АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Завдання 1. Фіксація тварин у стоячому положенні

Читайте также:
  1. I. Мета, завдання та загальні вимоги до виконання курсової роботи
  2. II. Завдання та обов'язки
  3. II. Перевірка виконання домашнього завдання.
  4. II. Перевірка домашнього завдання.
  5. III. Мета, стратегічні напрями та основні завдання Національної стратегії
  6. IV. Домашнє завдання з інструктажем.
  7. V. Домашнє завдання з інструктажем.
  8. VI. Домашнє завдання.
  9. VI. Домашнє завдання.
  10. VI. Домашнє завдання.
  11. VII. Домашнє завдання.
  12. А. Завдання

Для проведенню навчальної практики

З навчальної дисципліни

Хірургія ветеринарної медицини

Практичне заняття

Тема: Фіксація тварин.

Мета: Оволодіти технікою фіксації тварин у стоячому й лежачому положеннях.

Робоче місце: господарство.

Матеріально – технічне оснащення: мотузка, щипці Гармса, носове кільце, палиця, закрутка, фіксаційні станки.

Правила безпеки праці:

· працювати в халатах, косинках або чепчиках, гумових рукавичках;

· дотримуватися правил безпеки праці при роботі з тваринами;

· обережно поводитись з обладнанням та лабораторним посудом;

· працювати на закріпленому робочому місці і утримувати його в чистоті;

· після роботи прибрати робоче місце, вимити ретельно руки з милом.

Література

Основна

1. Петренко О.Ф., Борисевич В.Б., Міщишин В.Т., Примак М.І. Хірургія ветеринарної медицини - К.: Вища світа, 2005 р.

2. Кузнецов О. К. Ветеринарна хірургія, офтальмологія і ортопедія. Київ. Вища школа, 2005р.

3. Панько І.С. Загальна ветеринарна хірургія,- Біла Церква, 2003 р.

4. Власенко В.М., Тихонюк Л.А., Рублено М.В. Оперативна хірургія, анестезіологія і топографічна анатомія Біла Церква 2006.

Додаткова

1. Власенко В.М., Тихонюк Л.А., Рубленуко М.В. Оперативна хірургія, анестезіологія і топографічна анатомія. Біла Церква. 2003.

2. Кузнєцов О.К. Комплексне застосування асептики і антисептики в сучасній хірургії. К. 2000 р.

3. Панько І.С. Збірник ситуаційних завдань з ветеринарної хірургії. – Біла Церква, 2002 р.

4. Власенко В.М., Тихонюк Л.А. Хірургія у свинарстві та вівчарстві. Київ, 1998 р.

5. Методичні вказівки до самостійної роботи.

Завдання

1. Фіксація тварин у стоячому положенні

2. Фіксація тварин у лежачому положенні

3. Фіксація собак, котів і диких хутрових звірів

Зміст і послідовність виконання завдань

Завдання 1. Фіксація тварин у стоячому положенні

Велику рогату худобу фіксують так, щоб уникнути травм рогами. Для цього її фіксують за роги руками, мотузкою, яку можна прив'язувати до стовпа, тощо. Для надійної фіксації голови великим і вказівним пальцями руки стискають носову перегородку: однією рукою захоплюють ріг, а другою стискають носову перегородку. Надійніше стискати носову перегородку спеціальними щипцями.

Бугаям плідникам у носову перегородку вставляють носове кільце (складається з шарнірно з’єднаних між собою двох півкілець). Загостреною частиною одного з півкілець проколюють носову перегородку. Кільце вставляють у неї спеціальними щипцями або троакаром. Після цього дві половини кільця зєднують штифтом. Проколювання носової перегородки здійснюють у нижній безхрящовій частині гак, щоб кільце виступало на третину свого розміру і не заважало поїданню корму.

Грудну кінцівку фіксують за допомогою мотузкової петлі, яку накладають на п’ясток, кінцівку відривають від землі й утримують за мотузку; щоб полегшити фіксацію, мотузку перекидають через холку тварини (помічник стоїть з протилежного боку).

Рис. Носові щипці Гармса для великої рогатої худоби

Тазові кінцівки фіксують мотузковою петлею, накладеною вище від заплеснових суглобів. Для фіксації тазової кінцівки в піднятому положенні застосовують міцну палицю завдовжки близько 1 м та мотузкову петлю. Останню накладають на гомілку, закручують палицею, стискаючи п'ятковий сухожилок так, щоб палиця знаходилась на передній поверхні кінцівки. Два помічники беруть за обидва кінці палиці й піднімають кінцівку вгору й назад. Такий спосіб фіксації з додатковим накладанням носових щипців застосовують при розчищенні копитець у стійл. Надійніше тварину можна зафікувати в спеціальних фіксаційних станках (Політова, Пакенаса і Балазиса та in.), які обладнані ярмом для закріплення голови.

 

 

При фіксації коня в стоячому положенні застосовують закрутку на верхню губу (див. рис. 1), яку накладають на 15 - 20 хв. Після цього губу масажують, щоб запобігти її некрозу. Грудну кінцівку коня фіксують руками або мотузкою, як це роблять у великої рогатої худоби. Щоб підняти грудну кінцівку, стають збоку, обличчям до крупа. Упираючись однією рукою в плечовий суглоб, змушують коня перенести опору на протилежну кінцівку. Другою рукою захоплюють кінцівку за путову ділянку і, згинаючи її в зап'ястковому суглобі, відривають від землі. У непокірливих тварин застосовують мотузкову петлю, перекидаючи кінець мотузки через холку.

Тазову кінцівку піднімають, стоячи збоку від крупа, спиною до голови коня. Однією рукою упираються в маклак, змушуючи тварину перенести масу тіла на протилежну кінцівку. Другу руку опускають униз по зовнішній поверхні стегна, гомілки, плесна і захоплюють путову ділянку, яку піднімають і відтягують назад. Тазову кінцівку тримають на стегні. У непокірливих коней тазову кінцівку фіксують за допомогою мотузки, яку у вигляді петлі прикріплюють до хвоста. Піднімають кінцівку і мотузкою фіксують путо (краще пропускати її через кільце путового ременя). Вільні кінці мотузки використовують як розтяжки, якими утримують тазову кінцівку в піднятому стані.

При ректальному дослідженні, операціях на піхві та в ділянці промежини обидві тазові кінцівки фіксують путовими ременями, до кілець яких прив'язують довгі мотузки. Вільними кінцями мотузки обхоплюють передпліччя та групи тварини і зав'язують їх.

При дослідженні, лікуванні та проведенні деяких оперативних втручань користуються також фіксаційними станками Виноградова, Китаєва та ін.

При фіксації свиней у стоячому положенні їх тримають за вуха і накладають петлю на верхню щелепу позаду ікол. Можна користуватися вузьким і'танком або залізною кліткою з розсувними стінками.

Собаці, якого фіксують у стоячому положенні, надівають намордник або бинтують щелепи й кінці бинта зав'язують за вухами. Крім того, можна користуватись пристосуванням з двох дощок з отвором для шиї, який не пропускає голову і марини. Верхня дошка рухається у пазках.

Завдання 2. Фіксація тварин у лежачому положенні

Рис. Повалення великої рогатої худоби способом Гесса: а — обхоплення тварини мотузкою; б — фіксація кінцівок

Повалення великої рогатої худоби та фіксацію її в лежачому положенні з а способом Гесса здійснюють за допомогою довгої мотузки, яку одним кінцем закріплюють за роги, а другим позаду грудних і попереду тазових кінцівок обхоплюють груди й живіт тварини петлями, які легко затягуються і стискають шию тварини. Мотузку накладають з протилежного боку від того, на який потрібно повалити тварину. Під час на тягування мотузки тварина повільно лягає. Голову тварини притискують до землі при максимально розігнутій шиї. Повалення виконують три чоловіки один тримає тварину за голову два натягують мотузку. Після повалення тварини зв'язують і кінцівки.

За італійським способом повалення довгу мотузку (12 м) середньою частиної накладають на шию, обидві кінці пропускають між грудними кінцівками, кінці перехрещують на попереку і проводят униз між тазовими кінцівками. Коли обидва кінці мотузки натягують, тварин лягає.

Рис. Повалення великої рогатої худоби італійським способом

При кастрації бугайців у лежачому положенні, після повалення, на путов ділянку верхньої тазової кінцівки накладають мотузку, яку перекидають чере холку тварини попід шиєю. Кінець мотузки тримає один чоловік. Три інші кін ціпки зв'язують разом.

Рис. Повалення коня російським способом

Повалення коней і фіксацію їх у лежачому положенні найчастіше здійснюють російським способом. Для цього потрібно мати повальний ремінь (повал) з кільцем на кінці. Після сплутування грудних кінцівок кінець повалу пропускають крізь кільце, формуючи петлю, яку надівають на шию тварині (є повали з готовою петлею). Кільце розміщують у ділянці ліктя на боці, протилежному тому, на який збираються повалити тварину; повал у вигляді петлі закріплюють навколо грудей. Після цього знову формують нетлю, яку проводять під путовим суглобом тазової кінцівки па боці повалення. Кінець повалу пропускають крізь кільце і кладуть на поперек тварині. Підтягують тазову кінцівку до живота і натягненням повального ременя здійснюють повалення. Голову тварини відразу притискують до землі при максимально розігнутій шиї. Після цього нижню тазову кінцівку звільняють від нетлі повалу; останню накладають на іншу тазову кінцівку, підтягують її до кільця й закріплюють у такому положенні. Всі її суглоби мають бути розігнуті. Щоб запобігти розпрямлянню кінцівки, кінець повалу петлеподібпо проводить навколо заплеснового суглоба, обхоплюючи гомілку і плесно. Тазову кінцівку, яка розміщена знизу, за допомогою мотузки протягують між сплутаними грудними кінцівками.

Рис. Повалення свиней:

а — за Коршуновым; б— за Андреевим

Для фіксації у лежачому положенні невеликих свиней беруть за вуха і кінцівки, підривають від землі і кладуть на бік або на спину. У лежачому положенні тварин розміщують на операційному столі або в кориті. На операційному столі Никифорова свиней фіксують на лівому боці під кутом 45 — 60° головою донизу. Повалення великих свиней проводять за методом Коршунова або Андреева.

Завдання 3. Фіксація собак, котів і диких хутрових звірів

Фіксація собак і котів. При фіксації собак потрібно убезпечити себе від у кусу. Для цього тварині надівають намордник або зав'язують рот бинтом. Спочатку роблять вузол під щелепами, потім кінці бинта зав'язують на потилиці вузлом, який розпускається.

Собак зазвичай фіксують па операційному столі Виноградова або на столах спрощених конструкцій, надаючи тваринам необхідного положення.

Котів при фіксації беруть рукою за шкірні складки шиї й спини і вміщують у спеціальні мішки з цупкої тканини чи шкіри або загортають у цупку тканину, залишаючи відкритою необхідну для операції ділянку.

Фіксація диких хутрових звірів. Лисиць, песців, норок і нутрій зазвичай фіксують в особливих клітках з пересувною бічною стінкою. При зсуванні такої стінки тнарину затискують з боків, що не дає їй змоги кусати й дряпати людину, яка здійснює діагностичний або лікувальний прийом.

 

Висновки: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Після виконання практичного заняття студент повинен:

Знати

Способи фіксації тварин у стоячому положенні

Способи фіксації тварин у лежачому положенні

Способи фіксації собак, котів і диких хутрових звірів

Вміти

Фіксувати тварин у стоячому положенні

Фіксувати тварин у лежачому положенні

Фіксувати собак, котів і диких хутрових звірів.


Інструктивна картка № 3


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)