Методичні поради. При висвітленні першого питання, необхідно визначити, які типи речень за метою висловлення переважають у документах; з’ясувати

При висвітленні першого питання, необхідно визначити, які типи речень за метою висловлення переважають у документах; з’ясувати, у чому полягає прямий та непрямий порядок слів у реченнях; які вимоги ставляться до вживання вставних слів, речень, дієприкметникових та дієприслівникових зворотів у документах; які правила слід пам’ятати щодо використання однорідних членів речення.

Розкриваючи друге питання, потрібно зазначити, що узгодження – вид підрядного зв’язку, при якому залежне слово має однакові із головним словом граматичні ознаки. Наприклад: суворих заходів – іменник (головне слово) і прикметник (залежне слово) мають однакову форму, а саме – родовий відмінок множини. Форма залежного слова пристосовується до форми головного слова, узгоджується з нею: матеріальна відповідальність, офіційний документ. Необхідно показати обставини, за яких присудок у документах вживається в однині, а за яких – у множині.

Аналізуючи третє питання, слід зазначити, що прикладка – різновид означення, яка виражається іменником, узгодженим з означуваним іменником у відмінку й числі. Вона одночасно характеризує й дає іншу, паралельну назву означуваному слову: До кімнати зайшла дівчина- студентка; Я передплачую газету- рекламу.

В офіційних документах, для уникнення можливих неточностей і непорозумінь, прикладка не завжди узгоджується з родовою назвою у формі непрямого відмінка. Назви населених пунктів, станцій, портів, міст, річок, сіл, селищ, висілків, аулів, застав, гір, островів, пустель, вулканів, озер, планет, комет, астероїдів тощо у діловій і науковій мові не узгоджуються з означуваним словом: Народився у місті Бердянськ; Відпочивати на озері Сиваш. Це дає змогу уникнути можливої плутанини при визначенні форми називного відмінка.

Розглядаючи четверте питання, необхідно зазначити, що керування – один із способів поєднання слів, при якому стрижневе слово вимагає від залежного конкретної відмінкової форми, тобто керує формою іншого слова: оплачувати (кого? що?) проїзд, платити за (кого? що?) проїзд.

Ділові документи вимагають максимальної стислості й точності передачі інформації. Будь-які відступи від правил викладу змісту спричиняють серйозні помилки. В українській мові найпоширенішим є дієслівне керування. Особливої уваги вимагають близькі за значенням (синонімічні) слова, що зумовлюють різні відмінкові форми. Наприклад: повідомити (кому?) директору – інформувати (кого?) директора.

Іменники, утворені від дієслів, теж можуть вимагати певних відмінків (іменне керування): опанування (чого?) курсу, оволодіння (чим?) знаннями.

В українській мові є ряд прикметників, які також керують формою іншого слова (прикметникове керування): властивий професії,характерний для законодавства.

Конкретної форми слова вимагають також прийменники прислівникового походження – всупереч, завдяки: всупереч прогнозам, завдяки клопотанню.

Готуючись до п’ятого питання, слід пам’ятати, що трудова угода – документ, яким регламентуються стосунки між установою і позаштатним працівником.

Поиск по сайту: