АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Стаття 242. Підстави проведення експертизи

Читайте также:
  1. Виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них не допускається.
  2. Виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних негласних слідчих дій оформлюється відповідним протоколом.
  3. Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.
  4. Виявляти хиби в організації та методиці проведення навчального процесу.
  5. Глава 50. Митні експертизи
  6. Глава 71. Процесуальні дії у справі про порушення митних правил та порядок їх проведення
  7. Деякі методики проведення процедур
  8. До проведення анкетування
  9. Загальні положення про організацію і проведення педагогічної практики.
  10. Загальні положення проведення негласних (розшукових) дій.
  11. Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.
  12. Зазначте підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

1. Експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримі­нального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального проваджен­ня, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.

2. Слідчий або прокурор зобов'язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо:

1) встановлення причин смерті;

2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень;

3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомос­тей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності;

4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питан­ня про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а ін­шим способом неможливо отримати ці відомості;

5) встановлення статевої зрілості потерпілої особи в кримінальних провадження щодо злочинів, передбачених статтею 155 Кримінального ко­дексу України.

3. Примусове залучення особи для проведення медичної або психіа­тричної експертизи здійснюється за ухвалою слідчого судді, суду.

1. Проведення експертизи є процесуальною дією, котра передбачає при­значення експертизи, проведення досліджень і надання висновку експертом з питань, вирішення яких потребує спеціальних знань в галузі науки, техніки, мистецтва або ремесла і які поставлені перед експертом за зверненням сторони кримінального провадження, за дорученням слідчого судді чи суду, або відпо­віді на які надані експертом за його ініціативою, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідно використати спеціальні знання. Спеціальні знання можуть відноситися до будь-якої сфери людської діяльності - науки, техніки, мистецтва, ремесла. Винятки становлять правові знання. Експерт не вправі вирішувати питання правового характеру (наприклад, чи мало місце вбивство або самогубство; надання кваліфікації дій особи за певною статтею чи частиною статті кримінального закону; чи є неста­ча результатом розкрадання або недбалості тощо), навіть якщо вони перед ним поставлені. Експерт вправі вирішувати лише питання спеціального характеру, наприклад, чи не спричинене поранення власною рукою, питання ж стосовно того, мало місце вбивство або самогубство, на основі висновків експерта та сукупності інших зібраних за кримінальним провадженням доказів вирішують органи досудового розслідування та судового провадження.

2. Частина 2 коментованої статті містить перелік обставин, встановлення яких зобов'язує слідчого або прокурора звернутися до експерта для проведення експертизи. По суті, йдеться про обов'язковість призначення й проведення екс­пертиз у випадках, вказаних в п.п. 1 -5 ч. 2 ст. 242 КПК. Така вимога закону зумов­лена необхідністю доказування тих обставин, без встановлення яких неможливо вирішити кримінальне провадження. Відсутність у кримінальних проваджен­нях висновків експертів з питань, перерахованих в п.п. 1-5 ч. 2 ст. 242 КПК, роз­глядається як підстава для висновку про те, що зібрані докази є недостатніми для вирішення кримінального провадження. Положення коментованої статті відповідають загальним правилам збирання, перевірки й оцінки доказів.


3. Проведення судово-медичних, судово-психіатричних, комплексних су­дово-медичних та психіатричних або судово-психіатричних та психологічних експертиз доволі часто пов'язується із вторгненням у сферу особистих інтересів підозрюваного, потерпілого, свідка, що може полягати в обмеженні їх недотор­каності, свободи, а також потребою отримання від досліджуваних експертами людей відомостей особистого характеру. Результати окремих експертних дослі­джень інколи безпосереднім чином торкаються інтересів цих осіб й водночас істотно впливають на результат кримінального провадження. Тому в процесі підготовки й проведення експертиз, об'єктами дослідження яких є живі особи, першочергову увагу треба приділяти дотриманню розроблених і затверджених правових положень, що забезпечують обґрунтованість вторгнення в сферу осо­бистих прав, свобод та інтересів громадян. Такі норми повинні застосовуватися лише у виключних випадках, в порядку та межах, що встановлені законом, та зумовлені потребою виконання завдань кримінального судочинства, зокрема: 1) п. 1 ч. 2 коментованої статті встановлює обов'язковість призначення й прове­дення експертизи для встановлення причини смерті, що настала не з природних причин. З цією метою призначається судово-медична експертиза, об'єктами якої є труп людини та (або) його частини. При проведенні такої експертизи експерт вирішує суто медичні питання і не вправі визначати вид насильницької смерті (вбивство або самогубство), особливу жорстокість позбавлення життя тощо, тобто обставини, які вимагають правової оцінки та юридичної кваліфіка­ції. Судово-медична експертиза зі встановлення причини насильницької смерті проводиться, як правило, одним експертом. У випадках складності та значного обсягу експертного дослідження експертизи ексгумованого трупа з метою вста­новлення причини настання смерті вона може проводитися двома та більше експертами; 2) відповідно до п. 2 ч. 2 коментованої статті для встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень обов'язково призначається й прово­диться експертиза. Законодавець не встановлює, експертизою якого виду ці об­ставини мають встановлюватися, проте характер вирішуваних завдань, об'єкти та предмет експертного дослідження вказують на те, що обов'язковим для з'ясування цих питань є призначення судово-медичної експертизи живих осіб. На це орієнтує і вища судова інстанція. В постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 7 лютого 2003 р. «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» в п. 27 звертається увага судів на те, що для встановлення причин смерті, тяжкості й характеру тілесних ушкоджень призна­чення експертизи є обов'язковим. При цьому слід ураховувати, що визначення наявності ознак особливої жорстокості, мучення, мордування, катування, зніве­чення обличчя є компетенцією суду. Встановлювати ж, чи є знівечення обличчя непоправним, необхідно за допомогою судово-медичної експертизи. Водночас, треба мати на увазі, що висновки судово-медичних експертиз містять лише медичну оцінку наслідків злочинного діяння, і саме в такому розумінні вони повинні оцінюватися. До того ж таку експертизу потрібно назначати не лише обов'язково, а й негайно, як тільки виникне потреба та будуть наявними умо­ви для її призначення. Зволікання з призначенням експертизи може призвести до негативних наслідків, а то й неможливості дослідження окремих об'єктів. Ступінь тяжкості та характер тілесних ушкоджень визначаються за правилами та кваліфікаційними ознаками, закріпленими в Правилах судово-медичного ви­значення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які затверджено наказом Мі­ністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 р. № 6; 3) проведення експертизи за кримінальним провадженням є обов'язковим для визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сум­ніви щодо його осудності, обмеженої осудності. Встановлення психічного ста­ну є винятковою компетенцією судово-психіатричної експертизи, а стан осуд­ності визначає лише суд, проте за дотримання умови обов'язкового проведення експертизи і спираючись на висновки судових експертів. Психічний стан особи може впливати на здатність підозрюваного самостійно захищати свої права і за­конні інтереси в кримінальному судочинстві. Якщо для встановлення осудності підозрюваного законодавство передбачає обов'язковість призначення експер­тизи, оскільки в своєму рішенні суд повинен спиратися на спеціальні знання в галузі психіатрії, то обов'язковості проведення судової експертизи для вста­новлення інших психічних станів підозрюваних, потерпілих, а часом і свідків, законом не передбачено. Проте наявність в особи вад психічного здоров'я, які впливають на здатність розуміти сутність перебігу процесу, керувати своїми ді­ями, правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати про них правильні свідчення, може бути встановлена лише в разі застосуван­ня спеціальних знань у галузі психіатрії. У зазначених випадках оцінка судом показань особи без урахування думки спеціалістів щодо стану її психічного здоров'я може призвести до помилок в обґрунтуванні прийнятих рішень. Під час проведення експертного дослідження можна виявити не тільки психічний розлад, а й ступінь його впливу на психологічні механізми формування пове­дінки як психологічного феномену. До того ж, основне значення матиме саме психологічний висновок щодо здатності особи повною або неповною мірою усвідомлювати свої дії, керувати ними, розуміти сутність обставин, що мають значення для кримінального провадження, давати про них показання. Зазвичай для встановлення осудності (неосудності) чи обмеженої осудності складання експертного висновку потребує проведення складних і довготривалих дослі­джень, різноманітних спостережень за підекспертним в умовах стаціонару з одночасним застосуванням лікарняних заходів. 1 тому найчастіше ці питання вирішуються шляхом призначення стаціонарної судово-психіатричної або ста­ціонарної комплексної судово-психіатричної і психологічної експертиз; 4) під­ставою для зобов'язання слідчого або прокурора звернутися до експерта за проведенням експертизи з метою встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відпо­відальності, є відсутність документа про вік особи або наявність документа, що викликає сумніви щодо достовірності відомостей, які містяться в ньому, а іншим способом неможливо отримати ці відомості. Для встановлення цих об­ставин обов'язково потрібно призначати судово-медичну або комплексну судо­ву медичну й психологічну експертизу Відповідна експертиза призначається за участі спеціалістів у галузі судової медицини, дитячої та юнацької психології; 5) процесуальний закон зобов'язує особу, що здійснює кримінальне проваджен­ня, призначити експертизу потерпілої особи за провадженнями про злочини, що вчинені на статевому ґрунті, для встановлення статевої зрілості потерпілої особи, яка не досягла статевої зрілості (ст. 155 КК). Проте ця категорія кри­мінальних проваджень потребує обов'язкового з'ясування більш широкого кола питань, які спеціалісти в галузі судової медицини називають питаннями «статевих станів». Проведення таких судово-медичних експертиз має певні особливості. Дослідження повинен проводити судово-медичний експерт, який пройшов спеціальну підготовку, частіш за все такі дослідження здійснюють ко­місійно з залученням акушера-гінеколога, венеролога, сексопатолога, невропа­толога тощо залежно від конкретного випадку. Обстеження осіб, які не досягай 16-річного віку, повинно здійснюватись в присутності батьків, опікунів, а в разі їх відсутності - педагога. В необхідних випадках обстежувані направляються для клінічного обстеження в спеціалізовані медичні заклади (наприклад, у гіне­кологічне відділення лікарні). При проведенні таких експертиз, крім потерпілої особи, проводять обстеження і підозрюваних.

4. Примусове залучення особи для проведення медичної або психіатрич­ної експертизи здійснюється за ухвалою слідчого судді, суду. З огляду на те, що цією статтею не визначено процесуальної категорії осіб, яким може бути при­значено судово-медичну або судово-психіатричну експертизу в примусовому порядку, слід вважати, що така експертиза може бути призначена примусово підозрюваному, потерпілому, а за певних і виключних обставин - і свідку. При­мусовість проведення експертизи полягає в тому, що особа, якій призначено експертизу, освідується спеціалістами в галузі судової медицини або судової психіатрії проти її волі. Проведення такого освідування експертом амбулатор­но є не довготривалим і не потребує значного часу для перебування особи в певному місці в умовах судово-медичного чи психіатричного стаціонару. Тому в разі відмови підозрюваного, потерпілого свідка прибути у визначений час у призначене для проведення експертизи місце рішення про здійснення приводу такої особи під час досудового розслідування приймається слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора, а під час судового провадження - судом у порядку, встановленому ст.ст. 140-143 КПК. З огляду на те, що умови прове­дення стаціонарної судово-медичної та стаціонарної психіатричної експертиз потребують тривалого утримування особи в умовах відповідного медичного стаціонару з обмеженням у пересуванні, спілкуванні з іншими особами та з потребою дотримання режиму, зумовленого проведенням експертних дослі­джень, дозвіл на проведення стаціонарної судово-медичної та стаціонарної су­дово-психіатричної експертиз може бути наданим лише щодо підозрюваного чи обвинуваченого, а порядок його надання та застосування здійснюється за правилами, що встановлені КПК для застосування запобіжного заходу у ви­гляді тримання під вартою. Слідчим, прокурором приймається процесуальне рішення про призначення конкретного виду стаціонарної експертизи і визна­чається місце її проведення, а слідчим суддею чи судом приймається рішення щодо розміщення особи в стаціонарному відділенні державної судово-медич­ної чи судово-психіатричної експертизи на час проведення експертних дослі­джень за участі цієї особи.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 | 231 | 232 | 233 | 234 | 235 | 236 | 237 | 238 | 239 | 240 | 241 | 242 | 243 | 244 | 245 | 246 | 247 | 248 | 249 | 250 | 251 | 252 | 253 | 254 | 255 | 256 | 257 | 258 | 259 | 260 | 261 | 262 | 263 | 264 | 265 | 266 | 267 | 268 | 269 | 270 | 271 | 272 | 273 | 274 | 275 | 276 | 277 | 278 | 279 | 280 | 281 | 282 | 283 | 284 | 285 | 286 | 287 | 288 | 289 | 290 | 291 | 292 | 293 | 294 | 295 | 296 | 297 | 298 | 299 | 300 | 301 | 302 | 303 | 304 | 305 | 306 | 307 | 308 | 309 | 310 | 311 | 312 | 313 | 314 | 315 | 316 | 317 | 318 | 319 | 320 | 321 | 322 | 323 | 324 | 325 | 326 | 327 | 328 | 329 | 330 | 331 | 332 | 333 | 334 | 335 | 336 | 337 | 338 | 339 | 340 | 341 | 342 | 343 | 344 | 345 | 346 | 347 | 348 | 349 | 350 | 351 | 352 | 353 | 354 | 355 | 356 | 357 | 358 | 359 | 360 | 361 | 362 | 363 | 364 | 365 | 366 | 367 | 368 | 369 | 370 | 371 | 372 | 373 | 374 | 375 | 376 | 377 | 378 | 379 | 380 | 381 | 382 | 383 | 384 | 385 | 386 | 387 | 388 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)