Виготовляються дві копії ухвали, які чітко позначаються як копії

1. Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи є процесуальним документом одноразового використання, до того ж об­меженим у реалізації наданого права лише в межах конкретного кримінального провадження і в обмежений після надання дозволу час. Проведення додатко­вого чи повторного обшуку того самого житла чи іншого володіння особи в межах здійснення одного досудового розслідування за будь-яких інших або тих самих підстав зумовлює потребу нового звернення до слідчого судді з клопо­танням про проведення обшуку. Надана ухвала про дозвіл на обшук за одним кримінальним провадженням не може бути реалізованою в іншому криміналь­ному провадженні. Здійснення фактичного проникнення до житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді, незалежно від вчинення в ньому пошукових дій та складання протоколу обшуку, слід вважати реалізацією наданого дозволу на обшук, а повторне проникнення до цього ж житла чи ін­шого володіння особи з посиланням на цю ухвалу слідчого судді - незаконним.

2. Крім відповідності загальним вимогам щодо порядку підготовки й по­станови судових рішень, ухвала слідчого судді про надання дозволу на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити визначені процесуальним законом відомості, до яких віднесено такі: 1) в постановленій ухвалі слідчий суддя повинен обов'язково зазначити строк дії постановленої ним ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня її постановлення, але ним можуть бути встановлені й більш стислі розумні строки, що є об'єктивно необхідними для виконання слідчої (розшукової) дії. Проміжок часу, в межах якого підлягає виконанню ухвала, обчислюється з дотриманням вимог, встановлених ст. 115 КПК, проте в будь-яких випадках такий строк не повинен перевищувати гра­ничного строку досудового розслідування, встановленого вимогами ст. 219 КПК; 2) в ухвалі повинно бути зазначено посаду, прізвище й ініціали прокуро­ра, слідчого, який подав клопотання про обшук. Зазвичай ці дані відповідають даним особи, яка здійснює досудове розслідування або керує роботою слідчої групи на час подання клопотання. Проте це не означає, що виконуватися ухвала про дозвіл на обшук повинна тільки особою, від імені якої подано клопотання. Її виконання здійснюється в порядку, встановленому ст. 236 КПК; 3) вказівка на положення закону, на підставі якого постановляється ухвала, передбачає зазна­чення в ній відповідних статей КПК та інших законів і нормативних актів, яки­ми встановлено порядок надання дозволу на обшук житла чи іншого володіння особи; 4) в ухвалі повинні бути відображені дані, які вказують на місто чи іншу адміністративно-територіальну одиницю, вулицю, реєстраційний номер будів­лі, якщо його такій будівлі надано, номер квартири, конкретну частину житла, приміщення побутового, господарського, виробничого або іншого призначення чи іншого володіння особи, транспортний засіб з найменуванням його виду, мо­делі та реєстраційних номерів, земельну ділянку зі вказівкою на місце її розта­шування відповідно до земельного кадастру та інші дані, що індивідуалізують об'єкти, які мають бути піддані обшуку. Якщо будівля чи інше володіння особи не мають чітко визначених реєстраційних ознак, то зазначають ті з них, які да­ють можливість вказати на конкретний об'єкт, що підлягає обшуку, наприклад, «самовільно зведений триповерховий будинок на узбережжі Чорного моря в ра­йоні селища Сімеїз у 20 метрах від в'їзду до санаторію «Вогник» і 50 метрах від будинку громадянина А., розташованому по вулиці Морській, № 22»; 5) вимога щодо потреби зазначення в ухвалі даних про особу, якій належить житло чи інше володіння, або особу, у фактичному володіння якої воно знаходиться, по­кладає обов'язок встановлення таких даних на слідчого, прокурора, який звер­нувся до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на обшук. Якщо такі об'єкти належать кільком особам або перебувають у фактичному володінні невідомої кількості осіб, то має бути встановлена і вказана в ухвалі хоча б одна з таких осіб; 6) зазначення в постанові речей, документів або осіб, для виявлення яких проводиться обшук, не вимагає докладної деталізації таких даних і може бути вказано в загальних рисах, оскільки саме для пошуку й встановлення таких об'єктів здійснюється слідча (розшукова) дія.

3. Постановлена слідчим суддею ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи виготовляється і надається особі, що звернулася з кло­потанням (слідчому, прокурору) в трьох примірниках, два з яких чітко позна­чаються як копії. Кожна з копій має силу оригіналу такої ухвали і повинна бути повністю ідентичною з першим її примірником.

Стаття 236. Виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи

1. Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допо­моги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів. Слідчий, прокурор вжи­ває належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або по­рушені.

2. Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слід­чого судді повинен відбуватися в час, коли завдається найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, про­курор не вважатиме, що виконання такої умови може суттєво зашкодити меті обшуку.

3. Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред'явлена ухвала і надана її копія. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закін­чення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. Неви­конання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

4. У разі відсутності осіб у житлі чи іншому володінні копія ухвали по­винна бути залишена на видному місці у житлі чи іншому володінні особи. При цьому слідчий, прокурор зобов'язаний забезпечити схоронність май­на, що знаходиться у житлі чи іншому володінні особи, та неможливість доступу до нього сторонніх осіб.

5. Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в об­сязі, необхідному для досягнення мети обшуку. За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження. Обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі.

6. Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкрива­ти закриті приміщення, сховища, речі, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити або обшук здійснюється за відсутності осіб, за­значених у частині третій цієї статті.

7. При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовля­ти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Пред­мети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

8. Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають зане­сенню до протоколу обшуку.

1. Виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння осо­би слідчим чи прокурором означає проведення слідчої (розшукової) дії ними особисто, під їхнім керівництвом, або слідчим чи співробітниками відповід­них оперативних підрозділів за дорученням прокурора, відповідно до п.п. 4 і 5 ч. 2 ст. 36 КПК, чи співробітниками оперативних підрозділів за дорученням слідчого, відповідно до п. З ч. 2 ст. 40 КПК. На розсуд особи, що проводить обшук, ставиться питання щодо запрошення для участі в ньому потерпілого, підозрюваного, захисника та інших учасників кримінального провадження, якщо тільки з цього приводу не буде зроблено конкретної вказівки в дорученні прокурора чи слідчого. Спеціалісти запрошуються для участі в проведенні об­шуку в тих випадках, коли під час його проведення потрібно застосувати їхні знання як фахівців у певній галузі знань або для застосування ними технічних засобів пошуку й фіксації об'єктів, які мають значення для кримінального про­вадження, та фіксування ходу й результатів обшуку. Законом не встановлено заборони використання під час обшуку спеціально тренованих тварин (собак) як своєрідних біологічних детекторів для пошуку наркотичних або вибухових речовин, вибухових пристроїв чи боєприпасів, захованих трупів тощо, поведін­ка яких контролюється кінологом. Про застосування службового собаки і його результати окремо вказується в протоколі обшуку.

2. В разі, якщо під час проведення обшуку можуть бути обмежені або по­рушені права та законні інтереси певних осіб, прокурор, слідчий особисто за­безпечує їхню участь у проведенні слідчої (розшуковоі) дії або дає відповідні розпорядження в своєму дорученні про проведення обшуку.

3. Обрання часу (конкретного дня, часу доби) для проведення обшуку має спиратися на потребу забезпечення його завдань і водночас враховувати ту обставину, що така примусова слідча (розшукова) дія повинна завдавати найменшої шкоди звичайним заняттям особи, яка володіє житлом чи іншим володінням. Такі обставини встановлює прокурор, слідчий, виходячи з мате­ріалів конкретного кримінального провадження, але це зовсім не означає, що час проведення обшуку потрібно узгоджувати з особою, у якої його проводять. Тим більше, що важливим тактичним принципом обшуку є його раптовість. Будь-який обшук як примусова слідча (розшукова) дія завжди пов'язаний із втручанням у звичайний ритм життя особи, а завданням прокурора, слідчого є визначення такого часу його проведення, коли завдана шкода буде найменшою.

4. Особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній повнолітній особі ухвала про проведення обшуку оголошу­ється і копія її надається лише після входу прокурора, слідчого, а також інших учасників обшуку до приміщення, але до початку здійснення в ньому пошуко­вих дій. Після роз'яснення прав і обов'язків учасникам слідчої (розшукової) дії прокурор, слідчий чи особа, яка проводить обшук за його дорученням, може заборонити будь-якій особі залишати місце обшуку до його закінчення та вчи­няти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. Така заборона зазвичай стосується поведінки осіб, у яких проводять обшук, їхніх рідних, близьких або тих, хто з ними проживає, перебуває поруч, але це може стосуватися й випад­кових присутніх або захисника, представника тощо. Відповідальність за неви­конання цих вимог настає залежно від наслідків допущених порушень (роз­голошення даних про слідчу дію, втрата доказів, приховування слідів злочину, завдання матеріальної шкоди тощо). В багатьох випадках для припинення по­рушень буває достатнім зробити зауваження винним.

5. Якщо на час проведення обшуку особи, в яких його проводять, або інші дорослі особи, що проживають чи спільно володіють житлом або іншим воло­дінням відсутні, копія ухвали залишається на видному місці у житлі чи іншому приміщенні, яке є володінням особи. Вимога про залишення копії ухвали про дозвіл на обшук не може бути застосована до тих випадків, коли об'єктами обшуку є транспортні засоби, ділянки місцевості тощо, в яких не можна за­безпечити збереження копії залишеного процесуального документа. Проте в усіх випадках після проведення обшуку прокурор, слідчий, який несе відпо­відальність за проведення і результати слідчої (розшукової) дії, зобов'язаний вжити можливих заходів для забезпечення схоронності майна, що знаходиться в житлі чи іншому володінні особи, та неможливість доступу до нього сторон­ніх осіб. Такими заходами можуть бути встановлення замикаючих пристроїв, виставлення фізичної охорони з числа співробітників правоохоронного органу, передача приміщення чи іншого володіння на відповідальне збереження іншим особам. Водночас, така вимога не означає, що на особу, яка здійснила обшук, покладається обов'язок забезпечення охорони приміщень чи іншого володіння особи від злочинних посягань з боку сторонніх осіб до закінчення криміналь­ного провадження.

6. Обсяг і зміст пошукових дій, зокрема, пов'язаних із розкриттям закри­тих приміщень, схованок, тайників, розбиранням технічного обладнання чи пристроїв тощо, повинні відповідати досягненню поставленої мети обшуку. В разі, якщо є достатні підстави вважати, що особи, які присутні під час обшуку, мають при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження і відмовляються видати їх добровільно, за рішенням особи, що проводить обшук, може бути здійснено особистий обшук таких осіб. У зазна­чених випадках обшук особи проводиться на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи і подання окремого клопо­тання не потрібно, а факт особистого обшуку та його результати відображають­ся в протоколі обшуку. Окремою умовою законодавчого припису є те, що об­шук особи повинні проводити особи тієї ж статі. Таких осіб прокурор, слідчий призначає з числа учасників слідчої групи або з числа додатково залучених ним співробітників правоохоронного органу.

7. Для досягнення й забезпечення завдань, що стоять перед обшуком, процесуальна особа, яка його здійснює, має право проводити вимірювання, складати плани, схеми, робити замальовки, графічні зображення, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати й вилучати речі і документи, які мають чи мо­жуть мати значення для кримінального провадження, а також застосовувати фотозйомку, звуко- чи відеозапис для фіксації ходу слідчої (розшукової) дії та отриманих результатів, про що робиться відповідний запис у протоколі обшу­ку. Безспірному вилученню з місця обшуку й залученню до матеріалів кримі­нального провадження підлягають речі й документи, які прямо вказані в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук. В разі потреби вилучення інших речей та документів рішення про це приймає особа, яка уповноважена на проведення обшуку, і вони вважаються тимчасово вилученим майном та зберігаються у встановленому для цього порядку. В усіх випадках вилученню під час обшуку підлягають предмети, вилучені законом з обігу і дозволу на зберігання яких володар не має.

8. Усі заяви чи зауваження, що надходять від осіб, які беруть участь в про­веденні обшуку, підлягають занесенню до протоколу. Прямої вимоги закону про потребу вручення копії протоколу обшуку особі, у житлі чи володінні якої проведено обшук, немає, але таке рішення прокурор, слідчий може прийняти на свій розсуд. Водночас, нікому з учасників не заборонено робити записи, складати нотатки, здійснювати фотозйомку чи аудіо- або відеозапис під час проведення цієї слідчої (розшукової) дії. Заборона з боку прокурора, слідчого на такі дії може мати місце лише в тому випадку, якщо вони можуть призвести до розголошення відомостей про досудове розслідування.

Поиск по сайту: