Зміст і послідовність виконання завдань. Завдання 1.Дослідження загального стану пораненої тварини

Завдання 1.Дослідження загального стану пораненої тварини

Дослідження проводять всебічно і послідовно за таким планом:

1. збирають анамнез — з'ясовують час поранення, вид предмета, яким за­вдано рану, час і характер надання першої допомоги, умови доставки пораненої тварини в лікувальну установу тощо;

2. визначають загальний стан тварини — вимірюють температуру тіла, до­сліджують стан пульсу, дихання, слизових оболонок, положення ушкодженого органа, функціональні розлади (порушення приймання корму, дефекації, сечо­виділення, наявність кульгавості тощо). Відмічають підвищення або зниження чутливості, неспокій, пригнічення чи збудження.

Завдання 2.Зовнішнє дослідження рани

Визначають локалізацію рани, її розміри, форму, стан ранових і прилеглих тканин, характер виділень із рани.

Оглядаючи рану, зазначають її локалізацію (рана в ділянці правого перед­пліччя) і поверхню ділянки (з латеральної поверхні).

Визначають форму рани (округла, трикутна, неправильна, лінійна та ін.), розміри її (у сантиметрах, за допомогою лінійки). Контури рани наносять на целофанову плівку і за допомогою міліметрового паперу розраховують розмір ранового дефекту. Визначають ступінь зяяння рани та її забрудненості, наяв­ність кровотечі, згустків крові у рані, припухлість і характер ранових країв (рів­ні, нерівні, набряклі, просочені кров'ю, підсохлі).

Під час дослідження виділень з рани звертають увагу на їх кількість, харак­тер (кров, лімфа, ексудат), колір, запах, консистенцію, домішки слини, сечі, кормових мас, фекалій, синовії.

Завдання 3.Внутрішнє дослідження рани і хірургічна обробка її

Внутрішнє дослідження рани розпочинають після вистригання (вибриван­ня) шерсті навколо рани, знеболювання й обробки рани та шкіри навколо неї спиртовим розчином йоду.

Визначають стан ранових стінок (рівні, розтрощені, наявність «кишень», проникнення в суміжні порожнини) після розкриття їх рановими гачками, гли­бину рани — зондом, наявність у рані згустків крові, сторонніх предметів.

Одним із способів хірургічної обробки е розсікання й неповне вирізування свіжої забрудненої (інфікованої) рани. Цю криваву операцію здійснюють за до­помогою гострих ножиць або скальпеля. Розрізують усі тканинні перемички, містки, фасції, апоневрози, розтинають гематоми, що утворилися під ними, на­даючи рані простої форми. Після цього рану добре розкривають гачками й вирі­зують усі розчавлені та розірвані м'язи, підрівнюють краї стінок рани, спиняють кровотечу перев'язуванням і торзуванням судин. Хірургічну обробку закінчують припудрюванням рани по всій її поверхні та накладанням швів. У нижній кут рани ставлять відсмоктувальний дренаж і накладають захисну пов'язку на всю поверхню рани.

Поиск по сайту: