АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Новизна інформації

Читайте также:
  1. Аналіз соціологічної інформації.
  2. Базові закони у сфері інформації та інформатизації. Закони, що врегульовують певні види інформаційних відносин (видове законодавство).
  3. Бах інформації. Коливання цього курсу знаходить своє вираження
  4. Близькі родичі та члени сім'ї обвинуваченого і потерпілого, а також представники засобів масової інформації мають пріоритетне право бути присутніми під час судового засідання.
  5. Важливість національних атласів. Національний атлас України як джерело фактографічної та аналітичної інформації.
  6. Види економічної інформації та її класифікація
  7. Види інформації
  8. Види соціальної інформації
  9. Виділення об'єктів довідкової інформації
  10. Виділення об'єктів облікової інформації
  11. Визначення та характеристики управлінської інформації
  12. Властивості інформації

Кількість інформації

У наш час можливим є вимірювання кількості інформації лише в кодах знаків. Виміряти ж кількість семантичної інформації в повідомленні (тобто інформації, поданої в значеннях слів) у наш час — неможливо. Що стосується обсягу текстових файлів, набраних у текстових процесорах (наприклад, у Microsoft Word), то він значно перевищує кількість набраних символів, оскільки містить велику кількість службової інформації (різних видів команд). Важливим є також питання про кількість семантичної інформації в одних і тих самих сигналах (знаках) для різних людей. Важливим є також питання вимірювання кількості емоційної та естетичної інформації, яку сигнали можуть нести. Під час опрацювання найрізноманітніших повідомлень часто застосовують методи не вимірювання, а оцінювання кількості інформації, які є порівняно простішими.

Методи оцінювання мають свою специфіку: по-перше, вони різні, тобто не мають спільної одиниці вимірювання; по-друге, завжди є відносними й наближеними[2]; по-третє, можуть бути як суб’єктивними, так і об’єктивними.

Загальні принципи оцінювання полягають у тому, що:
— оцінювання в деяких випадках може бути відносним (порівнювати потрібно як мінімум дві одиниці інформації);
— порівнювати можна лише одиниці одного й того ж рівня;
— оцінювати слід такими відносними оцінками як “більше”, “менше”, “дорівнює” чи “не дорівнює”;
— в окремих випадках можливе й кількісне оцінювання інформації (в кількості літер у слові, слів у реченні, речень у повідомленні чи кількості самих повідомлень).

 

Оцінювання кількості незнакової інформації будь-якого формату здійснюють у кількості байтів, з яких складається повідомлення.

Вербальна інформація.

Оцінювання кількості інформації в повнозначних словах можна здійснювати на основі:

а) кількості літер, з яких складається знак (слово).

б) визначення особливостей образу фрагмента світу, що позначає слово — знак.

Інтегральною характеристикою речення є сумарна кількість наявних у ньому слів: чим більша їх кількість, тим більшою є кількість наявної в ньому інформації.

Сюжетну інформацію оцінюють, виходячи з кількості речень, які містить повідомлення.

 

Новизна інформації

Для людини важливим є не просто отримання інформації, а отримання саме нової інформації.

Інструментом оцінювання новизни інформації є банк інформації. Таким банком інформації може виступати:
— словник, який зберігає в пам’яті кожна кібернетична система. Тут слід пам’ятати, що обсяг словника змінюється, по-перше, з розвитком людини, а, по-друге, залежить від соціальних груп, у які входить реципієнт;
— масив синтаксичних структур речень. Цей масив структур змінюється в процесі розвитку людини від від речення з одним словом до речення в кілька десятків слів;
— контекстний словник слів будь-якого окремого повідомлення, що сприймає реципієнт (цей словник поступово наповнюється при просуванні від першого речення до останнього);
— реципієнтський словник слів масиву повідомлень, що ним володіє певна реципієнтська аудиторія (наприклад, учні шостого класу; студенти спеціальності „фортепіано”; селяни; робітники; обивателі, що читають бульварні газети; обивателі, що читають інтелектуальн газети);
— суспільні словники слів масиву повідомлень, що ним володіє все суспільство (наприклад, словник усіх слів, що зафіксовані в усіх газетах; словник усіх слів, що зафіксовані в енциклопедії). Новою може бути як незнакова, так і знакова інформація.

Новою знаковою будемо називати таку інформацію, якої нема в словнику кібернетичної системи (людини, комп’ютерної системи тощо).

Новою реченнєвою (синтаксичною) будемо називати таку синтаксичну структуру, якої нема в списку синтаксичних конструкцій кібернетичної системи (людини, комп’ютерної системи тощо).

Новою контекстною будемо називати таку інформацію, яка є в певному реченні повідомлення, але відсутня в її лівосторонньому контексті.

Новою реципієнтською будемо називати таку інформацію, яка є в певному речення повідомлення, але до моменту сприйняття цієї сентенції була відсутня в банку інформації реципієнта чи групи реципієнтів.

Новою суспільною, тобто абсолютно новою, називатимемо таку інформацію, яка є в певному реченні повідомлення, але була відсутня в банку інформації суспільства до моменту її сприйняття.


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)