АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методичні вказівки. Ключовими термінами та поняттями, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: принцип кримінального процесу; конституційні принципи;

Читайте также:
  1. VI. Методичні вказівки до виконання курсової роботи.
  2. Апаратура, загальні вказівки по виконанню процедур
  3. Апаратура, загальні вказівки по виконанню процедур
  4. Вказівки до виконання завдання
  5. Вказівки до виконання контрольної роботи
  6. ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ РЕФЕРАТУ
  7. Вказівки по виконанню індивідуального завдання
  8. Вказівки по оформленню комплексного завдання.
  9. Вказівки щодо ведення загального журналу робіт
  10. Вказівки щодо виконання і оформлення курсового проекту.
  11. ЗАВДАННЯ 2. Уважно вивчіть методичні рекомендації стосовно створення завдання на виконання друку документів на мережному принт-сервері.
  12. Загальні вимоги та методичні рекомендації щодо виконання дипломних робіт, видання четверте, доповнене. – Дніпропетровськ: ДДФА, 2012. – 53 с.

Ключовими термінами та поняттями, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: принцип кримінального процесу; конституційні принципи; спеціальні принципи; загальноправові принципи; міжгалузеві принципи; галузеві принципи; організаційні принципи; функціональні принципи; безпосередність дослідження доказів; гласність судового провадження; державна мова судочинства; презумпція невинуватості; забезпечення права на захист; особиста свобода та недоторканість; недоторканість житла та іншого володіння особи; невтручання у приватне життя; таємниця спілкування; розумність строків.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

Безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону особисто дослідити в судовому засіданні всі зібрані у кримінальному провадженні докази шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису й демонстрації відеозапису. На підставі вимоги безпосередності судового розгляду всі належні й допустимі згідно із законом докази підлягають установленню й дослідженню під час судового засідання.

Гласність можна розглядати в декількох аспектах, а саме, як: 1) засіб підвищення рівня виховного впливу судового процесу на присутніх; 2) спосіб публічного контролю з боку суспільства, громадськості за судовою владою; 3) одну з гарантій забезпечення законності діяльності суду, постановлення ним законних та обґрунтованих рішень. Сутність засади гласності і відкритості суцового провадження полягає у забезпеченні можливості: 1) будь-якій особі бути присутньою під час судового розгляду в залі судового засідання; 2) висвітлення в засобах масової інформації відомостей про хід і результати судового процесу, а також іншими способами повідомленні населення про його перебіг (зовнішня гласність).

Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності виниполягає в тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому КПК, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Обов’язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень покладаються на слідчого та прокурора.

Право підозрюваного, обвинуваченого, виправданого, засудженого на захист – це сукупність наданих йому законом правомочностей для спростування підозри або обвинувачення, пом’якшення покарання, а також захисту своїх особистих інтересів. Гарантіями права підозрюваного, обвинуваченого на захист є, зокрема: презумпція невинуватості, включаючи покладання тягаря доказування на обвинувача і тлумачення сумнівів на користь підозрюваного, обвинуваченого; правило про недопустимість доказів; правило про недопустимість погіршення правового становища виправданого і засудженого; норми, що забезпечують свободу оскарження в апеляційному й касаційному порядку вироку та інших судових рішень.

Структура недоторканості особи повинна включати в себе наступні компоненти:

1) фізична недоторканість – передбачає захист від насильства, небезпечного для життя і здоров’я, охорону статевої свободи;

2) моральна недоторканість – передбачає захист честі і гідності особи;

3) психічна недоторканість – передбачає захист нормального перебігу психічних процесів особи;

4) індивідуальна свобода – передбачає право особи на свій розсуд визначати місце свого перебування, свободу пересування, право на відсутність певного спостереження за собою тощо;

5) особиста безпека – передбачає забезпечення відсутності загрози спричинення шкоди особі.

Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Під іншим володінням особи розуміється транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Розумними вважаються строки, що є объективно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:

1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;

2) поведінка учасників кримінального провадження;

3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)