Європейська політика сусідства (ЄПС) – European Neighbourhood Policy (ENP)

Комплекс правил, які регулюють відносини між ЄС та країнами-сусідами. Принципи політики сусідства були в цілому розроблені в березні 2003 р. у документі Єврокомісії під назвою “Ширша Європа”. Згодом вони були доопрацьовані і вступили в дію у травні 2004 р. після розширення ЄС. Метою європейської політики сусідства проголошено “запобігання появі нових ліній поділу між розширеним ЄС та країнами-сусідами і посилення стабільності, безпеки та добробуту для всіх задіяних сторін”. Політика сусідства охоплює 16 країн-сусідів ЄС, а саме: Алжир, Білорусь, Єгипет, Ізраїль, Йорданію, Ліван, Лівію, Молдову, Марокко, Палестинську автономію, Сирію, Туніс, Україну, Грузію, Азербайджан та Вірменію. Відносини з Росією, яка теж є сусідом ЄС, базуються на основі домовленостей про стратегічне партнерство між Російською Федерацією та ЄС. У межах політики сусідства ЄС надає цим країнам привілейовані політичні та економічні відносини, засновані на спільних цінностях: демократії та правах людини, пануванні закону, принципах ринкової економіки та сталого розвитку. Водночас політика сусідства не забезпечує перспектив членства в ЄС. Ключовий елемент політики сусідства – це двосторонні плани дій між ЄС та кожною країною, на яку поширюється політика сусідства. План дій передбачає проведення у коротко– та середньостроковій перспективі (3–5 років) політичних та економічних реформ, поглиблення економічного та соціального співробітництва з ЄС, співпрацю у сферах юстиції та внутрішньої політики, а також у транспортній, енергетичній, інформаційній, науковій галузях, у сфері охорони навколишнього середовища. ЄС надає фінансову та технічну допомогу в проведенні цих реформ. Моніторинг виконання плану дій здійснюється підкомітетами та Європейською комісією. Виконання умов Плану дій дає країні можливість глибше інтегруватися до програм та інфраструктури ЄС, покращити умови доступу до європейських ринків тощо. У міру виконання плану дій його умови можуть бути відкориговані. На сьогодні двосторонні плани дій були укладені з усіма країнами-сусідами, крім Білорусі, Лівії та Сирії. Ставлення України до запровадження європейської політики сусідства з самого початку було неоднозначним. З одного боку, Україна вітала можливість поглиблення співпраці з ЄС в рамках двостороннього Плану дій Україна-ЄС, який було ухвалено у 2005 р., з другого – Україна не могла задовольнитися співпрацею суто в межах політики сусідства, прагнучи надання перспектив повноцінного членства в ЄС.

Поиск по сайту: