Дати характер саван і рідколісся жаркого поясу

Савани і рідколісся Зона перемінно-вологих лісів змінюється саванами і рідколіссями. У саванах переважає трав'яний покрив, серед якого піднімаються самотні або невеликі групи невисоких дерев і чагарники жаркого поясу. У більш сухих місцях формуються червоно-бурі ґрунти опустелених саван, а ближче до вологих лісів — червоні фералітні ґрунти високотравних саван. У посушливий період трави вигоряють, багато дерев скидають листя. Як тільки приходять дощі — піднімаються трави, дерева вкриваються листям. Там, де довго йдуть дощі, ростуть густі і високі трави. З дерев у савані поширені баобаби, зонтичні акації, мімози і деякі види пальм. У найпосушливіших районах савани зустрічаються алое, молочай.У саванах багато великих травоїдних тварин: різноманітні антилопи, зебри, жирафи, слони, буйволи, носороги, бегемоти. Серед хижаків поширені леви, гепарди, шакали, гієни. Гроза багатьох тварин і людини — крокодили. У саванах Африки багато птахів: нектарниця, африканський страус, птах-секретар, фламінго, ібіси, лелеки, марабу. Укуси мухи цеце смертельні для великої рогатої худоби і коней. У людей вона викликає сонну хворобу.

6.. Безхребетні тварини (черви, молюски, членистоногі).

Безхребетні — сукупна назва тварин, що не мають хребта.

Плоскі черви широко відомі через свою сумну славу паразитів тварин і людини. Утім серед них є й вільноживучі види, поширені в морях і прісних водоймах, зрідка на суходолі - у вологих тропічних лісах. У світі відомо приблизно 14 тис. видів плоских червів. Мал.1. Видільна система плоских червів - тоненькі канальці, які відкриваються назовні видільними отворами. Органів дихання плоскі черви не мають. Газообмін відбувається через покриви.

Кільчастим червам притаманна двобічна симетрія. Але, на відміну від нематод, їхнє тіло поділене на окремі кільця - сегменти, від чого й походить назва типу У кожному з них розташовані ті чи інші органи.

Покриви тіла кільчастих червів - шкірно-м’язовий мішок. У покривах багато слизових залоз. Клітини епітелію назовні виділяють тоненьку щільну кутикулу. Значення: є їжею для донних риб,кормова база для м’ясоїдних тварин, підвищують родючість грунту.

Тип Круглі, або Первічнополостні черви - велика група безхребетних, які відносяться разом з плоскими черв'яками до нижчих білатеральних тварин. Усього відомо більше 100 тис. видів круглих черв'яків.

Характеристика молюсків: багатоклітинні тришарові тварини, більшість мають черепашку, порожниста тіла заповнена паренхімою, орган руху - м'язиста нога, нервова система розкидано-вуздикуватого типу, орган дихання зябра(у водних) і легені(у наземних). Значення: продукт харчування,участь у кругообігу речовин, біологічне очищення води, ланка ланцюга живлення.

Характеристика членистоногих: мають змішану порожнину тіла, багатоклітинні тришарові тварини, є членисті кінцівки, запліднення внутрішнє, притаманне дихання, розвиток прямий або непрямий, різностатеві рідше гермафродити.

7.

8.. Націонал парки України (Шацький, Синевірський)

Національні природні парки – це території,які виділяються для збереження,відтворення раціонального використання природніх комплексів та об'єктів,що мають особливу екологічно природну охорону,цінність.

Ша́цький націона́льний приро́дний парк — національний парк в Україні, розташований у Шацькому районі Волинської області.

Створений 28 грудня 1983 року для охорони рідкісних природних комплексів у районі Шацьких озер.

Загальна площа парку — 48 977 га. Територія парку розташована на заході одного з найбільших болотно-озерно-лісових комплексів в Європі — регіону Полісся, яке поширене на півночі України, півдні Білорусі та, частково у Польщі та Російській Федерації. Тут переважають дерново-підзолисті ґрунти, що сформувалися на давньоалювіальних та флювіогляціальних відкладах. Високе залягання ґрунтових вод сприяє формуванню глейових різновидів цих ґрунтів. Клімат тут помірно континентальний, вологий, з м'якою зимою, нестійкими морозами, значними опадами, не спекотним літом. Зима з частими відлигами, невеликою кількістю опадів. Переважають західні вітри, що пом'якшують температурний режим території. На території парку є багато боліт. Із «червонокнижних» на території парку охороняються ропуха очеретяна, мідянка, лелека чорний, лебідь малий, жовта чапля, пугач, шуліка рудий, гага звичайна, дятел білоспинний, корольок червоноголовий, кутора мала, горностай та ін.

Створення національного природного парку "Синевир" пов'язане з унікальним гірським озером, для збереження якого у 1974 році було організовано ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Синевирське озеро".Національний парк знаходиться у межах Вододільно-Верховинської області Карпат. Клімат на території парку змінюється від помірно-вологого в долинах до холодно-вологого у високогір'ї. Середня температура липня становить близько +13°С, січня -4-6°С. Середньорічна кількість опадів сягає 1310 мм. Теплий період року характеризується частими зливами, майже щороку восени і навесні виникають сильні повені, іноді навіть катастрофічні, взимку часто спостерігаються сильні снігопади.Рослинний світ тут різноманітний, основними типами рослинності є смерекові і букові ліси та луки. Тваринний світ національного природного парку "Синевир" різноманітний і представлений типовими видами фауни Українських Карпат. Із ссавців тут можна зустріти оленя благородного, ведмедя бурого, косулю, дикого кабана, вовка, лисицю та інші види, з яких найбільш рідкісними стали бурозубка альпійська, кутора мала, горностай, борсук, кіт лісовий, рись. Рідкісними видами птахів є глухар, орел-беркут, лелека чорний, завирушка альпійська, пугач, змієїд, плазунів - гадюка звичайна та карпатські ендеми: саламандра плямиста, тритони карпатський і альпійський.

9.. харк. вологих екваторіальних лісів жаркого поясу.

Вологі екваторіальні ліси жаркого поясу розташовані обабіч екватора в басейні р.Амазонки, на Альпінських островах. Середня температура 24-28,переважають екваторіальні повітряні маси,велика кількість опадів 1500-300омл і більше. В екваторіальних лісах пишно розростаються вічнозелені ліси. Грунти родючі червоно-рожеві. Ростуть фікуси,пальми,орхідеї,кавове дерево. Хижаків мало,багато птахів,комах,плазунів,водяться земні п'явки. В річках водяться піранії,крокодили,гіпопотами,носороги,дикі кабани.

10.. Харак пустинь і напівпустинь.

Характеристика пустинь і напівпустинь жаркого поясу розташовані на обмежених горах плоскогір'я і нагір'я. Клімат різко континентальний,температура січня 0-2,бувають морози до 20 градусів,температура липня 30-32,кількість опадів 100-150мл. Грунти сіроземи і сіро-буро сухі,на них ростуть полин,сакул. Тваринний світ бідний,водяться різні гризуни,дикі оси,газелі,гієни,в Мексіканській пустині – антилопа,вило гір, велико-вухий олень і американський борсук, пустинний вовккогіот.

11. Харак пустині і напівпустині помірного поясу.

Характеристика пустині і напівпустині помірного поясу є різка континентальність. Літні температури вищі,ніж на екваторі 28-30 у зимові місяці стоять морози. Кількість опадів менша за 200мл. Літня спека і вітри сприяють сильному випаровуванню,дощові краплини іноді не досягають землі. Переважно сіро-бурі грунти бідні на перегній. У пустинях і напівпустинях водяться плазуни – ящірки,змії,черепахи; гризуни – піщанки,сліпці. У густих заростях поблизу річок трапляються кабани,вовки,шакали.

12. Заповідники України. Заповідник «Медобори»

Природні заповідники – це території,які виділені для збереження й охорони типових чи унікальних природніх комплексів.

Запові́дник «Медобо́ри» — природоохоронна територія в межах Гусятинського і (частково) Підволочиського районів Тернопільської області.

Заповідник створено з метою збереження у природному стані унікальних природних комплексів Подільських Товтр (Медоборів), генофонду рослинного і тваринного світу та використання їх у наукових цілях. Значна частина території (більше 93%) заповідника вкрита дубово-грабовими, грабово-дубовими, дубово-грабово-ясеневими та дубово-буковими лісами. Є і чисті бучини незначної площі, східна межа поширення яких проходить саме в заповіднику. У підліску переважають бруслини європейська та бородавчаста, гордовина, ліщина звичайна, свидина. Незначними за площею, але унікальними є ділянки степової, наскельно-степової та лучно-степової рослинності з рідкісними формаціями осоки низької, ковили волосистої та пірчастої. Різновікові деревостани, висока залісненість схилів, перемежування їх із степовими ділянками, що поросли різнотрав'ям і островами ягідних кущів, створюють сприятливі умови для оселення тварин, які утворюють типову лісостепову групу. Це підорлик малий та великий, лунь польовий, кам'яний дрізд, сипуха, сова довгохвоста, сорокопуд сірий та ін. Ссавці у заповіднику представлені 47 видами. Звичайними тут є представники гризунів та хижих. Із великих звірів на заповідній території можна зустріти козулю європейську, свиню дику, лисицю.

13. Заповідники України. Кримський заповідник.

Кри́мський приро́дний запові́дник — природоохоронна науково-дослідна установа загальнодержавного значення. Це один з найбільших та один з найстарших в Україні заповідників. У заповіднику охороняються найцінніші в Криму дубові, букові й кримськососнові ліси, унікальні реліктові угруповання тиса ягідного, ялівцю високого, а також місця оселення водоплавних і водно-болотних птахів. Рослинність заповідника розміщується поясами залежно від висоти ділянок над рівнем моря. До висоти 700–750 м над рівнем моря простягається пояс лісів дуба скельного, звичайними супутниками якого є граб звичайний та ясен звичайний. Вище, до самої яйли, або до вузької смуги лісів із сосни Сосновського, лежить пояс букових, грабово-букових та грабових лісів (780–1200 м над рівнем моря). Звичайним супутником бука біля верхньої межі цих лісів є ендемічний для Криму вид — клен Стевена. Тут зустрічається більше 200 видів хребетних тварин. Серед них — скорпіон кримський,, дибка степова, слимакоїд кримський, розалія альпійська, поліксена, бражник мертва голова, сколія степова, сколія-гігант, марена кримська, жовтопуз, лелека чорний, журавель сірий, дрофа, хохітва, лежень, пугач, королик червоноголовий, шпак рожевий,,борсук та ін.

14.. Тварини Червоної Книги України.

Червона книга України — анотований та ілюстрований перелік рідкісних видів та підвидів, що знаходяться під загрозою зникнення на території України, і підлягають охороні; основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних, і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання. Тварини: лелека чорний, пугач, дятел, дрозд, мідянка звичайна, сова, вуж-самітник, кіт лісовий, їжак, гадюка степова, рись, борсук, ропуха.

15.. Рослини Червоної Книги України.

Червона книга України — анотований та ілюстрований перелік рідкісних видів та підвидів, що знаходяться під загрозою зникнення на території України, і підлягають охороні; Рослини Червоної книги України: підсніжник, тюльпан, сон-трава, пролісок, береза Клокова, анемона, лілія лісова, зозулені черевички справжні, любка дволиста, вовчі ягоди пахучі, бруслина.

16. Заповідники України. Охарактеризувати Карпатський заповідник.

Карпа́тський біосфе́рний запові́дник створений у 1968 році, з 1992 року входить до мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Загальна площа 53 630 га.

Карпатська гірська система, поряд з Альпами та Балканами, характеризується найбільшою біологічною різноманітністю на європейському континенті. В Українській частині Карпат інтенсивне природокористування розпочалось пiзнiше, нiж в Захiдних Карпатах. Завдяки цьому тут на значних площах збереглися дiлянки дикої природи, зокрема унiкальні пралiси. Питання про їх охорону постало ще на початку XX століття, коли було створено кілька лісових резерватів в Чорногорі та Марамороських Альпах для збереження i вiдновлення зникаючих представникiв флори та фауни. Особливо активiзувалася робота вчених щодо територiальноїй охорони природи Українських Карпат пiсля другої свiтової вiйни. У складі Карпатського біосферного заповiдника (КБЗ), загальна площа якого складає 53630 гектарiв, налічується шість вiдокремлених масивiв, а також ботанічні заказники державного значення “Чорна Гора” і “Юлівська Гора”. Заповiднi масиви розмiщуються на висотах вiд 180 до 2061 м.н.р.м. в захiдному, центральному i схiдному секторах Українських Карпат. Майже 90% територiї заповiдника вкрито лiсами - переважно пралiсами. В заповiднику охороняється понад тисячу видiв вищих судинних рослин, 64 види ссавцiв, 173 види птахiв, 9 видiв плазунiв, 13 видiв земноводних, 23 види риб, понад 10000 видiв безхребетних тварин. Тут представленi найкраще збереженi карпатськi екосистеми, якi служать сховищами для багатьох рiдкiсних і зникаючих видiв рослин i тварин. В заповiднику вiдмiчено 64 види рослин i 72 види тварин, занесених до Червоної книги МСОП i України, а також до Європейського Червоного списку. Карпатські водойми населяють понад 50 видів риб – балканська морена, карпатський пічкур, угорська мінога, чехоня, дунайський лосось, струмкова форель. Тут переважають хвойні дерева – смерека звичайна, ялиця біла, сосна гірська, вільха, зарості нарциса зустрічаються і шафран Гейфеля, білоцвіт весняний. В лісах водяться ведмеді, олені, козулі, дикі свині, куниці лісові, білки, зайці, рисі, вовки. З птахів – вальдшнеп, нурець великий, сова сіра і бородата, сич волохатий, дятел та ін. В річці Лужанка водиться форель.

17. Охарактеризувати господарство Тернопільської області.

Господарство Тернопільської області є складовою частиною народногосподарського комплексу України. Область виділяється в Україні виробництвом бавовняних тканин, світлотехнічного обладнання, бурякозбиральних комбайнів, сільськогосподарських машин, цукру, взуття, масла, жирного сиру, м'яса цукрових буряків, картоплі та ін. В післявоєнний період розвинулися нові галузі промисловості – сільськогосподарське машинобудування, текстильна, електротехнічна, хімічна, трикотажна, плодоовочеконсервна та ін. За рівнем розвитку промисловості Тернопільщина займає 22 місце серед областей України, хоча за виробництвом деяких видів продукції займає одне з перших місць. Для розвитку промисловості на території області є сприятливі умови. Тут достатня кількість трудових ресурсів, нерудних копалин, сільськогосподарської сировини. На їх основі сформувались галузі харчової, легкої, машинобудівної, деревообробної, скляної і фарфоро-фаянсової промисловості, виробництво будівельних матеріалів.

Провідне місце серед галузей промисловості займає харчова. Молочна промисловість виробляє масло, сир, цільномолочні продукти, сухе знежирене молоко.

Серед галузей сільського господарства в області на першому місці – рослинництво(в структурі сільськогосподарського виробництва на рослинництво. Основні напрями виробництва в галузі рослинництва: вирощування зернових культур, цукрових буряків, картоплі та овочевих культур, кормовиробництво. Тваринництво є другою галуззю сільського господарства в області. найважливішими галузями тваринництва є скотарство, свинарство, птахівництво. Розвинуті також вівчарство, бджільництво, кролівництво, рибництво.

Поиск по сайту: