Порядок виконання ухвали

6. Ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду кло­потання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

8. Копія ухвали надсилається слідчому, прокурору, підозрюваному, об­винуваченому, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робо­чого дня після її постановлення.

9. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати підстави арешту майна, а саме: завдання кримінальним правопо­рушенням матеріальної та/чи моральної шкоди, заявлення цивільного позову про її відшкодування або можливість заявлення такого позову, можливість на­кладення майнових стягнень, конфіскації майна за вироком суду, наявність, міс­цезнаходження та вартість майна, на яке може бути накладено арешт.

10. Якщо особа, що подала клопотання про арешт майна, не доведе необ­хідність такого арешту, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопо­тання повністю або частково, що тягне за собою негайне повернення особі від­повідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

11. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який, зокрема, не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи. Не під­лягають арешту предмети першої необхідності, що використовуються особою і членами її родини. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначено в Додатку до КК України.

12. При накладенні арешту на майно, що належить подружжю, необхідно з'ясовувати, яке з нього є роздільним, а що спільно нажитим. Майно, яке на­лежало одному з подружжя до шлюбу, залишається їх роздільною власністю. Крім того, роздільною власністю визнається майно, отримане подружжям у спадок, як подарунок, різного роду премії тощо. Майно, нажите подружжям протягом періоду шлюбу, вважається їх спільною власністю, незалежно від того, на кого воно оформлене. Спільним майном подружжя є, зокрема, вкла­ди, придбана нерухомість та інше майно, придбане чи вироблене за рахунок їх спільної власності. На роздільне майно, що належить підозрюваному, обви­нуваченому, арешт може бути накладений у повному обсязі. Тому перш ніж на­кладати арешт на спільне майно подружжя, доцільно визначити в ньому частку підозрюваного, обвинуваченого.

13. Для встановлення вартості майна, на яке накладається арешт, можна за­просити спеціаліста, яким може бути товарознавець чи оцінщик. Оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процеду­рою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результа­том практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності (ст. З Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Украї­ні» від 12 липня 2001 р.). Майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріаль­ні активи, в тому числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності.

14. ГІри визначенні обсягу майна, на яке накладається арешт, необхідно враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та наяв­ності санкції у вигляді конфіскації майна. При цьому на нерухомість, грошові кошти та інші цінності, нажиті злочинним шляхом, арешт повинен накладатися у повному обсязі. Такий само виняток стосується і випадків, коли арешт на майно накладається з метою забезпечення його конфіскації.

15. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд в ухвалі зазначає за­борону відчужувати, розпоряджатися або користуватися конкретно вказаним майном. Використання майна та заборона розпоряджатись таким майном мо­жуть бути застосовані лише у тих випадках, коли їх незастосування може при­звести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настан­ня інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню (ч. 4 ст. 170 КПК). Не допускається заборона використання житлового приміщення, в якому на законних підставах проживають будь-які особи (ч. 5 ст. 170 КПК).

16. Порядок зберігання майна, на яке накладено арешт, визначений в Ін­струкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами ді­знання, досудового слідства і суду, яка затверджена наказом Генеральної про­куратури України, МВС України, ДПА України, СБ України, Верховним Су­дом України, Державною судовою адміністрацією України 27 серпня 2010 р. № 51/401/649/471/23/125. Майно, на яке накладено арешт, передається на збе­рігання представникові територіальної держадміністрації або житлово-експлу- атаційної організації, державної служби охорони, а також організації, якій за­вдані збитки, або власникові цього майна чи його родичу, якому роз'яснюється його відповідальність за зберігання прийнятого майна, про що у нього відби­рається розписка. У разі необхідності майно, на яке накладено арешт, може бути вилучене. Твори мистецтва і антикваріат, предмети, що мають історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність, на які накладено арешт, після проведення спеціальної експертизи і за погодженням з Міністерством культури України та Національною комісією з питань повернення культурних цінностей при Кабінеті Міністрів України, можуть бути передані на зберігання до держав­них музеїв, бібліотек, наукових та інших закладів. Предмети релігійного культу, крім таких, що мають історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність, можуть бути передані на зберігання релігійним організаціям.

10. Якщо ухвала слідчого судді, суду про арешт тимчасово вилученого майна не буде постановлена протягом 72 годин із дня находження клопотання, майно повертається особі, в якої його було вилучено. Арешт майна або відмова у ньому можуть бути оскаржені в апеляційному порядку (п. 9 ч. 2 ст. 309 КПК), а тому з метою забезпечення можливості реалізації цього права копія ухвали надсилається заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня піс­ля її постановлення.

Поиск по сайту: