Домогосподарство та його ознаки

Серед безлічі учасників господарювання сучасна економічна теорія відокремлює три основні групи об’єктів економічних відносин:

· домашні (сімейні) господарства;

· підприємства (фірми) різних видів, форм і господарської спеціалізації;

· держава з її розгалуженим апаратом управління та захисту;

Домогосподарство як суб'єкт ринкової економіки для купівлі товарів і послуг, які задовольняють потреби людини.

Як синоніми до поняття домогосподарства також використовують терміни домашнє господарство та сімейне господарство.

Поняття сім'ї (родини) і домогосподарства близькі, але не тотожні. Сім'я здебільшого є соціальною основою домогосподарства, проте домогосподарство може складатися і лише з однієї особи.

Сім'я - це двоє або більше людей, пов'язаних родинними зв'язками, які об'єднані спільністю побуту, взаємною моральною відповідальністю і взаємодопомогою. Сім'я є первинною суспільною одиницею, натомість домогосподарство - одиниця економічна. Термін сімейне господарство власне наголошує і на тісній спорідненості понять сім 'я та домогосподарство, і на відмінності між ними.

Натомість, щодо визначення поняття домогосподарства воно повніше розкривається так: невелика група людей, що проживають в одному помешканні, повністю або частково об'єднують свої доходи і майно, спільно споживають певні види товарів та послуг. Це тлумачення акцентує увагу на таких важливих аспектах, як спільне житло, спільні бюджет і ведення господарства, узгоджене ухвалення економічних рішень.

Домашнє господарство є одним із найактивніших суб’єктів економічних відносин суспільства, оскільки саме в ньому виникають первинні економічні інтереси, які стимулюють розвиток суспільного виробництва. Термін «домогосподарство» об’єднує всіх споживачів: найманих працівників, підприємців, власників капіталів, природніх ресурсів, та осіб що зайняті і незайняті в суспільному виробництві.

Домогосподарства можна класифікувати за низкою демографічних та економічних ознак. Важливими демографічними характеристиками домогосподарств є їх чисельність, склад та місце проживання. Основним економічним критерієм, за яким поділяють домогосподарства, є рівень їхніх доходів та багатства.

До аналізу диференціації домогосподарств за рівнем доходів повернемося дещо згодом, а спершу з'ясуймо демографічні відмінності.

В Україні налічується близько 17,5 млн домогосподарств. З них понад дві третини (понад 12 млн.) проживає в містах, і лише 5,5 млн - у сільській місцевості. Цікаво зауважити, що попри тривалий процес скорочення чисельності населення в Україні кількість домашніх господарств збільшується. Ймовірно, це відображає тенденції до відокремлення молодих сімей, зростання кількості розлучень і, як наслідок, зменшення кількості осіб в одному домогосподарстві.

Процеси зменшення розмірів домогосподарств в Україні простежуються упродовж декількох сторіч. Якщо у XVII ст. пересічна сім'я в Україні налічувала майже 7 осіб, у XVIII ст. - 6 осіб, у XIX ст. - понад 5 осіб, то в середині XX ст. - лише 3,2 особи, у XXI ст. середній розмір домогосподарства в Україні становив 2,71 особи. До того ж, понад 70% домогосподарств складається з однієї, двох або трьох осіб, і менше 10% - з п'яти та більше осіб. Водночас понад половина домогосподарств (57,5%) не мають дітей, а серед домогосподарств з дітьми 62% мають одну дитину і 32,5% - двох. Ці дані досить промовисто свідчать не лише про серйозні економічні проблеми у недалекому майбутньому, пов'язані з процесом старіння населення, але й про реальну загрозу самому існуванню українського етносу.

Поиск по сайту: