Відпал та нормалізація

Відпал – це термічна обробка, при якої сталь нагрівається вище Ас₃ (або вище Ас₁ – неповний відпал) с послідуючою витримкою та повільним охолодженням (разом з піччю).

У результаті такої операції у сталі утворюється рівноважна структура, яка відповідає структурам, що описуються діаграмою “залізо-цементит”. Переважною метою відпалу є ліквідування дефектів попередніх операцій (литва, кування, штампування і т.п.), або підготовки структури для майбутніх операцій (наприклад, обробки різанням, гартуванню і т.п.)

Головна мета відпалу – перекристалізація сталі і усунення внутрішніх напруг або виправлення структури. Температура нагрівання сталі перед різними видами термічної обробки визначається лініями діаграми “залізо-цементит”.

Повний відпал – це нагрівання сталі на 30-50⁰ С вище лінії (А₃) діаграми “залізо-цементит”, витримка з послідуючим повільним охолодженням разом з піччю.

Неповний відпал – нагрівання сталі вище лінії Ас₁, але нижче лінії Ас₃, витримка та охолодження разом з піччю.

Гомогенізація або дифузійний відпал – нагрівання сталі до температур 1000-1100⁰ С, витримка та охолодження разом з піччю. Такий відпал робиться для ліквідації або зменшення дендритної неоднорідності лиття.

Нормалізація – нагрівання сталі до температури на 30-50⁰ С вище лінії Ас₃ з послідуючою витримкою та охолодженням на спокійному повітрі.

Мета відпалу та нормалізації – одержання дрібнозернистої однорідної структури, зниження внутрішніх напруг, зниження твердості та готування сталі для подальших видів механічної та термічної обробки.

Низький відпал без перекристалізації (відпал 1 роду) – нагрівання до температур нижче лінії Ас₁ з послідуючою витримкою та повільним охолодженням (разом з піччю). Мета відпалу 1 роду – зняття внутрішніх напруг, рекристалізація.

Рисунок 9 - Зони нагрівання для відпалу та нормалізації

Поиск по сайту: