Провадження в суді касаційної інстанції

Стаття 424. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касацій­ному порядку

1. У касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медично­го чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апе­ляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, по­становлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.

2. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному по­рядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому криміналь­ному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Запере­чення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

3. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок можуть бути оскаржені в касаційному порядку:

1) засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторо­нами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення по­карання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою - сьомою статті 474 цього Кодексу, у тому числі нероз'яснення засудженому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником ви­ключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узго­джене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди потерпілого на при­значення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу; нероз'яснення потерпілому наслідків укладення угоди;

3) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Ко­дексу угода не може бути укладена.

4. Ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеля­ційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не під­лягають.

5. 1. Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. З КПК судом касаційної інстанції є Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Таким чином, наведені в цій статті рішення судів першої та апеляційної інстанцій пе­реглядаються в касаційному порядку вказаним судом.

2. Провадження в суді касаційної інстанції є стадією кримінального про­цесу, в якій перевіряється правильність застосування судами першої та апеля­ційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і правова оцінка обставин справи (див. коментар до ст. 433 КПК).

3. Законодавець розрізняє наступні види судових рішень (див. коментар до ст. 369 КПК), що можуть бути оскаржені в касаційному поряді^: а) вироки суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку; б) ухвали суду першої інстанції про застосування або відмову в застосуванні примусових заходів медич­ного характеру після & перегляду в апеляційному порядку; в) ухвали суду першої інстанції про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів виховного характеру після їх перегляду в апеляційному порядку; г) рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених рішень суду першої інстанції; ґ) ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, ухвали суду апеляцій­ної інстанції, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених КПК; д) вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляцій­ної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на,такий вирок.

Таким чином, у касаційному порядку підлягають перегляду лише ті рі­шення суду першої інстанції, які були переглянуті в апеляційному порядку.

1) Відповідно до ч. 1 ст. 424 КПК касаційна скарга може включати в себе обгрунтування незаконності чи необґрунтованості як рішення першої, так і рі­шення апеляційної інстанції та, відповідно, вимоги особи до суду касаційної інстанції щодо рішення як першої, так і апеляційної інстанції в межах, перед­бачених ст. 436 КПК.

2) Щодо вироків судів першої інстанції після перегляду їх в апеляційному порядку в касаційному порядку можуть бути оскаржені: а) вирок суду першої інстанції та/або ухвала суду апеляційної інстанції про залишення вироку без змін (див. коментар до ст.ст. 407, 418 КПК); б) вирок суду першої інстанції та/або ухвала суду апеляційної інстанції про зміну вироку (див. коментар до ст.ст. 407, 418 КПК); в) вирок суду першої інстанції та/або ухвала суду апеля­ційної інстанції про скасування вироку і призначення нового розгляду в суді першої інстанції; г) вирок суду першої інстанції та/або вирок суду апеляційної інстанції (див. коментар до ч. 1 ст. 418 КПК), яким повністю чи частково скасо­вано вирок суду першої інстанції; г) вирок суду першої інстанції та/або ухвала суду апеляційної інстанції про скасування вироку та закриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 284 КПК.

3) У випадку постановлення вироку за результатами розгляду обвинуваль­ного акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні (див. коментар до ст.ст. 381, 382 КПК) такий вирок може бути оскаржений у касацій­ному порядку після його перегляду в апеляційному порядку з урахуванням осо­бливостей, передбачених ст. 394 КПК України (див. коментар до ст. 394 КПК).

4) Щодо ухвал суду першої інстанції про застосування або відмову в засто­суванні примусових заходів медичного характеру після їх перегляду в апеляцій­ному порядку (див. коментар до ст.ст. 503, 512, 513, 514 КПК) у касаційному порядку можуть бути оскаржені: а) ухвала суду першої інстанції про застосу­вання примусових заходів медичного характеру та/або ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена щодо такої ухвали суду першої інстанції (див. коментар до ст. 408, ч. 2. ст. 513 КПК); б) ухвала суду першої інстанції про відмову в застосуванні примусових заходів та/або ухвала суду апеляційної інстанції, по­становлена щодо такої ухвали суду першої інстанції (див. коментар до ст. 408, ч. 3. ст. 513 КПК); в) ухвала суду першої інстанції про продовження, зміну, при­пинення примусових заходів медичного характеру або відмову у цьому та/або ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена щодо такої ухвали суду першої інстанції (див. коментар до ст.ст. 408, 514 КПК).

5) Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 516 КПК України на ухвалу суду про за­криття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру можуть бути внесені заперечення, які викладаються в апеляційній скарзі, що подається за наслідками судового розгляду в загаль­ному порядку, передбаченому КПК (див. коментар до ст. 516 КПК). При ка­саційному оскарженні рішення суду першої інстанції, постановленого за на­слідками судового розгляду в загальному порядку, та рішення суду апеляційної інстанції щодо такого рішення суду першої інстанції, в касаційну скаргу мо­жуть бути внесені заперечення на ухвалу суду першої інстанції про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медично­го характеру.

6) Щодо рішень ухвал суду першої інстанції про застосування або відмо­ву у застосуванні примусових заходів виховного характеру після їх перегля­ду в апеляційному порядку (див. коментар до ст.ст. 498, 499, 500, 501 КПК) у касаційному порядку можуть бути оскаржені: а) ухвала суду першої інстанції про застосування примусових заходів виховного характеру та/або ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена за результатами перегляду такої ухвали суду першої інстанції; б) ухвала суду першої інстанції про відмову у застосу­ванні примусових заходів виховного характеру та/або ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена за результатами перегляду такої ухвали суду першої інстанції.

7) Законодавець встановив можливість постановлення судом першої ін­станції ухвали про дострокове звільнення від примусового заходу виховного характеру (ст. 502 КПК), але не передбачив апеляційного та касаційного оскар­ження такої ухвали, бо в ч. 1 ст. 424 та ч. 4 ст. 501 КПК мова йде про оскарження ухвал лише про застосування примусових заходів виховного характеру чи від­мову в їх застосуванні.

8) У КПК передбачена можливість касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених КПК, проте не наводиться визначен­ня або вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції та/або ухвал суду апеля­ційної інстанції, які перешкоджають подальшому кримінальному провадженню. Прикладами ухвал суду, які перешкоджають подальшому кримінальному прова­дженню і можуть бути оскаржені в касаційному порядку, можна вважати: ухвалу суду першої інстанції про зупинення судового провадження (див. ст. 335 КПК) та ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення цієї ухвали суду першої ін­станції без змін; ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження (див. коментар до ч. 6 ст. 399 КПК).

9) Законодавець передбачив можливість постановлення вироку судом на підставі наступних видів угод: угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим; угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості (див. коментар до ст. 468 КПК). Особливість оскарження вироку на підставі угоди полягає в обмеженні права оскарження вироку згідно з положеннями ч. З ст. 424 КПК України. Підстави оскарження та коло осіб, які мають право оскаржити вирок на підставі угоди, є виключними та поширювальному тлумаченню не підлягають.

10) Ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.

Стаття 425. Право на касаційне оскарження

1. Касаційну скаргу мають право подати:

1) засуджений, його законний представник чи захисник - у частині, що стосується інтересів засудженого;

2) виправданий, його законний представник чи захисник - у частині мотивів і підстав виправдання;

3) підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи за­хисник;

4) законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповно­літній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусових заходів виховного характеру, - в частині, що стосується інтересів неповно­літнього;

5) законний представник чи захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру;

6) прокурор;

7) потерпілий або його законний представник чи представник - у час­тині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;

8) цивільний позивач, його представник або законний представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову;

9) цивільний відповідач або його представник - у частині, що стосу­ється вирішення цивільного позову.

2. Особам, які мають право подати касаційну скаргу, надається мож­ливість ознайомитися в суді з матеріалами кримінального провадження для вирішення питання про подання касаційної скарги.

1. Законодавець встановив перелік учасників процесу, які мають право по­дати касаційну скаргу на рішення, передбачені ст. 424 КПК, і встановив перелік підстав та інтересів, з урахуванням яких той чи інший учасник процесу може звернутися з касаційною скаргою. Перелік учасників процесу є вичерпним та поширювальному тлумаченню не підлягає.

2. Обвинувальний вирок суду першої інстанції та/або ухвала суду апеля­ційної інстанції щодо обвинувального вироку, обвинувальний вирок суду апе­ляційної інстанції, виправдувальний вирок суду першої інстанції та/або ухвала суду апеляційної інстанції щодо виправдувального вироку суду першої інстан­ції, виправдувальний вирок апеляційної інстанції, ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характе­ру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду таких ухвал, ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а та­кож ухвали суду апеляційної інстанції, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, можуть бути оскаржені кожним із названих в ч. 1 ст. 425 КПК учасників кримінального провадження.

3. Касаційну скаргу на зазначені рішення може подати прокурор, який брав участь у суді першої та апеляційної інстанції, а також незалежно від їх участі в судовому провадженні службові особи органів прокуратури вищо­го рівня: Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори або їх заступники.

Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступни­ки мають право доповнити, змінити або відмовитися від касаційної скарги, вне­сених ними або прокурорами нижчого рівня. У судовому провадженні з перегля­ду судових рішень у касаційному порядку можуть брати участь службові особи органів прокуратури вищого рівня (див. коментар до ст.ст. 36, 403, 432 КПК).

4. Захиснику надано право подати касаційну скаргу з власної ініціативи, незалежно від того, чи була подана касаційна скарга засудженим або виправ­даним. Захисник може відмовитися від касаційної скарги лише за згодою за­судженого або виправданого.

5. Особам, які мають право подати касаційну скаргу, надається можли­вість ознайомитися в суді з матеріалами кримінального провадження для ви­рішення питання про подання касаційної скарги. Таким правом зазначені осо­би можуть скористатися в суді апеляційної інстанції протягом семи днів після закінчення апеляційного провадження, а по закінченні цього терміну - в суді першої інстанції (див. коментар до ст. 423 КПК).

Поиск по сайту: