, автомобілів потрібно запроектувати проміжки шириною 20-30 м; у головних (основних) лісосмугах розриви шириною 8-10 м через 600-800 м,


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)