Дати ХХ століття

1900 — У Харкові створено Революційну українську партію (РУП), першу укр.політ. партію на терені Наддніпрянщини. Провід партії складали: Д. Антонович, Б. Камінський, Л. Мацієвич, М. Русов.

1900 — Харківський адвокат М. Міхновський видає у Львові працю «Самостійна Україна» — програму партії РУП (скасована 1903, нова програма складена М. Поршем 1905 — «Нарис програми РУП» — самостійницькі позиції змінені на марксистсько-автономістські).

1900, 1 травня. — У Харкові відбулася перша в Україні велика (10 тис. чол.) політична демонстрація робітників.

1900 — К. Трильовський заснував перше українське спортивно-пожежне товариство «Січ».

1900 — 1903 рр. — Світова економічна криза (зокрема, охопила Україну).

1900 — Номінування А. Шептицького митрополитом УГКЦ.

1901 — 1902 рр. — Створена Українська народна партія (УНП) М. Міхновським і О. Макаренком. Програмний документ «Десять заповідей», виходила з позицій повної державної самостійності.

1901 — Розпорядження царського уряду про віддання в солдати 183 студентів Київського університету за участь у революційному русі.

1902 — У Полтавській та Харківській губерніях масові антипоміщицькі виступи селян. Після їх придушення власті притягнули до суду понад тисячу селян.

1902, червень — серпень. — У Східній Галичині пройшли масові (100 тис. учасників) антипоміщицькі виступи селян.

1902. — У Чернігові відкрито перший в Україні музей українських старожитностей ім. В. Тарновського.

1903 — Британське біблійське товариство здійснило у Відні перше повне видання Біблії укр. мовою у перекладі П. Куліша, І. Пулея, І. Нечуя-Левицького.

1904, лютий — травень. — У містах України сталися масові антивоєнні демонстрації з протестом проти російсько-японської війни і з вимогами повалення самодержавства.

1904 — Композитор М. Лисенко створив у Києві музично-драматичну школу — перший в Україні театральний навчальний заклад.

1904 — 1905 рр. — Російсько-японська війна. Поразка Росії.

1905 — Повстання 12 кораблів на Севастопольському рейді на чолі з лейтенантом П. Шмідтом (його і інших керівників розстріляно).

1905 — На з'їзді в Києві основна частина РУП створює Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП) яка обмежувалася гаслами автономії України. Очолили Д. Антонович, В. Винниченко, С. Петлюра, М. Порш.

1905 — 1907 рр. — У Росії розгорнулась перша російська революція, яка охопила й українські землі.

1905 — Повстання на панцернику “Князь Потемкин-Таврический” (очолили Г. Вакуленчук, О. Матюшенко), перекинулося на інші кораблі Чорноморського флоту, охопивши дві тисячі матросів. Після придушення повстання понад 100 матросів було притягнуто до суду, кілька з них страчено.

1905. — У Східній Україні на заводах і фабриках виникли перші профспілки.

1905. — Урядовий маніфест про створення в Росії Державної думи. Маніфестом 1905 р. Микола II надав їй законодавчих функцій. До Думи, що працювала протягом 72 днів 1906 р. було обрано 102 депутати від укр. губерній, 44 з них увійшли до Української парламентської громади (голова — І. Шраг).

1905, жовтень—листопад. — У містах і робітничих селищах України утворилися ради робітничих депутатів.

1905 — Царський указ про дозвіл видання літератури і періодичних видань мовами народів Росії, створення національних культурно-освітніх товариств і театрів.

1905 — У Києві розпочалося видання першої щоденної газети укр. мовою “Громадська думка” (коштом Є. Чикаленка).

1906 — 1907 рр. — ІІ Державнв дума. Проіснувала 103 дні, від укр. губерній обрано 102 депутати, укр. фракція становила 47 осіб.

1906 — Столипінська аграгна реформа (право селян на закріплення земельного наділу в приватну власність, право продавати і купувати землю що знаходиться в приватній власності

1906 — М. Грушевський налагодив видання в Петербурзі журналу «Украинский вестник».

1907 — На мешканців Галичини поширено виборче право, внаслідок чого до австрійського парламенту обрано 21 депутата-українця.

1907, 11 травня. — У Києві з ініціативи М. Грушевського засновано Українське наукове товариство. (В 1921 р. увійшло до складу Української академії наук.). 1908 – 1918 – видало 18 томів «Записок УНТ в Києві».

1907 — М. Садовський створив у Києві перший стаціонарний український театр.

1907 — Здійснено перше повне видання творів Т. Шевченка (за ред. В. Доманицького).

1908 — В Києві створено клуб російських націоналістів (мав протидіяти українофілам).

1908 — У Станіславі створено Головний січовий комітет (голова — К. Трильовський).

1908. — У Києві створено Товариство українських поступовців (ТУП) — міжпартійний політ. організація укр. лібералів, лідери М. Грушевський, С. Єфремов, Є. Чикаленко. Виступали за автономію України. Політ. орган — газета «Рада».

1908 — Вбивство польського намісника Галичини князя А. Потоцького (студентом М. Січинським).

1909 — У Києві побачило світ перше видання чотиритомної праці Б. Грінченка “Словарь української мови”.

1909 – засноване Київське товариство повітроплавання під керівництвом М. Делоне.

1910 — Організація польсько-українських сутичок в одній з яких загинув укр. студент Адам Коцко.

1911 — Видання праці М. Грушевського «Ілюстрована історія України».

1911 — Справа Бейліса. Несправедливо звинувачено єврея М. Бейліса в вбивстві 13-річного хлопчика. Суд присяжних його виправдав.

1911 — У Києві есер Д. Богров здійснив замах на прем'єр-міністра Росії реформатора П. Столипіна, який незабаром помер.

1911 — Створено «Пласт» П. Франком та І. Чмолою.

1913, 23 лютого. — В Україні вперше відзначався Міжнародний жіночий день.

1913 — У Києві збудовані перші багатомоторні літаки-гіганти “Русский витязь”, “Илья Муромец.

1913 — П. Нестеров виконує першу в світі «мертву петлю».

1914 — Масові маніфестації під жовто-блакитними прапорами з нагоди 100-річчя з дня народження і 50-ї річниці смерті Т. Шевченка (були заборонені владою).

1914, 1 березня. — П. Нестеров здійснив перший авіапереліт на велику відстань за маршрутом Київ—Одеса.

1914, 18 березня. — У Львові засновано українське військове товариство “Січові стрільці” (голова — В. Старосольський).

1914, 11 липня (28 червня) – Гаврило Принцип (партія «Млада Босна») убив ерц-герцога Франца Фердинанда в Боснії.

1914, 19 липня. — Німеччина оголосила війну Росії. Почалася Перша світова війна.

1914, 2 серпня. — У Львові представники укр. політ. партій Галичини створюють Головну Українську Раду (ГУР) з метою побудови самостійної України (голова — К. Левицький).

1914, 4 серпня. — У Львові створено Союз визволення України (СВУ) з ініціативи В. Дорошенка, О. Скоропис-Йолтуховського, Д. Донцова, М. Меленевського. СВУ виступив за підтримку у війні Австро-Угорщини і Німеччини, створення самостійної України (З жовтня 1914 р. мав друкований орган “Вісник Союзу визволення України”).

1914, серпень — У Галичині К. Трильовським на основі постанови ГУР почалося формування легіону Українських січових стрільців (УСС), до якого було зараховано 2.5 тис. добровольців (першим командир М. Галущинський).

1914, серпень — вересень — Галицька битва військ Росії та Австро-Угорщини. Розгром австро-угорської армії, окупація Росією Галичини і Буковини.

1914, вересень - Битва на Ужоцькому перевалі – бойове хрещення УСС.

1914, вересень. — Російська влада забороняє на західноукраїнських землях видання укр. газет і журналів, діяльність просвіт та інших громадсько-культурних національних організацій.

1914 — 1916 — У Петербурзі видана перша двотомна енциклопедія українознавства під назвою “Украинский народ в его прошлом и настоящем”.

1915, березень – Росіяни після піврічної облоги взяли австрійську фортецю Перемишль.

1915, квітень-травень – Взяття австрійцями г. Маківка (Карпати), участь Українських січових стрільців (УСС, 2.5 тис.).

1915, квітень — вересень. — Російські війська під натиском уже німецько-австрійської армії залишають територію Галичини.

1915, 5 травня — Створення К. Левицьким у Відні Загальної української ради (ЗУР) шляхом злиття ГУР і СВУ з метою посилення боротьби за незалежність України.

1915, квітень – на Лівобережній Україні створено молодіжну організацію «Юнацька спілка».

1916 – помер І. Франко. Участь делегації УСС у похованні.

1916, січень — лютий, квітень — травень. — Пройшли масові тривалі страйки робітників України у Миколаєві, Кам'янському, Катеринославі, Одесі, Луганську, Харкові, селищах Донбасу.

1916, травень. — Л. Курбас створює у Києві “Молодіжний театр”.

1916, травня — червень — Брусиловський прорив. Російські війська займають значну частину Галичини і Волині.

1916, 5 листопада – Проголошення австро-угорським імператором Францом Йосипом І автономії Галичини.

1917. 27 лютого. — У Росії перемогла Лютнева революція, повалено самодержавство.

1917, 4 березня. — У Києві (з ініціативи ТУП) з представників головних укр. політ. партій створено Українську Центральну Раду (УЦР). Головою обрано есера М. Грушевського (стояв на автономістських позиціях).

1917,19 березня. — У Києві відбулися маніфестація та мітинг українських громадсько-політичних сил за участю 100 тис. осіб, які висловилися за автономію України.

1917, 25 березня. — У Києві вийшов перший номер газети “Нова рада”, друкованого органу Центральної ради (головний редактор — А. Ніковський).

1917, 25—26 березня. — У Києві відбувся з'їзд Товариства українських поступовців, яке було перейменовано у Союз автономістів-федералістів (голова — С. Єфремов). З червня з нього створено Українську партію соціалістів-федералістів.

1917, 6—8 квітня. — У Києві відбувся Український національний конгрес. Понад 900 делегатів, представники всіх укр. губерній, фронтів та Чорноморського флоту прийняли резолюцію про проголошення автономії України, обрали Українську Центральну раду із 118 осіб, якій доручили створити комітет для вироблення Статуту автономної України.

1917, 21 квітня - Головою УЦР одноголосно обраний М. Грушевський, його заступниками — С. Єфремов та В. Винниченко.

1917, 5—8 травня. — У Києві відбувся І Військовий український з'їзд, роботою якого керували М. Грушевський, В. Винниченко, С. Петлюра, М. Міхновський, на ньому було представлено 700 делегатів від усіх армій, фронтів, флотів Росії. З'їзд висловився за припинення війни, оголошення національно-територіальної автономії України, обрав Генеральний військовий комітет (очолив С. Петлюра), створено військовий укр. клуб ім. П. Полуботка (очолив М. Міхновський).

1917, травень – близько 3 тис. солдатів створили український полк ім. Б. Хмельницького, отаманом обрано П. Скоропадського.

1917, 16—21 травня. — У Петрограді відбулися переговори між українською делегацією на чолі з В. Винниченком та представниками Тимчасового уряду, які негативно поставилися до вимог автономії України викладених в «Декларації Української Центральної Ради».

1917, 28 травня — 2 червня. — У Києві відбувся І Всеукраїнський селянський з'їзд (підтримав ЦР). 2200 делегатів обрали ЦК Української селянської спілки (на чолі з М. Ковалевським), Українську раду селянських депутатів (133 особи), яка у повному складі включена до ЦР.

1917, 5—10 червня. — У Києві відбувся (всупереч забороні прем’єр-міністра О. Керенського) II Український військовий з'їзд. 2308 делегатів висловилися за фактичне проведення в життя підвалин автономного ладу, негайну українізацію війська. З'їзд обрав Всеукраїнську раду військових депутатів із 132 осіб, яка увійшла до складу Центральної Ради.

1917, 10 червня. — У Києві на заключному засіданні II Українського військового з'їзду В. Винниченко оголосив І Універсал ЦР. В ньому сформульовано проголошення національно-територіальної автономії України.

1917, 15 червня. — ЦР створила Генеральний Секретаріат в складі дев'яти осіб — перший український уряд (очолив В. Винниченко).

1917, 3 липня. — У Києві оголошений ІІ Універсал ЦР. Ним ЦР відмовлялася від самочинного введення автономії, удосконалювалася структура Ради, Генеральний Секретаріат проголошений вищим виконавчим органом в Україні, повідомлялося про поповнення Ради представниками всіх народів, що проживають в Україні.

1917,11—14 липня. — У Києві відбувся Всеукраїнський робітничий з'їзд який висловився за автономію України, підтримав Центральну раду та обрав Всеукраїнську раду робітничих депутатів із 100 осіб, яка увійшла у повному складі до Центральної Ради.

1917, 4 серпня — Тимчасовий уряд видає «Тимчасову інструкцію для Генерального секретаріату», яка значно обмежувала права України.

1917, 4-5 липня — Повстання в Києві полку ім. П. Полуботка проти Тимчасового уряду (хотіли змусити ЦР проголосити незалежність України). Було придушено силами ЦР і Київського військового округу.

1917, 8—15 вересня. — За ініціативою ЦР в Києві відбувся з'їзд представників народів і областей, які прагнуть до перебудови Росії на федеративних засадах (відомий ще як з'їзд поневолених народів). У роботі з'їзду взяли участь 85 делегатів (українці, білоруси, молдавани, литовці, естонці, грузини, євреї, татари, поляки та ін.). З'їзд висловився за федеративний устрій Росії. Він створив Раду народів, яку очолив М. Грушевський.

1917, 3—6 жовтня. — У Чигирині відбувся Всеукраїнський з'їзд вільного козацтва, учасники якого (200 чол.) затвердили статут організації, обрали Генеральну раду на чолі з генералом П. Скоропадським.

1917, 25 жовтня. — Одержавши повідомлення про перемогу в Петрограді збройного повстання, Центральна рада спільно з іншими організаціями та політичними партіями створила ревком по охороні революції.

1917, 29—31 жовтня. — У Києві спалахнуло кероване більшовиками повстання робітників та солдатів під гаслом встановлення радянської влади.

1917, 6—19 листопада. — У Севастополі відбувся І Загальночорноморський з'їзд військових моряків, який підтримав радянську владу та перші декрети радянського уряду про мир та землю.

1917, 7 листопада. — ЦР прийняла ІІІ Універсал, яким проголосила створення Української Народної Республіки (УНР) у складі Російської федеративної республіки. Універсал проголосив ліквідацію поміщицького землеволодіння, передачу землі селянам, встановлення 8-годинного робочого дня, державний контроль на підприємствах, демократичні свободи.

1917, 9 листопада. — У Києві відбулося святкування дня проголошення УНР (мітинг, молебень, військовий парад).

1917, 23 листопада. — Генеральний Секретаріат ЦР прийняв рішення про об'єднання двох фронтів (Південно-Західного та Румунського) в один — Український і проголосив на ньому перемир'я.

1917, 4 грудня. — Рада Народних Комісарів прийняла “Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української ради”, який 5 грудня був відхилений ЦР як безпідставний.

1917, 11 грудня. — І Всеукраїнський з'їзд Рад у Харкові на противагу Центральній Раді проголосив Україну Радянською республікою і створив вищий орган радянської влади в Україні — Всеукраїнський Центральний виконавчий комітет.

1917,17 грудня. — У Харкові утворений перший радянський уряд України — Народний Секретаріат — у складі 10 осіб.

1917, 25 грудня. — Почався загальний наступ радянських військ проти військ Центральної Ради.

1917, 27 грудня — 1918, лютий. — Відбулися вибори до Українських Установчих зборів. У зв'язку із ускладненням політичного становища та бойкотом виборів з боку більшовиків вони пройшли лише в 7 із 13 виборчих округів. Обраний 171 депутат із 301.

1917, 29 грудня. — У мирних переговорах, що почалися у Брест-Литовську 28 грудня, почала брати участь делегація УНР на чолі з В. Голубовичем.

1918, 16—22 січня. — У Києві сталося збройне повстання робітників проти Центральної Ради (зокрема, на заводі «Арсенал»), яке було придушено після вступу до міста українських військових частин на чолі з С. Петлюрою.

1918, 22 січня. — На відкритому засіданні ЦР прийнято ІV Універсал, який проголосив, що віднині УНР стає самостійною, ні від кого незалежною, суверенною державою укр. народу.

1918, 26 січня. — Радянські війська під командуванням М. Муравйова зайняли Київ, (чому передував бій під містечком Крути) у місті почався червоний терор, жертвами якого стали кілька тисяч вояків УНР та мешканців міста.

1918, 27 січня. — У Брест-Литовську делегація УНР підписала мирний договір з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною, Болгарією, за яким вони визнали УНР як самостійну державу. Німеччина і Австро-Угорщина зобов’язувалися допомогти УНР відновити контроль над всією її територією.

— Центральна Рада затвердила герб УНР у вигляді тризуба.

1918,19 лютого — Після звернення уряду УНР з проханням про допомогу у боротьбі з більшовиками почався наступ німецьких військ на Україні. В цей день німецькі війська з'єдналися з військами Центральної Ради у Новограді-Волинському.

1918, 25 березня. — Німеччина та Австро-Угорщина підписали Конвенцію про поділ території України на дві зони впливу — австрійську та німецьку.

З лютого 1918 р. дати подано за новим стилем

1918, квітень. — Представники УНР підписали економічний договір та угоди з Німеччиною та Австро-Угорщиною про організацію постачання хліба та інших продуктів центральним державам.

1918, 29 квітня. — Центральна рада схвалила проект Конституції УНР («Статут про державний устрій, права і вольності УНР»).

— Центральна Рада обрала М. Грушевського Президентом України.

1918, 29 квітня — В Україні стався гетьманський переворот. На Всеукраїнському хліборобському з'їзді в Києві П. Скоропадський проголошений гетьманом України.

1918, 30 квітня. — П. Скоропадський звернувся з “Грамотою до всього українського народу”, якою скасував постанови Центральної Ради і проголосив “Закон про тимчасовий державний устрій” (скасовано УНР, створено Українську Державу).

1918, 23 травня. — Почалися російсько-українські мирні переговори за участю представників УНР, УСРР і РСФРР, які тривали до 7 жовтня 1918 і зазнали краху.

1918, 5—12 липня. — У Москві відбувся І з'їзд Комуністичної партії (більшовиків) України, який утворив КП(б)У, обрав її ЦК. Секретарем ЦК обрано Г. П'ятакова.

1918, 16 жовтня. — У Києві видано універсал гетьмана П. Скоропадського про відродження козацтва.

1918, 19 жовтня. — У Західній Україні з представників української громадськості створено Українську Національну Раду (УНР) на чолі з Є. Петрушевичем.

1918, 3 листопада. — У Чернівцях Буковинське народне віче проголосило возз'єднання Північної Буковини з Україною.

1918, листопад. — Румуни захопили Чернівці, поляки — Лемківщину, Посяння, Холмщину, Підляшшя.

1918, 13 листопада. — На українських землях, що були під владою Австро-Угорщини, проголошено Західно-Українську Народну Республіку (ЗУНР), Державний секретаріат очолив К. Левицький, президентом став голова УНР Є. Петрушкевич.

1918, 13-14 листопада — На таємному засіданні у Києві Український національний союз (УНС) створив Директорію на чолі з В. Винниченком. Прийнято рішення про збройне повстання проти гетьманської влади.

1918, 14 листопада. — П. Скоропадський своїм універсалом оголошує про федеративний зв’язок з Росією.

1918,16 листопада. — У Києві почалося очолюване Директорією повстання проти гетьманського уряду, в якому взяли участь Січові стрільці під проводом Є. Коновальця.

1918, 20 листопада. — Почалася агресія радянських військ проти УНР.

1918, 21 листопада. — Польські війська захопили Львів. Органи влади ЗУНР залишили місто.

1918, 27 листопада. — У Києві засновано Українську академію наук. Першим президентом УАН став видатний учений В. Вернадський.

1918, 28 листопада. — Більшовики створили Тимчасовий робітничо-селянський уряд на чолі з Г. П'ятаковим (пізніше Х. Раковським), який своїм Маніфестом заявив про встановлення в Україні радянської влади.

1918, 14 грудня. — П. Скоропадський відмовився від гетьманської посади і втік до Німеччини. Директорія у Києві проголосила свою владу.

1918, 26 грудня. — Директорія сформувала Раду Народних Міністрів. Уряд очолив В. Чеховський.

Директорія відновила УНР, але без влади Центральної Ради.

1919, 6 січня. — Тимчасовий робітничо-селянський уряд України ухвалив декрет про назву радянської держави — Українська Соціалістична Радянська Республіка. (Назва УСРР зберігалася до 1936 р.).

1919, 21 січня. — У Хусті Закарпатські всенародні збори прийняли рішення про возз'єднання Закарпаття з УНР.

1919, 22 січня. — У Києві на Софійському майдані проголошено Акт злуки — возз'єднання двох українських держав — УНР і ЗУНР — до єдиної соборної України.

1919, 5 лютого. — Київ захопили радянські війська. Напередодні цієї події Директорія та її органи переїхали до Вінниці.

1919, лютий. — Комуністичні групи та гуртки на конференції в Станіславі проголосили утворення Комуністичної партії Східної Галичини (з 1923 р. — Комуністична партія Західної України). ЦК партії очолив К. Сарвич (Максимович).

1919, 4 березня. — Оголошено декрет РНК УСРР про ліквідацію плати за навчання у школі.

1919, 6—10 березня. — У Києві відбувся III Всеукраїнський з'їзд Рад, що схвалив Конституцію УСРР, яка проголошувала організацією диктатури трудящих експлуатованих мас — пролетаріату та біднішого селянства.

1919, 12 квітня. — РНК УСРР прийняв постанову про хлібну розверстку, запровадження якої мало трагічні наслідки для українського селянства.

1919, квітень — червень. — Війська Чехословаччини захопили Закарпатську Україну.

1919, квітень — червень. — Наддніпрянську Україну захопили війська Денікіна.

1919, травень. — В Україні відбулися антибільшовицькі повстання під проводом М. Григор'єва, Ю. Тютюнника, Зеленого.

1919, 21 червня. — У зв'язку з укладенням воєнно-політичного союзу радянських республік ЦВК Рад України прийняв декрет про входження Червоної армії України до єдиної Червоної армії радянських республік.

1919, червень - липень. — Польські війська захопили Східну Галичину. Українська галицька армія (УГА), яку очолював М. Омелянович-Павленко, а потім О. Греків перейшла р. Збруч і з’єдналася з частинами армії УНР.

1919, 31 серпня. — Денікінські війська захопили Київ.

1919, грудень — 1920, травень — І зимовий похід військ Директорії УНР (5 тисяч, командувач М. Омелянович-Павленко).

1919 — В Буковині відбулося антирумунське Хотинське повстання очолюване більшовиками.

1920, 22 квітня. — Укладено Варшавський договір Директорії (голова С. Петлюра) та уряду Польщі про спільний виступ проти радянської Росії, УНР відмовилася від західних областей на користь Польщі.

1920, 25 квітня. — Початок наступу військ УНР (15 тис.) та Польщі (65 тис.) на територію радянської України.

1920, 6 травня. — Польсько-українські війська вступили до Києва.

1920, травень — Сформовано останній склад уряду УНР на українських землях на чолі з В. Прокоповичем.

— Лесь Курбас створив у Києві Київський драматичний театр (Кийдрамте).

1920, 21 вересня. — РНК УСРР прийняв постанову про обов'язкове вивчення української мови в школах з неукраїнською мовою викладання.

1920, жовтень — Перемир’я між Польщею і Радянською Росією.

1920, 28 жовтня – 16 листопада — Наступ Червоної армії проти військ Врангеля, внаслідок чого Крим було звільнено від білогвардійців.

1920. — У Києві за ініціативою композитора К. Стеценка створено Державну українську капелу “Думка”.

1920, листопад. — На території Західної України між військами УНР та Червоною армією розгорнулися запеклі бої; 21 листопада армія УНР залишила Україну, перейшла через р. Збруч на терит. Польщі, де була роззброєна і інтернована в таборах.

1920, 28 грудня. — У Москві підписано союзний договір між УСРР та РСФРР про військово-господарський союз із взаємним визнанням суверенітету та незалежності республік.

1920 — У Західній Україні створена Українська військова організація — УВО. Голова Є. Коновалець.

1921, 17 січня. — У Відні українські емігранти створили Український вільний університет (з жовтня працював у Празі, з літа 1945 р. — у Мюнхені).

1921 — Декрет РНК УСРР про ліквідацію неписьменності.

1921, 18 березня. — Ризький мирний договір між Польщею з одного боку, РСФРР та УСРР — з другого, за яким Польща офіційно визнала УСРР.

1921, 8 травня. — Закарпаття було приєднано до Чехословаччини.

1921, 30 серпня. — РНК УСРР прийняв постанову про втілення в життя нової економічної політики — НЕП.

1921, 11—21 жовтня. — У Києві відбувся Всеукраїнський православний собор, на якому створено Українську автокефальну православну церкву, яку очолив митрополит В. Липківський.

1921, 4—29 листопада. — Другий зимовий похід армії УНР на чолі з Ю. Тютюнником (1.5 тис.) на території радянської України.

1921, 23 листопада. — У с. Базар радянські війська розстріляли захоплених у полон 359 бійців з армії Ю. Тютюнника.

1921 — 1923 — Голод у південних районах України викликаний посухою, розрухою господарства внаслідок війни і політики “воєнного комунізму”.

1922, 2 січня. — У Харкові створено комісію з електрифікації УСРР.

1922, 22 листопада. — У польському сеймі створено українську парламентську репрезентацію.

1922 — Л. Курбас засновує в Києві театр Березіль.

1922, квітень. — У Харкові створено спілку селянських письменників України “Плуг”. Голова — С. Пилипенко. Голова — В. Еллан-Блакитний.

1922, 10—14 грудня. — Відбувся VII Всеукраїнський з'їзд Рад, який

схвалив декларацію про об'єднання радянських республік.

1922 — Прийнято Кодекс законів про народну освіту в УСРР.

1922, 30 грудня. — Відбувся І з'їзд Рад СРСР за участю представників РСФРР, УСРР, БСРР, Закавказької ФРР, де прийнято договір про утворення Радянського Союзу.

1923, 26 січня. — У Харкові створено спілку пролетарських письменників “Гарт”.

1923, 14 березня. — Рада послів у Парижі прийняла рішення про приєднання Галичини до Польщі за умови надання їй автономних прав.

1923, 1 серпня. — ВУЦВК та РНК УСРР на основі рішень VII конференції КП(б)У прийняли постанову про українізацію, що декларувала політику сприяння розвитку української мови та культури.

1923 — Утворена Комуністична партія Західної України — КПЗУ.

1924, березень. — З еміграції повернувся в Україну М. Грушевський, який виїхав за кордон у 1919 р.

1924, 31 липня. — Польський уряд заборонив використання української мови в державних установах Західної України.

1924 — У Південній Бессарабії в с. Татарбунари спалахнуло селянське повстання (Татарбунарське повстання) проти румунських окупантів. Після придушення повстання 500 його учасників віддані до суду.

1924, 12 жовтня. — У складі УСРР утворено Молдавську Автономну Соціалістичну Радянську Республіку.

1925 — Створено Вільну академію пролетарської літератури — ВАПЛІТЕ. Голова — М. Хвильовий.

1925 — Прийняття конституції УСРР. Законодавчо закріплювала входження республіки до складу СРСР.

1925 — XIV з’їзд ВКП б проголошує курс країни на індустріалізацію.

1925, 20 серпня. — РНК УСРР прийняв постанову про оголошення території навколо могили Т. Г. Шевченка у Каневі (Тарасова гора) державним заповідником.

1925. — У Києві збудовано перший в СРСР пасажирський літак К-1.

1926, 25 травня. — У Парижі пострілами емігранта з України С. Шварцбарда вбито колишнього Голову Директорії, Головного Отамана війська УНР С. Петлюру. На думку деяких учених, політиків, його було вбито за планом, розробленим ОДПУ СРСР.

1926. — У Києві створено Асоціацію художників Червоної України — творче об'єднання художників республіки.

1927, 8 листопада. — У Запоріжжі розпочалося будівництво велетня електрифікації— Дніпровської ГЕС (Дніпрогес). Будівництво завершено в березні 1932 р.

1928 — В Харкові відкрито Фізико-технічний інститут

1928 — Дослідження економіста М. Волобуєва про імперську політику радянської влади в Україні в економічній сфері.

1928, — У Москві відбувся “Шахтинський процес”. 53 старих фахівців Донбасу було засуджено “за контрреволюційну діяльність, шпигунство”. Це був один з перших інспірованих властями процесів із сфальсифікованими висновками.

1928 – 1932 рр. — Перша п’ятирічка.

1928, 28 листопада. — У Березовському районі Одеського округу створено для обслуговування колгоспів першу в Україні МТС — машинно-тракторну станцію ім. Т. Г. Шевченка.

1929, 27 січня — 3 лютого. — У Відні відбувся І Конгрес українських націоналістів, на якому створено Організацію українських націоналістів (ОУН), провід якої очолив Є. Коновалець.

1929,18 вересня. — У Запоріжжі завод “Комунар” випустив перший в Радянському Союзі комбайн.

1929 — Пленум ЦК ВКП б проголошує курс на суцільну колективізацію.

1929 — Газета «Правда» друкує статтю В. Леніна «Як організувати змагання».

1930, 28-29 січня. — Надзвичайний церковний собор Української автокефальної православної церкви, який відбувся в Києві, під тиском властей прийняв рішення про самоліквідацію УАПЦ. Деяких церковних діячів, котрі не погоджувалися з цим рішенням, власті заарештували.

1930 — У Києві відбувся сфальсифікований судовий процес над групою укр. інтелігенції, яку звинувачували у створенні підпільної організації СВУ — “Спілка визволення України”. 45 учених, письменників на чолі з віце-президентом АН УСРР С. Єфремовим були засуджені на різні строки ув'язнення.

1931 — Радянські власті заарештували велику групу колишніх політичних діячів УНР за сфальсифікованою справою УНЦ (Українського національного центру). М. Яворського розстріляно, М. Грушевського депортовано до Москви.

1931, жовтень. — У Харкові став до ладу тракторний завод, який випустив перші в Україні трактори.

1931 — Створено Українську студію хронікально-документальних фільмів.

1932, 10 жовтня. — Став до ладу електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь”.

1932 — Закон Про охорону соціалістичної власності, названий сучасниками законом про п’ять колосків.

1932 — 1933 — Україну охопив масовий голод, викликаний насильницькою колективізацією. Прямі людські втрати від голодомору перевищили 3,5 млн осіб (за деякими даними 7 - 10 млн).

1933, 10 березня. — На основі постанови РНК УСРР у Києві, Харкові, Одесі та Дніпропетровську відновлено діяльність державних університетів.

1934, 10 червня. — При НКВС УСРР створено горезвісне Головне управління виправно-трудових таборів (рос. — ГУЛАГ), через які пройшли мільйони ув'язнених.

1934, 24 червня. — Вищі державні та партійні установи УСРР переїхали з Харкова до Києва, який знову став столицею УСРР.

1936, жовтень — 1938, листопад. — Чергова смуга масового терору в Україні, жертвами якого стали мільйони людей.

1937, 25—30 січня. — Відбувся Надзвичайний XIV Всеукраїнський з'їзд Рад, який схвалив нову Конституцію УРСР.

1938, 27 жовтня. — На І з'їзді художників УРСР створена Спілка радянських художників республіки.

15 березня 1939 р. – Сойм проголошує незалежність Карпатської України. Президентом обрано А. Волошина.

1939, 23 серпня. — У Москві міністри закордонних справ Німеччини та СРСР Ріббентроп і В. Молотов підписали пакт про ненапад. Таємний протокол передбачав розподіл Європи на сфери інтересів цих країн. Західна Україна була віднесена до сфери Радянського Союзу.

1939, 1 вересня. — Німеччина здійснила напад на Польщу. Німецька авіація завдала ударів по західноукраїнських містах: Львову, Тернополю, Луцьку. В цей день почалася Друга світова війна.

1939, 17 вересня. — Військові частини Українського фронту (командуючий — С. Тимошенко) вступили на територію Західної України.

1939, 28 вересня — Підписання радянсько-німецького договору про дружбу та кордони.

1939, 22 жовтня. — Відбулися вибори до Народних зборів Західної України.

1939, 26—27 жовтня. — У Львові відбулося засідання Народних зборів Західної України, які проголосили відновлення радянської влади в Західній Україні та висловились за возз'єднання з радянською Україною.

1939, 15 листопада. — Позачергова третя сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Закон про входження Західної України до складу УРСР.

1939, грудень — 1940, липень. — Сталися три хвилі масової депортації населення із Західної України до південно-східних районів РРФСР. Було депортовано близько 800 тис. осіб.

1940, 28 червня. — Румунія погодилася на передачу СРСР Південної Буковини і Бессарабії. Ці території були включені до складу УРСР.

1941, 22 червня. — Німеччина напала на Радянський Союз. У цей день Київ та інші міста УРСР зазнали бомбардувань.

1941, 30 червня. — У Львові ОУН, очолювана С. Бандерою, оголосила “Акт проголошення Української держави”. Уряд очолив Я. Стецько.

1941, 7 липня — 26 вересня. — Героїчна оборона Києва військами Південно-Західного фронту очолюваними М. Кирпоносом.

1941, 5 липня. — ЦК КП(б)У прийняв постанову про організацію партійного підпілля та партизанських загонів на окупованій території.

1941, 29—30 вересня. — У Києві у Бабиному яру німецько-фашистські окупанти розстріляли понад 150 тис. мирних жителів міста (в основному євреїв), а також військовополонених.

1942, 13 лютого. — Початок масового примусового вивезення населення України до Німеччини (вивезено понад 2 млн чол.).

1942, 22 липня. — Захопленням м. Свердловська Ворошиловградської області німецькі війська завершили окупацію України.

1942, 14 листопада. — Військові формування, створені ОУН-Б, отримали назву Української повстанської армії — УПА.

1943 — УПА об’єдналося з Поліською Січчю (Т. Боровець), запроваджено посаду Головнокомандуючого УПА, яку обійняв Р. Шухевич. Згодом УПА примусово розформувала ОУН-М, було створено єдину організацію.

1942 — Створено Український штаб партизанського руху — УШПР, очолив Т. Строкач.

1942, 18 грудня. — Звільненням с. Півнівка Міловського району Ворошиловградської області внаслідок Сталінградської битви почалося визволення України від німців.

1943, 28 квітня. — У Львові командування німецьких військ оголосило запис українців до дивізії СС “Галичина”. Зараховано 12 тис. добровольців.

1943. — Рік масового визволення українських міст та сіл (23 серпня — Харків, 2 вересня — Суми, 8 вересня — Сталіно, 21 вересня — Чернігів, 23 вересня — Полтава, 14 жовтня — Запоріжжя, 25 жовтня — Дніпропетровськ, 6 листопада — Київ, 14 грудня — Черкаси, 31 грудня — Житомир).

1944, 18 травня. — Здійснено суцільну депортацію кримсько-татарського населення з Криму у східні райони Радянського Союзу.

1944, 27—28 червня. — Здійснено масове виселення з Криму болгар, вірмен, греків у східні райони СРСР.

1944, 18—22 липня. — У бою під Бродами Червона армія розбила дивізію СС “Галичина”.

1944, 9 вересня. — Між урядом СРСР та Національним комітетом визволення Польщі підписано договір про переселення польських громадян української національності в Україну. На основі цього договору за два роки (1944 — 1946 рр.) з Польщі в Україну виселено 483 тис. українців.

1944. — Рік повного визволення України від окупантів (8 січня — Кіровоград, 2 лютого — Луцьк, Рівне, 13 березня —Херсон, 20 березня— Вінниця, 28 березня — Миколаїв, 29 березня — Чернівці, 10 квітня — Одеса, 13 квітня — Сімферополь, 15 квітня — Тернопіль, 27 липня — Львів, Станіслав, 6 серпня — Дрогобич, 27 жовтня — Ужгород).

1944, 8 жовтня. — Радянські війська, звільнивши с. Лавочне Львівської області, завершили визволення України від окупантів.

1944, 26 листопада. — З'їзд народних депутатів Закарпаття, який відбувся в м. Мукачевому, прийняв Маніфест про возз'єднання Закарпатської України з УРСР.

1944 — Відновлено Народний комісаріатзакордоннихсправ УРСР, очолив Д. Мануїльський.

1945, 26 квітня. — У роботі конференції Об'єднаних Націй у Сан-Франциско взяли участь представники УРСР, яка увійшла до складу ООН як країна-засновник.

1945, 8 травня. — Підписано Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини у Другій світовій війні.

1945, 26 червня. — У Москві Чехословаччина підписала договір, за яким Закарпатська Україна відійшла до СРСР і стала частиною УРСР.

1945, 2 вересня. — Підписано Акт про беззастережну капітуляцію Японії у Другій світовій війні.

1946 — Верховна Рада УРСР схвалює п’ятирічний план відбудовий й розвитку народного господарства республіки на 1946-1950 рр.

1946, березень. — У Києві відбувся закритий судовий процес над керівництвом греко-католицького духовенства (митрополит Й. Сліпий, з 1944 р.).

1946 — В Україні починає діяти перший в СРСР атомний реактор.

1946 — Початок "ждановщини" (А. Жданов - секретар ЦК ВКП б) — репресій в сфері культури.

1946, 8—10 березня. — Собор греко-католицької церкви у Львові під тиском властей скасував Берестейську унію і проголосив воз’єднання УГКЦ з Російською православною церквою.

1946 – 47 рр. — Голод в східних і частині південних областей УРСР. Загинуло понад 800 тис. людей

1947 — У Польщі проведено операцію “Вісла”. Офіційна мета операції — “остаточно вирішити українську проблему в Польщі”. За три місяці депортовано 150 тис. осіб на захід Польщі. Водночас у Польщу з території України депортовано 1 млн. поляків і 140 тис. євреїв.

1947 — Скасовано карткову систему, проведено грошову реформу (замінено старі гроші на нові).

1948, 1 жовтня. — Введено до ладу найпотужніший в Європі газопровід Дашава—Київ, чим покладено початок масовій газифікації населених пунктів України.

1948 — СРСР приймає загальну Декларацію прав людини.

1948 — Початок "лисенківщини" (Т. Лисенко — президент Всесоюзної академії сільськогосподарських наук) — репресії проти генетики, кібернетики, впровадження марксистських методів господарювання.

1949 — Верховна Рада УРСР затверджує герб, прапор, гімн УРСР, які символізували Україну як невід’ємну частину СРСР.

1949 — Ліквідовано УГКЦ на Закарпатті.

1950, 5 березня. — У бою з підрозділами МВС загинув головнокомандувач ОУН-УПА Р. Шухевич, його замінює Василь Кук. Спад організованого опору (окремі загони діяли до 1956 р.).

1951, травень. — У Львові почав працювати автобусний завод, одне з найбільших підприємств у західному регіоні УРСР.

1951, 7 листопада. — У Києві почав працювати перший в УРСР телевізійний центр.

1952-53 рр. — "Справа лікарів" — сфальсифіковане звинувачення євреїв-лікарів в спробі отруєння партійних і радянських діячів, зокрема, Й. Сталіна. До кінця не доведена, учасників реабілітовано.

1953, 5 листопада. — У Києві завершено будівництво першого в світі суцільнозварного моста (через р. Дніпро), збудованого за проектом академіка Є. Патона.

1953 — Влада викриває діяльність у Львові УРЦ — Українського революційного центру. Ним було надруковано і поширено низку документів антирадянського змісту.

1954, 19 лютого. — Президія Верховної Ради СРСР прийняла Указ про передачу Кримської області із складу РРФСР до складу УРСР.

1954, 12 травня. — УРСР стала членом ЮНЕСКО і Міжнародної організації праці (МОП).

1955 — Стаття О. Довженка Мистецтво живопису і сучасність надрукована в Литературной газете. Він закликав творити в дусі розширеного трактування методу соцреалізму. Стала поштовхом для духовного пробудження укр. літератури.

1955 — Відкритий лист до ООН українських політв’язнів мордовських концтаборів.

1956, 5 лютого. — У Ворошиловграді на паровозобудівному заводі збудовано перший в країні магістральний тепловоз “ТЗ-3”.

1956, лютий — XX з´їзд КПРС. Доповідь М. Хрущова «Про культ особи і його наслідки».

1957 — Децентралізація управління економікою. Ліквідовано частину загальносоюзних і союзно-республіканських міністерств, замість них створено раднаргоспи — територіальні ради народного господарства (в Україні 11). Проте переходу на госпрозрахунок не відбулося. Через кілька років реформа була згорнута, раднаргоспи ліквідовано 1965 р.

1957, 17 грудня.— ЦК Компартії України і Рада Міністрів УРСР прийняли спільну постанову про видання Української Радянської Енциклопедії.

1958 — Поява статті М. Рильського і М. Бажана в газеті Правда під назвою В ім’я людини, спрямованої проти русифікації освіти.

1958, 14 березня. — В Інституті математики АН УРСР (м. Київ) розроблено універсальну обчислювальну машину “Київ”.

1959 — Законодавчо зафіксовано факультативність вивчення укр. мови.

1959, 15 жовтня. — У Мюнхені агент КДБ СРСР Б. Сташинський убив провідника ОУН С. Бандеру.

1959 — Створено УРСС — Українську робітничо-селянську спілку на чолі з Л. Лук’яненком та І. Кандибою, 1961 року над нею відбувся судовий процес. Зокрема, спілка ставила собі за мету вихід України з складу СРСР мирним шляхом.

1960 — У Києві створено Клуб творчої молоді Супутник. Очолив Лесь Танюк.

1960, 2 лютого. — В Україні введено в дію перший атомний реактор.

1960, 6 листопада. — У Києві почав діяти перший в УРСР метрополітен.

1960 — У Львові створено Клуб творчої молоді Пролісок.

1961 — Прийняття нової програми КПРС, яка проголошувала здійснення побудови комунізму до 1980 р.

1962, 11—15 серпня. — В СРСР здійснено космічний політ за участю першого українського космонавта П. Поповича.

1962 — Встановлено щорічну Шевченківську премію, що вручалася в сферах літератури журналістики, мистецтва, архітектури.

1962. — Відбулися судові процеси над 20 членами УНК — Українського національного комітету (м. Львів), шість з них засуджено до страти.

1963 — Наукова конференція з проблем культури укр. мови. на якій було розкритиковано мовну політику влади.

1964, 29 травня. — У Києві відкрився новий ботанічний сад, найбільший в Європі.

1964 — На Західній Україні створено УНФ — Український національний фронт. Виступали за думократизацію, вихід України з складу СРСР.

1965, серпень. — В Україні пройшла хвиля арештів української інтелігенції, учасників дисидентського руху в Києві, Львові, Луцьку (брати М. і Б. Горині, В. Мороз, П. Заливаха, М. Осадчий, В. Чорновіл та ін.).

1965, 30 грудня. — У самвидаві вийшла праця І. Дзюби “Інтернаціоналізм чи русифікація?”, присвячена гострим національним проблемам України.

1965 — Ю. Бадзьо, І. Дзюба, В. Стус, В. Чорновіл виступають з осудом репресій на прем’єрі фільму С. Параджанова Тіні забутих предків в київському кінотеатрі Україна.

1965 — Економічна реформа з ініціативи голови Ради міністрів СРСР О. Косигіна. Було введено госпрозрахунок, надано більше самостійності на місцях, з іншого боку ліквідовано раднаргоспи, ще більше централізовано економіку. Починаючи з 1972 р. реформу згорнуто.

1966, листопад. — В Україні почалося серійне виробництво найбільшого в світі літака “Антей” — АН-22 (конструктор — О. Антонов).

1966, грудень. — У Києві завершено перше видання Української Радянської Енциклопедії в 17 томах.

1967 — В. Чорновіл укладає збірник Лихо з розуму, про долю укр. політв’язнів.

1967 — Стихійний протест проти заборони відзначення річниці Т. Шевченка біля його пам’ятника в Києві.

1969 — Виходить друком книга І секретаря ЦК КПУ П. Шелеста Україно наша радянська, 1973 року на неї було видано глибоко критичну рецензію.

1970 – 72 рр. — Друкується самвидавом Український вісник, заснований В. Чорноволом.

1972, 12 січня. — В Україні заарештовано велику групу інтелігенції, яку було притягнуто до суду “за антирадянську діяльність” (Є. Сверстюк, І. Світличний, В. Чорновіл, М. Осадчий, Л. Плющ та ін.). Учасники дисидентського руху ув'язнені на строк від 3 до 10 років.

1972 – 1989 рр. — В. Щербицький І секретар ЦК КПУ.

1976, 9 листопада. — У Києві засновано Українську громадську групу сприяння виконанню Гельсінських угод у складі 10 осіб на чолі з М. Руденком (з 1988 р. — Українська Гельсінська група).

1978 — Акт самоспалення О. Гірника у Каневі в знак протесту проти колоніального статусу України і русифікації.

1978, 20 квітня. — Позачергова сесія Верховної Ради УРСР схвалила нову Конституцію УРСР, яка законодавче закріпила роль Компартії як керівної і спрямовуючої сили суспільства.

1982 — З метою подолати нестачу продуктів харчування прийнято продовольчу програму.

1982 — З ініціативи Й. Терелі створено комітет захисту УГКЦ.

1982, 28 травня. — В Україні урочисто відзначено 1500-річчя Києва.

1983 — Постанова Міносвіти УРСР Про додаткові заходи по вдосконаленню вивчення російської мови.

1985, квітень — Проголошення на Пленумі ЦК КПРС курсу на перебудову.

1985, 4 вересня. — У Кучинському таборі помер видатний український поет і правозахисник В. Стус.

1985, грудень. — Видавництво “Наукова думка” АН УРСР завершило видання десятитомної “Історії Української РСР”.

1986, 26 квітня. — Сталася аварія на Чорнобильській атомній станції, внаслідок чого радіоактивної забрудненості зазнала територія, на якій в 2218 населених пунктах проживало 2,4 млн чол. Збитки України від аварії становлять 120—130 млрд доларів.

1986 — В Лондоні опублікована книга Роберта Конквеста Жнива скорботи, що розкривала трагедію голодомору в Україні в 1932 – 33 рр.

1988, червень—серпень. — У республіці урочисто відзначено 1000-річчя хрещення Русі.

1988 — В Києві відбувся перший масовий 20-тис. мітинг, присвячений екологічним проблемам.

1989 — В. Івашко стає І секретарем ЦК КПУ

1989, 4 березня. — У Києві відбулася установча конференція українського історико-просвітницького товариства “Меморіал”. Головою товариства обрано Л. Танюка.

1989 — Україною прокотилася хвиля шахтарських страйків. Поряд з економічними питаннями ставилися і політичні.

1989, 8—10 вересня. — Відбувся установчий з'їзд Народного Руху України, який прийняв програму з підтримки принципів радикального оновлення суспільства. На цей час чисельність Руху досягла 280 тис. чол. Головою обраний І. Драч.

1989, 28 жовтня. — Верховна Рада УРСР схвалила Закон “Про державний статус української мови”.

1990, 18 березня. — В Україні вперше за радянські часи проведено вибори до Верховної Ради УРСР на альтернативній основі. Демократичний блок України, в якому основною силою виступав НРУ, отримав 1/4 частину мандатів.

1990, 29—30 квітня. — У Києві відбувся з'їзд Української Гельсінської спілки, на якому було оголошено про її саморозпуск і створення на її основі Української республіканської партії. Головою УРП обраний Л. Лук’яненко.

1990, 6 червня. — У Верховній Раді УРСР створено парламентську опозицію — Народну раду, яку очолив акад. І. Юхновський.

1990, 5—6 червня. — У Києві відбувся Перший собор Української автокефальної православної церкви.

1990, 16 липня. — Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України, якою проголосила верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах. Не мала статусу конституційного акту.

1990, 23 липня. — Верховна Рада УРСР на альтернативній основі обрала Головою Верховної Ради Л. Кравчука.

1990, 24 липня. — За рішенням Президії Київської міської Ради над будинком Ради піднято поруч з державним прапором УРСР національний синьо-жовтий прапор.

1990, 3 серпня. — Верховна Рада УРСР ухвалила Закон “Про економічну самостійність Української РСР”.

1990 — Прем’єр-міністр УРСР В. Масол.

1990, 2—17 жовтня. — У Києві проведено акцію голодування студентів, які вимагали відставки Голови Ради Міністрів УРСР В. Масола і задоволення ряду політичних вимог. Голодування закінчилося перемогою студентів.

1990 – 92 рр. — Прем’єр-міністр України В. Фокін.

1990, 23 жовтня. — Верховна Рада УРСР схвалила рішення про вилучення з Конституції УРСР шостої статті про керівну роль у суспільстві Комуністичної партії.

1990, 24 жовтня. — Верховна Рада УРСР затвердила комісію для розробки Конституції України.

1991, 12 лютого. — Верховна Рада УРСР ухвалила постанову про відновлення Кримської Автономної РСР.

1991, 17 квітня. — Верховна Рада УРСР ухвалила Закон “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні”.

1991, 24 серпня — поворотна дата в історії України: в цей день позачергова сесія ВР УРСР прийняла Акт про державну незалежність України, який відкрив новий етап в історії країни.

1991, 30 серпня. — Президія ВР України прийняла Указ про заборону діяльності Комуністичної партії України.

1991, 4 вересня. — У Києві над будинком ВРУкраїни піднято національний синьо-жовтий прапор.

1991, 17 вересня — Прийняття закону про зміну назви держави з УРСР на Україна.

1991, 24 жовтня. — Верховна Рада України схвалила заяву про без'ядерний статус України.

1991, 1 грудня. — Проведення всеукраїнського референдуму та вибори Президента України. 90,3 відсотка його учасників висловилися за незалежний шлях розвитку України. Першим Президентом України на альтернативній основі обрано Л. Кравчука.

1991, 5 грудня. — Верховна Рада України прийняла постанову-звернення “До парламентів і народів світу”, в якій заявила, що договір 1922 р. про утворення СРСР республікою денонсовано. Головою Верховної Ради України обрано І. Плюща.

1991, 8 грудня. — У Білорусі відбулася зустріч лідерів України, Білорусі, Російської Федерації, на якій було узгоджено рішення про припинення існування СРСР. Україна, як один з ініціаторів створення на терені колишнього Союзу СНД, підписала у Мінську відповідну угоду.

1992, 15 січня. — ВР України затвердила Державний гімн. Ним став гімн “Ще не вмерла Україна”, створений у 1864 р. композитором М. Вербицьким.

1992, 28 січня. — Верховна Рада України затвердила новий прапор України у вигляді двоколірного полотнища, верхня частина якого синя, нижня — жовта.

1992, 29 січня. — Міністерство юстиції України зареєструвало Всеукраїнське товариство “Просвіта ім. Т. Г. Шевченка” (голова — П. Мовчан).

1992, 19 лютого. — Верховна Рада України затвердила малий герб держави у вигляді тризуба, який уперше використовувався на монетах ще за часів князювання Володимира Святославича.

1992 – 93 рр. — Прем’єр-міністр Л. Кучма.

1992, 4 березня. — Верховна Рада України прийняла закон “Про приватизацію майна державних підприємств”.

1992, 10 березня. — Україну прийнято до Північноатлантичної Ради співробітництва.

1992, 21—24 серпня. — У Києві відбувся Всесвітній форум українців.

1992 — Україна виходить з рублевої зони, введено в обіг купоно-карбованець.

1992 — Створено УПЦ КП — Українську православну церкву Київського патріархату.

1992 — Відновлює діяльність Києво-Могилянська академія.

1993, 29 березня. — У Києві відбувся І Всеукраїнський з'їзд промислових підприємців.

1993, 19 червня. — У Донецьку відбувся з'їзд Компартії України, на якому оголошено про відновлення діяльності партії. Головою обрано П. Симоненка

1993 – 94 рр. — Уряд Л. Кравчука − Ю. Звягільського.

1993, 2 липня. — У Києві відбувся І Всеукраїнський збір Конгресу українських націоналістів. Головою проводу КУН обрано Я. Стецько, яка і раніше очолювала цю організацію. Ухвалено програму і статут КУН.

1994, 18 травня. — Вибори до Верховної Ради України. Головою ВР обрано О. Мороза.

1994, 10 липня. — У другому турі виборів Президентом України обрано Л.Кучму.

1994 — Прийняття ВР закону Про приєднаня до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року.

1994, 20 вересня. — ВР України затвердила новий склад комісії з опрацювання проекту Конституції України з 40 осіб. Комісію очолили Президент Л. Кучма та голова ВР О. Мороз.

1995, 31 жовтня. — Рішенням ВР Україна приєдналася до Ради Європи, Україна стала повноправним членом Ради Європи.

1996, 28 червня. — ВР України прийняла Конституцію України, яка юридично оформила нові політичні, економічні та духовні реалії в українському суспільстві.

1996, 1 вересня. — В Україні запроваджена нова національна валюта — гривня.

1996 — Україна стає без’ядерною державою.

1997 — Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Росією і Україною

1997, 19 листопада. — Стартував американський космічний корабель “Колумбія”, у складі екіпажу якого був перший космонавт незалежної України Л. Каденюк.

1997 — Україна підписує Хартію про особливе партнерство з НАТО.

1997 — Введено мораторій на виконання смертних вироків.

1998, 29 березня. — Відбулися чергові вибори до ВР України, вперше за мажоритарно-пропорційною системою. Головою ВР обрано О. Ткаченка.

1998, квітень. — У Києві відбулося офіційне відкриття Монетного двору НБУ (першу продукцію дав у 1997 р.). В церемонії відкриття взяли участь вищі посадові особи держави, іноземні гості.

1999, 25 березня. — В автомобільній катастрофі загинув відомий політичний діяч, народний депутат, голова Народного руху України В. Чорновіл.

1999, 14 листопада. — другий тур виборів Президента. Більшістю голосів переобрано Л. Кучму

2000, 22 лютого.— В Україні відмінено смертну кару.

Кін. 1999 – 2001 рр. — Прем’єр-міністр В. Ющенко.

2000, 16 квітня. — Проведено Всеукраїнський референдум з метою з'ясування позицій громадян щодо ряду актуальних питань, а також внесення у зв'язку з цим змін до Конституції.

2000, осінь — 2001, весна — масові акції протесту («Україна без Кучми»), спричинені вбивством журналіста Г. Гонгадзе, «касетний скандал».

2001, січень — зміна керівництва Верховної Ради України, названа «оксамитовою» революцією; створення парламентської більшості. Спікером обрано І. Плюща.

2001 р. — Візит Папи Римського Івана-Павла ІІ в Україну.

2001 – 2002 рр. — Кінах прем’єр-міністр.

2002 – Вибори до ВР за змішаною системою, Литвина обрано спікером. Янукович стає прем’єром.

2003 – Відправлення українських військ в Ірак і Кувейт.

Створено ЄЕП.

2004, жовтень — грудень — вибори Президента України; помаранчева революція.

2004, 26 грудня — переголосування другого туру виборів, Президентом обрано В. Ющенка.

2005 – Тимошенко прем’єр. Єхануров прем’єр.

ЄС визнав Україну країною з ринковою економікою.

Руслана перемагає на Євробаченні.

2006 – Вибори до ВР за пропорційною системою. Янукович прем’єр. Мороз спікер.

Введення в дію змін до Конституції прийнятих 2004 року.

Прйняття ВР «Закону про голодомор 1932-33 рр. в Україні».

Поиск по сайту: