Яворницький

До речі, 6-го травня 1902 р. саме в приміщенні Комерційного училища урочисто був відкритий Обласний музей ім. Поля, директором якого став Яворницький, тоді – приват-доцент Московського університету. Яворницький зробив великий внесок в розвиток культури нашого краю. Читав лекції при товаристві „Просвіта”(афіші: „О запорожцах”, „Археологічна лекція”, „Про кобзарів”), які часто супроводжувались живими концертами кобзарів. Музичні інструменти: бандура та цимбала. Завдяки його діяльності 14 серпня 1905 р. було відкрито приміщення музею, а також був сформований його документальний фонд; почалася робота по збору музейних колекцій.

Південноросійська виставка

Важливою подією в культурному житті міста стало відкриття у 1910 р. Південноросійської Промислової, сільськогосподарської і кустарної виставки. Спеціально для неї на території Міського саду (зараз парк ім.. Л.Глоби) були споруджені павільйони, а вхід до саду був прикрашений чудовою аркою, яку можемо побачити на обкладинці виданих матеріалів виставки. Перед нами й речі, що брали участь у виставці:

- опішнянські глиняні вироби;

- Донбаське скло і пивні пляшки;

Серед цікавих експонатів: рекламні листівки міських броварень Боте та Дюмлера. З листівці „Товариства спадкоємців Ф.Ф.Боте” можемо дізнатись про адреси складів та виробництв в усіх повітах губернії, сорти пива, що вироблялися (Пільзенське...). „Товариство спадкоємців Ф.Ф.Боте” у 1910-1911 рр. виробляло близько 1.8 млн. л. пива на рік., квас, мінеральні води, штучну кригу. Відзначаючись високою якістю продукції, неодноразово товариство нагороджувалось на російських та іноземних виставках, мало величезний ринок збуту, але й страждало від конкурентів. Так, на початку 1910-х рр.. на Катеринославській броварні Дюмлера (керамічний жбан) розливали пиво у фірмові пляшки Боте. Поряд з пляшками можемо побачити й мейсенську порцеляну: пивні кухолі XVIII та ХІХ ст.

На виставці було організовано „Міський відділ”, де були представлені всі галузі міського господарства. А експертна комісія виставки удостоїла Катеринослав великою золотою медаллю „За хорошо организованное городское хозяйство”. Поряд – марки, що приурочені до цієї події.

ЖИТТЯ МІСТА

Та й саме місто Катеринослав, що довгою лінією домів витягнулось вздовж Дніпра, бачимо на плані 1901 р. Більш детально Катеринослав цього часу можемо роздивитися на іншій карті, до якої я Вас запрошую.

„Опинившись в осередку вугляних і залізних копалень та пов’язаної з ними промисловості, Катеринослав почав забудовуватись модерними будинками і населення стало зростати „американськими темпами” – писав історик Дмитро Дорошенко про цей період в історії міста.

Населення

Населення краю зростало неймовірно швидко. „Нова Америка” – так називали наш край і місто в той час – приваблювала до себе людей. У 1897 р. в губернії проживало 2113 тис. чол. Головною корінною масою населення були українці – 70%. За ними йшли росіяни – 17%, євреї – 5%, німці – 4%, греки – 2.5%. Можливість заробити великі кошти у промисловій губернії притягувала сюди іноземців. За кількістю іноземних підданих губернія займала одне з перших місць серед губерній європейської Росії (більше 13 тис. осіб з 24 країн).

Завдяки промисловому розвитку Катеринослав стає великим торговельним, промисловим і культурним центром. Зростає його площа і населення. В експозиції можемо побачити:

- значок та портфель учасника перепису населення 1897 р.;

- дані перепису (1904 р.).

За даними цього перепису в місті мешкало приблизно 121 тис. чоловік (за десять років воно збільшилось більш ніж у 2 рази). А у 1913 населення збільшилось це майже на 100 тис., тобто – ще вдвічі. За кількістю населення місто стало 4-м в Україні (після Києва, Харкова та Одеси).

Забудова міста.

На початок XX ст. місто займало 5 тисяч десятин землі. Зростання населення міста супроводжувалося значними змінами в його облаштуванні. Місто швидко забудовується з півдня, заходу і сходу.

Під впливом раптового напливу жителів у середині 1880-х рр.. розпочинається будівельна лихоманка. В 4 рази – до 100 крб. – зросла вартість десятини землі в межах міста.

Місто почало будування за свої кошти і в перші десять років з початку століття побудувало власних споруджень і будівель на суму 3.7 млн. крб.

Нестача житла особливо зросла після жахливих злив 1891 і 1892 рр., коли пониззя міста було затоплене і мешканцям не було де жити. Тоді за ініціативою міського голови О.Я.Толстикова Дума постановила віддати потерпілим від лиха і, взагалі, найбіднішому населенню міста ділянки міської землі на пільгових умовах. Для цього велику територію в нагірній частині міста розбили на невеликі правильні ділянки, які отримали назву «Нові плани». Центральною вулицею цього району стала вулиця Казанська (тепер вул. К.Лібкнехта). Сюди і переселили багатьох потерпілих від повені.

- Чудова колекція фотокарток з пам’ятниками архітектури Катеринослава.

Різні соціальні прошарки населення можемо побачити на фотокартках. Основне населення міста складали міщани (більше 60 тис.), другим за чисельністю станом були селяни (37 тис.), дворян і чиновників нараховувалось близько 7 тис., купців - більше 2 тис. разом з членами родин.

Життя міста організовувалось згідно міському положенню, за яким головним законодавчим органом міського самоврядування була міська Дума, а виконавчим – міська управа, яку очолював міський голова.

В думі вибори гласних проводилися раз на чотири роки. З числа гласних обирались комісії (10-15), які вирішували конкретні питання в усіх галузях міського господарства (серед них: бюджет і майно міста, піклування про благоустрій, продовольче забезпечення, охорона здоров’я, опіка бідних, боротьба з пожежами, розвиток закладів народної освіти, торгівлі та промисловості). В експозиції склад Думи 1897 р., в яку ввійшли 47 осіб. Переважно це були чиновники, юристи, підприємці, промисловці, купці, багатії міста...

Ймовірно, найзаможнішим з них був купець 1-ї гільдії Міна Семенович Копилов. Власник торгово-промислових підприємств – будівельних, лісових і млинарних, вугільних копалень. Член біржового комітету, засновник цікавої і популярної в місті щоденної газети „Придніпровський край” (1898-1917). Він був директором дитячого притулку, щедрий пожертвователь на користь міста і його навчальних закладів (50 тис. пожертвував на будівництва ВГІ; був одним з фундаторів Катеринославських вищих жіночих курсів). У 1911 р. Копилов перший в місті отримав найвище купецьке звання – „Комерції радник”.

Міською головою, та головою Думи був статський радник Іван Гаврилович Греков (з 1893 по 1901). За часів його головування вдруге (після А.Я.Фабра) влаштовується проспект – тут посадили нові дерева – білу акацію, встановили огорожу та лавки.

У липні 1897 р. в місті в урочистій обстановці було запущено перший електричний трамвай. Це був третій електричний трамвай в Російській імперії (після Києва та Новгорода. Анонімна бельгійська компанія вклала чималий капітал та згодом отримала величезні прибутки. Центральна колія проходила по Катерининському проспекту від Озерки до Соборної площі. Гілки: Пароплавна пристань - Провіантська вул. (Пастера) - Катерининський проспект; Іорданськая вул.(Коцюбинского) - Караїмська (Ширшова) - Проспект; Проспект - Олександрівська вул. (Артема) - до Великої Базарної (Чкалова).

Головною прикрасою проспекту був споруджений у 1913 р. на розі проспекту і вул. Первозванівської будинок інженера-технолога Володимира Миколайовича Хрінникова. Перлина української архітектури обійшлась його власникові в 1 млн. карбованців. Нині це готель Україна.

До речі, в цьому домі розташовувалось українське товариство „Просвіта”, а сам Хрінников був активним її діячем. В експозиції статут „Просвіти” в якому читаємо... відстоювало українську культуру і мову в громадському житті.

Перед нами афіші, програми, фото відомих артистів (Сулима-Бичіхіна...), які впроваджували українську мову в мистецтві.

РЕВОЛЮЦІЙНИЙ РУХ

Водночас з економічним і культурним розвитком міста наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. йде процес погіршення умов праці зростаючого в ці часи класу робочих, що призводить до активізації суспільно-політичного і національного рухів.

В Катеринославі формуються місцеві комітети соціалістів-революціонерів, соціал-демократів. Так, у 1898 р. петербурзький робітник, революціонер Іван Васильович Бабушкін створив у Катеринославі місцевий комітет РСДРП, членом якого був Григорій Петровський (фото в е.). (Маніфест та катеринославська програма партії).

Поразка Росії у Русько-Японській війні та події „кривавої неділі” (розстріл демонстрації робітників Путиловського заводу в Петербурзі) 9 січна 1905 р. прискорили революційний рух 1905 р. В Катеринославі 17 січня страйкували робітники Брянського металургійного заводу.

Восени 1905 р. революційний рух підіймається до найвищого ступеню. 10 жовтня у місті почався загальний політичний страйк.

11 жовтня в декількох районах міста відбулися масові демонстрації і барикадні бої. У центрі міста, навпроти міської Думи, на проспекті спорудили барикаду студенти ВГУ.

У листопаді-грудні в Катеринославі продовжує барикадні бої бойовий страйковий комітет, який очолив Г.І. Петровський (фото приміщення).

Картина Туліна присвячена подіям революції 1905 р. в Катеринославі.

ДЕРЖАВНА ДУМА

Після грудневих подій революційний рух йде на спад, але не припиняється політична боротьба. Навесні 1906 р. відбуваються вибори до І Державної Думи (як законодавчого органа Російської імперії). На пам’ять про неї видано спеціальний жетон „1-й руський парламент”. У січні 1907 р. відбулись вибори до ІІ ДД. Бачите фото її делегатів від Катеринослава, серед яких міський лікар ______________________ Караваєв. Він виступав в Думі з аграрного і продовольчого питань. Займався питаннями виборців про полегшення долі засуджених, які брали участь в революційних подіях 1905 р. на Катеринославщині (листи до нього в експозиції). У 1908 р. його було вбито чорносотенцями. Під час поховань за його труною йшло більше 10 тис. мешканців міста усякого стану. Українське товариство „Просвіта” надіслало вінок з траурною стрічкою „Оборонцеві всіх пригноблених націй”.

Головою III і VI ДД був Михайло Володимирович Родзянко, депутат від Катеринославщини, дворянин, землевласник, відомий політичний й громадський діяч свого часу.

До складу VI ДД було обрано й Петровського (в експозиції...)

Його активним помічником в політичній боротьбі був робітник паровозоремонтного заводу Василь Петрович Рибкін. В експозиції інтер’єр його житла, що складається з оригінальних речей Рибкіна.

І СВІТОВА ВІЙНА

А остання частина експозиції розповідає про участь мешканців Катеринослава в І Світовій війні, що розпочалась у серпні 1914 р. (фотографії повних георгієвських кавалерів)

Під час війни в нашому місті було організовано приймальну комісію (фото), а також ряд шпиталів (фото, речі...).

Для лікування поранених вперше в Російській імперії саме в Катеринославі в 1915 р. було здійснено виготовлення йоду. Одним з тих, хто винайшов спеціально побудованій станції йод був видатний хімік (з 1930 р. академік АН СРСР) Лев Володимирович Писаржевський.

Шаповал...

Сам імператор Микола ІІ, прямуючи до фронту та заїхавши до Катеринослава знайомився з винаходом.

Перебуваючи в Катеринославі, Микола ІІ відвідує й наш музей. Екскурсію йому проводить Яворницький. В експозиції унікальне фото останнього російського імператора на сходинках нашого музею.

У 1908 році було побудовано новий водогін, який дав воду майже в усі частини міста. Добове постачання води - 113 мільйонів відер. Його спорудження обійшлося місту в 1 млн. 400 тис. крб. Це був найкращий водогін в імперії. Подивитися на його роботу приїздили не тільки з багатьох міст Росії, але й з-за кордону. Директором водогону був інженер В.П.Леві.

5 ЗАЛА

ВСТУП

Експозиція 5 зали розгорнута на фоні настінного розпису ленінгадських художників Тюленіна і Ватеніна і висвітлює 5 тем:

- Лютнева революція;

- період нац.-визвольного руху, утворення У.Н.Р., радянської У.Н.Р.,б-би за владу;

- Українська держава П.П.Скоропадського;

- відродження У.Н.Р.(Директорія);

- утвердження УСРР.

ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮІЯ

Календар з нагоди 300-річчя династії Романових з датою 27 лютого,коли створено Тимчасовий комітет Державної Думи для порятунку монархії, головою якого був наш земляк М.В.Родзянко (примірник місцевої “Земської газети” з постановами за його підписом.). Тут є і імений знак Д.Ф.Гриня – нашого земляка, молодшого командира зап.батальону Волинського полку, який першим перейшов на сторону революції у Пітері.

Маніфест Миколи ІІ про зречення від престолу від 2 березня 1917р. 3 березня в Кат. стало відомо про революцію з телеграми, надісланій міському голові І.В.Способному(фото).

З нагоди свята революції 12 березня 1917р. в Кат. проходят демонстрації та митинги(фото).

Відроджуються “Просвіти”(Афіша Кат. комерційного клубу про проведення свята відродження 18 березня 1917 р .).

РЕВОЛЮЦІЙНИЙ, НАЦ-ВИЗ. РУХ ЦЕНТРАЛЬНА РАДА

3-4 березня на Укр.,в Кат. формуються 3 влади:

- Тимчасовий виконавчий комітет громадських і робітничих організацій (Бюлетень). На місті очолив Костянтин Дмитрович Гесберг(фото);

- Рада робітничих депутатів (“Известия”);

- Укр. Центральна Рада (ілюстрований додаток до газети “Відродження” з портретом М.С.Грушевського – голови ЦР,першим президентом Укр.,за участю якого була утворена УНР, лідер ТУПа, з1929 р. – академік АН УРСР.),що об‘єднала “Братство самостійників” та “Тов-во укр. поступовців”.Вона підтримувала політику ЦР крім питань нац. розвитку Укр.(За автономію Укр. в Федеративній Росії.).

Поширюється нац. визвольний рух і серед військовослужбовців.(архивні матеріали 228 зап. піхотного полка, що був розквартерований у Кат.).Його голова Ради Укр.Військового тов-ва був Пилип Стефанович Курявий. В березні1917 р. створена Кат. Укр. військова Рада. (Листівка Кат. Ради“Товариші, українці-воєнні!”, що закликає до участі 30 квітня у військовому митингу).

Квітень-травень, згідно з постановою Всеукр. Нац. конгресу відбуваються по губ. Укр.- Укр. Нац. з‘їзди. 21-22 травня відбувся в Кат. (резолюції, фото і книга В.О.Біднова,голови президії з‘їзду, фото учасника – професора гірничого інституту М.М.Федорова).

Керівництво ЦР проводило роботу щодо укр-ції школ, вузів, перебудови всієї системи освіти. При підтримці ГС та ЦР засновуються періодичні укр. видання. Серед них журнал

- “Вільна Укр. школа”, укр. книжки.

Значну культурно-освітню д-ть у країні проводило створене в березні 1917 р. Укр. вчительське тов-во в м. Кат., що організувало 1 укр. школу, гімназію, ряд курсів укр-знавства, підготувало проект інструкції лекторам курсів укр. мови (е),видавало літ.-педагогічні ж-ли.

- об‘ява тов-ва про відкриття укр. гімназії для хлопців та дівчат на 1917-1918 рр. – дир.Х.Єфремов.

Засновник Укр.вчительського т-ва в Кат. був Іван Міхайлович Труба, Губ. комісар народної освіти, призначений ГС ЦР,член “Просвіти”.Народився у м. Гомелі, 1908-1918 рр. діяв у Кат. помер у Чехії у 1950-х рр.

В резолюції ЦР від 22-23 квітня 1917 р. (е) вноситься пропозиція влаштування Дня Нац. фонду 9 травня по всій Укр. 11 червня 1917 р. Укр військове т-во 228 зап. піш.полку влаштовує виставу у театрі комерційного клубу на користь нац. фонду.(е).

В умовах загальнонац. піднесення ЦР проголошує 10 червня 1917 р. І Універсал (е),де йдеться про автономію Укр. у складі федеративної Росії.Його проголошення викликало вибух нац. ентузиазму.(лист С.Петлюри)

15 червня 1917 р. призначається перший укр. уряд – Генеральний Секрктаріат, очолений В.К. Винниченком (ІV Універсалом перетворений на Раду Народних Міністрів) – (фото ГС, голови РНМ Голубовича В.О., військового мін-ра О.Т. Жуковського).

29 червня до Києва пребуває делегація від ТУ,занепокоєна станом справ на Укр.Наслідком переговорів ЦР та ТУ стало проголошення 3 липня ІІ Універсалу,по якому вирішення автономії Укр. відкладується до Всеросійських Установчих зборів,склад ЦР додається нац. меньшинами(кадети, есери, меньшовики),подальша укр-ція військ йде під рос. командуванням.Вже 4 липня ЦР получає від ТУ “ Тимчасову інструкцію ГС ТУ на Укр. ” – розглядаються як місцеве самоврядування.(е) – дії ЦР поширюються тільки на 5 з 9 губ.(крім Кат., Харьківській, Херсонській та Таврійській).

РЕВОЛЮЦІЙНИЙ КАТЕРИНОСЛАВ

В Кат. на цей час діюь 23 політ. партії різної орієнтації.Експонуються листівки з викладенням їх програм більшовиків, есерів (друкований орган “Крестьянский союз,брошура “Чего хотят левые соц-революционери”), укр. есерів(фото Федорова М.М.), укр. соцфедералістів – ТУП (фото А.Синявського, І.М.Труби,В.О.Біднова) та ін.,представлені списками кандидатів в гласні Кат. Думи.

Збільшується кількість більшовиків РСДРП(б): у профспілковому русі (фото і документи Левенка Н.М. – голови спілки металистів, значок Стаханова – члена профспілки металистів); Зростає вплив більшовиків на Ради робітничих та селянських депутатів (гасла “Мир і земля”); участь у військовій орг-ції (“Солдатская жизнь”); 29 квітня 1917 р. більшовики поч. організацію Червоної гварді (фото). На VІ з‘їзді РСДРП (б) – (26липень – 3серпень 1917 р.) – закріплюється курс на озброєну ліквідацію ТУ.

ТИМЧАСОВИЙ УРЯД І ЖОВТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ

Реорганізований ТУ очолив, зберігаючи пост військового мін. О.Ф.Керенський

- (фото, брошюра “ Сын Великой русской революции Александр Фёдорович Керенский, его жизнь, политическая деятельность и речи ”,

- фото солдат, що під впливом агітації Керенського пішли 18 червня 1917 р. в наступ на Південно- Західному фронті,

- валіза та шинель Сасіна, учасника І СВ, червневого наступу, сатиричні листівки про І СВ,

- гасло “ Війна до переможного кінця ” – головне направління політики Керенського.,грошові знаки т.з. “керенки”,брошура “Заём свободи”).

Викликана ІІ Універсалом криза ТУ поклала початок загальній політ. кризі у Рос.,та неухільне падіння авторитету ЦР.(виступ самостійників, розстріл демонстрації у Пітері).Ситуація на Укр., як і по всій країні вцілому погіршується: безсилля держ. влади, анархія на місцях, дезертирство з фронту

- виграшний білет Кат. союзу покалічених воїнів

саботаж буржуазії

- черги за хлібом, об‘ява Кат. міського продовольчого комітету про видачу карток на цукор, брошура комісії при Кат. комітеті Бунда “ О біржах труда” та ін.).

Поширюється страйковий рух та виступи селян

- звернення Головного страйкового комітету Кат. злізниці до населення про приєднання до загального страйку залізничників).

Крах політики ТУ стає питанням ближайшого часу.

Спроба правих кіл встановити відкриту військову диктатуру (заколот Корнілова) не одержав відчутної підтримки на Укр.,але по містах і селах створюються комітети порятунку революції (документ В.К.Аверіна, очолившего комітет м.Кат.).

ПЕРІОД ПОВ‘ЯЗАНИЙ З Б-БОЮ ЗА ВЛАДУ

1листопада 1917 р. ЦР опубліковала відозву, в якій проголосила себе вищою крайовою владою, а ГС – урядом Укр.(газета “Голос солдата ”)

20 листопада 1917 р. ЦР приймає ІІІ Універсал, за яким утворюється УНР, як автономна держ. одиниця Російської республіки, як федерації вільних і рівноправних народів.

- Відозва Головного комітету Кат. залізниці – про проведення свята відродження Укр. в зв‘язку з прийняттям ІІІ Універсалу.

Більшовики погодились визнати ЦР за умов її реорганізації на Всеукр. з‘їзді Рад у ЦВК Рад Укр., але 5 грудня 1917 р. на з‘їзді Рад Укр. у Київі – непоразуміння ЦР з делегатами різних партій. 11-12 грудня на І Всеукр. з‘їзд Рад у Харкові (фото буд.) проголошено Укр. – республікой Радою рабочих, совдатськиї. та селянських депутатів, а ЦР – поза законом. Тут обрано вищій орган держ. влади – Центральний Виконавчий Комітет Рад України., який затвердив перший радянський уряд Укр. – Народний Секретаріат (фото та документи з‘їзду).

Про відношення більшовиків до Всеросійських Установчих зборів свідчить листівка Кат. робітничої конференції захисту зборів “ Товаріщи, рабочие Учредительное собрание разогнано ”.

В ніч з 24 на 25 жовтня(7 листопада)1917 р. в Пітері відбулося збройне повстання, здійснене більшовиками на чолі з В.І.Леніним (Відозва Петроградського РВК “К гражданам России”про повалення ТУ). Слідуючою ніччю на ІІ з‘їзді Рад влада переходить до Рад (брошура), а 26 жовтня приймається “ Дикрет про мир та землю ”.(е).Формується перший радянський уряд – Рада Народних Комісарів. Тут же погруддя В.І.Леліна, відлите робітниками ливарного цеху Дніпровського заводу,с.Кам‘янське до 10-річчя Жовтня, жетони, зроблені на честь 1-ї річниці Жовтня.

БОРОТЬБА ЗА ВЛАДУ В М. КАТЕРИНОСЛАВ

26 жовтня Народною Радою створено Губ. Рев. Комітет – вища влада в губ.(здебільш з меньшовиків, есерів, бундовців).(листівка Тимчасового бюро ГРК про підпорядкування йому всіх військових сил міста, виконання тільки його розпоряджень, заборону митингів).

Про безвладдя читаємо у газеті “Звезда” за 2 грудня 1917 р.,коли Рада влади ще не взяла,Дума та губернський коміте. її не мали. Кат.губ.рев.рада (квітень 1917 р.) збільшує військові сили (гайдамаки, вільні козаки) в Кат. та навколо нього.(телеграма про те що голова Губкому “крестьянского союза” Строменко з 2 козаками проводить агітацію проти Ра д за вступ в дружини “Вільного козацтва”).

Поч грудня Рада, став більшовицькою повела боротьбу за повний перехід влади до своїх рук. Мирне взяття влади Кат. Радой не можливо. 5 грудня створено військово-рев. штаб при Кат. раді р.депутатів (закликає в наказах № 2, 4 припинити провакаційні чутки, які розповсюджують прихильники ЦР, оголошує про збройне придушення зворушень, контроль над пересуванням військ в Кат). Для попередження нападу гайдамаків ВРШ поч. озброювати всі орг-ції,заводи, Червону гвардію.

.Червоногвардійці просувались на південь. Перший удар рад. командування був по гайдамацьких куренях та козачим частинам по ст. Лозовая, Павлоград, Синельниково, Олександрівськ, Кат.

На 28 грудня було заплановано ВРШ збройне повстання в Кат.з допомогою загонів П.В.Єгорова, але поч. на день раніше тому, що 26 грудня гайдамакам була доставлена бронемашина, яка становила особливу небезпеку для ЧА, а в ніч на 27грудня загін червоногвардійців з Брянського заводу викрали машину (портрет Купневського В.М., червоногвардійця Брянського заводу, водія автоброневіка “Грохот” та його малюнок.; карта, складена Купневським заводського р-ну Кат. з маршрутом викраденй машини) і

27 грудня розпочалось збройне повстання.Бої розгорнулись у 4 р-нах Кат.:Кайдаки, Амур, вокзал,коло головпочтампу – штаба гайдамаків(фото).Штаб червоногвардійців, де містилась Рада р.с.депутатів – буд. Губернатора (фото).Керували – В.К.Аверін, Р.М.Баглій, А.Й.Новиков, В.Ю.Клочко. Фото Івана Яковича Семенова (організатора ліво-есерівського загону на Брянському з-ді),Д. Сердича, Д.Георгієвича, зарубіжних інтернаціоналистів.,зброя, надіслана робітникам м. Кат. з Тули. 29 грудня за допомогою червоногвардійців Москви(фото москвічів) та Петрограда в місті встановлена Радянська влада (екстрений випуск газ. “ Известия Екат. Совета рабочих и солдатских депутатов ”, док. та нагрудні знаки червоногвардійців та червоних партизан – учасників б-би за владу у Кат.).

УНР. IV УНІВЕРСАЛ

9 грудня 1917 р. поч. переговори про мир у Брест-Литовську, а 25 грудня до них підключилась делегація УНР. ЦР, намагаючись повернути втрачені позиції 22 січня 1918 р. проголошує ІV Універсал, за яким УНР – суверенна держава.Це зумовлювалось необхідністю підписання сепаратної угоди з Німеччиною для запрошення її військ, щоб знищити владу Рад.Так, делегацію УНР було визнано полноправним учасником переговорів, а 9 лютого підписано угоду між УНР та 4 державами німецького блоку: ЦР забов‘язується поставляти Німеччині та Австо-Угорщині продукти та промислову сировину,в обмін на військову допомогу,яка згодом набула х-р окупації.(брошура “Чому німці прийшли на Укр.?”,фото наступа австро-німецьких військ).

ЦВК Рад Укр. закликав до збройної оборони.Про б-бу мешканців краю розповідають нам: фото Володимира Александровича Антонова-Овсієнко, призначеного головнокомандуючим рад. військ в Укр; командуючого Південним фронтом П.В. Єгорова; зимового театру (зараз рос. драми),де 17-19 березня відбувся ІІ Всеукр. з‘їзд Рад, на якому також закликали маси до б-би проти окупантів; запису добровольців до ЧА в Кат; зведеного загону Криворіжжя, М.Чанака, Д. Сердича; учасників оборони м. Кат., речі військових шпиталів та медсестер.

4 квітні в Кат. ввійшли Австро-Угорські та Німецькі війська (каскі, австр. гвінтівка), встановлюється влада ЦР.До створювання органів влади відповідно директивам ЦР закликала листівка “ До укр. громадянства ” Тимчасового коменданта м.Кат. І .Яценка; 9 квітня 1918 р. відновлює д-ть вищій орган влади ЦР в губ.– Кат. губ.рада (оповіщення),головою якої був І.П.Мазема(фото); поч. виходити газета “ Голос робітника ”,ред. якої був П.В.Феденко (фото та примірник газети).

29 квітня ЦР встигла обрати президента УНР – М.С.Грушевського, ухвалити Конституцію УНР (книга Грушевського “На порозі нової Укр.”,конституція, брошура“Земельний з-н” по якому земля селянам передається без викупу).Але, будучи в умовах акупації заложницей своєї політики,ЦР викликала невдоволення різних верств населення.Тому великі землевласники, в поразумінні з командуванням німецько-австрійських військ, вчинили державний переворот.

ГЕТЬМАНАТ СКОРОПАДСЬКОГО

29 квітня 1918 р. на з‘їзді “ Союзу земельних власників ” на Укр. було проголошено Павла Петровича Скоропадського Гетьманом Укр.Замість УНР постає Укр. держава.

Реакційна соціальна політика Скоропадського х-ризується цілком залежністю від німецької воєної адм-ї: Маніфест“До громадян укр.”, де закликає до сприйняття з-нів Укр. держ., та відновлення права приватної власності. Одночасно опубліковано “ З-н про тимчасовий держ. устрій Укр. ”, за яким до обрання парламенту законодавча, виконавча та судова влали зосереджуються у гетьмана. 27 травня 1918 р. приймається “ З-н про право на врожай на тер. Укр. держ.”, за яким селяни повинні повернути володарям землі, заплатити збитки за 1917 р. та держ. податки за користування зайнятими землями.(у альбомі №1)

16 жовтня видано Універсал про відродження козацтва та його вікових традицій (е). Скоропадський прагнув створити умови для нац.-культурного відродження Укр.,за короткий час українізувати держ. апарат., пропаганду почав з свого одягу - білий козацький жупан з наплічниками із золотого жгута у формі сповитого пшеничним колосом тризуба з двома булавами навхрест(фото).При ньому порядок кольорів прапору змінено на блакитно-жовтий (копія прапору).

На Кат. запроводжується військовий стан, діють воєнно-польові суди(газ .“ Народне життя, фото розстріляних та повішаних робітників Кат., Нікополя) 3 травня відновлюється д-ть Кат. міськой Думи.(квітанція на побор, визначений Кат. Думою)

Відновляється право приватної власності, передаються власникам всі націоналізовані підприємства

- доручення правління тов-ва російських трубопрокарних заводів на право володіння Кат. трубопрокат-ними заводами “Шодуар” панам Чипельт К.Г.,Шершевському М.Т.,Ігель Е.В.,видане у Берліні і заверений в Міністерстві іноземних справ Укр. держави.)

- фото синьожупанників, зформованих з військовополоненних укр. рос. армії, в концентраційному таборі перед відправкою на Укр.)???

Проти гетьманського режима виступили представники “селянських спілок”, “Вільного козацтва”, есерів, більшовиків, укр. соціалістів та демократів.(відомості агентурних даних осіб,що вели антигетьмановську пропаганду – альбом; резолюція Кат. губ. селянського з‘їзду)

5-12 липня 1918 р. в Москві проходить І з‘їзд КП(б)У, на якому відкинуто ідею незалежної партії від РКП(б).(фото членів Кат. підпільного комітету КП(б)У, який очолив б-бу проти німецько-австрійськох військ.

Страйк кат. залізничників, який поч. 20 липня 1918 р.,і продовжувався біля 2 місяців, був складовою частиною загального страйку зілізничників Укр.,що перешкоджав акупантам вивоз з Укр.(фото залізничників, висланих в Австрію за участь у страйку, шинель М.М.Полканова,нач.ст. Милорадівка Кат. залізниці).

Озлоблене селянство створювало партизанські загони(фото партизанів краю, бойові трофеї партизана Зубка І.І., учасника роззброєня варти с. Булахівка Павлоградського повіту – кобеняк з відлогою)

Так було зірвано план тотального пограбування.(повідомлення правління німецько-австро-угорської господарчої комісії про відозву своїх комісарів з м.Кат.), та привело до падіння влади гетьманату.

ДЕРИКТОРІЯ

13-14 листопада1918 р. в Києві на таємному засіданні Нац. союзу створена Директорія, як 5-особовий верховний орган УНР для ліквідації гетьманату. Голова Виниченко Володимир Кирилович, з лютого – Симон Васильович Петлюра (головний отаман козацьких військ УНР) (фото), голова Кат. філії Укр. Нац. союзу – Іван Михайлович Труба (постанови та резолюції з привітанням Директорії)(фото).

19-20 листопада 1918 р. в Кат. повалений гетьманский режим, встановлюється влада рев.-дем. сил, яка спирається на загони вільних козаків.(листівка штабу республіканського війська Кат. з повідомленям про б-бу козацтва з держ. вартою).

Документи щодо д-ті Дир.(декларація Дир. від 26 грудня 1918 р. закликає до б-би проти гетьманату та поновлення УНР., з-н Дер.“Про вищий уряд Укр. автокефальної православної соборної церкви”,витяги з постанов “ Про введення на Укр. всенародного безкоштовного навчання ”, “Про поліпшення мат. стану вчителів” та ін. - альбом №1).

28-29 грудня загони червоних партізан Кат. з частинами Махно звільнили м.Кат. від військ Дир.(оперативні зведення нач. штабу полку січових стрільців – про бойові дії, траурні повідомлення газет “Республіканець ”, гуртка “Юнацької спілки” Кат. Укр. гімназії, укр. учительського тов-ва та Ради укр. видавництва в Кат. про похорони забитих).

Н.Махно – стр 39.

1-25 січня отамани Самокіш і Саква, виступив з Верхньодніпровська, відновлюють владу Дир.(звернення Кат комітету УПСР про сприяння військом Дир.)

26 січня-до10 травня військами П.Ю.Дибенка в Кат. відновлено рад. владу. 27 січня – парад частин ЧА в Кат.

- фото партизанські загони краю,Дибенко і Махно на ст. Кат., Махно з своїм ВРШ).

- Інтересною є охоронна записка Махна, видана 27 листопада Яворницькому про охорону музейних скарбів.

Великі єврейські погроми

- наказ №5 від 31 січня 1919 р. командуючого особливою групою військ ЧА військам Кат. гарнізону – альбом №1, наказ Петлюри - для припинення погромів.)

Важливе значення для проведення соц. будівництва на Укр. мали рішення ІІІ Всеукр. з‘їзда Рад ( 10 березня ) на якому остаточно оформилася УСРР, була прийнята І Конституція УСРР(е), в основі якої була конституція РСФСР, але незалежність була лише декларативною та ІІІ з‘їзду КП(б)У (приняте рішення про ненадання керівних посад у держ. апараті укр. соц. партіям, за винятком боротьбистів). (мандати делегата цих з‘їздів Мінця І.І., прапор Петріківського волосного комітету КпбУ)

Про здійснення рад. політики у галузі к-ри та освіти – 1919 -1920 рр. в навч закладах запроваджуються обов‘язкове вивчення Укр. мови, географії, історії, вводиться єдина трудова 7-річна школа - мат. з альбома №3 (постанови Народного комісаріату освіти Укр., відозва Всеукрревкому “До укр вчителів” закликає сприяти відродженню укр. к-ри)

Ек. політика “воєного комунізму”

- централізація управління,

- націоналізація вир-ва,

- згортання товарно-грошових відносин,

- порівняльність в розподілі, держ. монополія на продукти,

- створення з кін.1918 р. радгоспів та комун

Ілюструється:

- плакати “Прежде 1 с сошкой – 7 с ложкой”,

- продовольчий паспорт (картка), видана Кат. міською управою Мартиненко І.Я. – робітнику Брянського заводу на сім‘ю з 6 чол.,

- хлібні картки серії “А” та ”Б”,

- фото продовольчих робітничих загонів,

Мат.з альбома №2

- декрет про порядок нац-ції підприємств,

- листівки “Не дтудящий - не ест”,

- таблиця з розкладкою на “лишкі” зерна на Кат. губ. у розмірі 11 350 000 на 1919 р.)

Проти такої аграрної політики протестували селяни. Цей рух охрестили “куркульським бандитизмом”

- листівка “истрадавшиеся братья крестьяне...”

Про повстання у селах Нікопольщини,та мат. альбома №2:

- фото І-їКоної Армії перед відправкою на б-бу з бандитизмом в Кат. повіт;

- фото Дьомичева Пилипа Петровича, голови Верхньодніпровського повітового ревкому КП(б)У,

- зображений у жіночому вбранні з метою консперації при виявлені місць розташування банд “Мелашко”, “Тютюнника”

За таких умов посилюється авторитет опозиційних більшовикам партій. Кат. орг-ція лівих укр. есерів виступила проти продрозкладки, диктатури пролетаріату, воєного союзу Укр. з Рад. Росією. В.І.Ленін, ознайомившись з їх резолюцією, вимагає викриття їх у пресі як “мерзотників” і т.ін.(альбом №2).

11-14 травня 1919 р. влада в м.Кат. у лівих укр. есерів на чолі з отаманом Миколою Олександровичем Григор‘євим (фото), що був штабс-капітаном царської армії, служив Скоропадському, на поч. лютого 1919 р. став на бік більшовиків.

8 травеня 1919 р. він оголосив маніфест “До укр. народу”,направлений на б-бу з більшовиками (альбом №2), але його не підтримали ні отамани Зелений, Махно, ні укр. праві партії.

- відозва Кат. комітету КПбУ, що закликала до б-би з Григор‘євим,

- настінний годинник – подарунок командуючого фронтом Кат. р-ну О.Я. Пархоменка червоним курсантам партійної школи та чеху Юліусу Скалику (з червеня стае командиром бронепоїзду “Советская Укр.”) за героїзм, проявлений у ліквідації виступу).

В кінці травня 1919 р. Григор‘єв був вибитий з Кат., а 27 липня – вбитий за наказом Махна, до якого приєднався.

Але життя йшло своєю чередою. Про це нагадують рушник з написом “Хрестос-Воскрес”, вишитий нашою землячкою Є.Є.Сливою, афіша клубу “Брянець” про влаштування спектакля у травні 1919 р.

А на Брянському напрямку у травні 1919 р. махновці вели бої з денікінцями.

19 травня 1919 р. отаман А.Г. Шкуро прорвав фронт на делянці, яку утримували бригада Махна і частина 9 дивізії 13 армії.

25 травня 1919 р., коли Махно ще утримував фронт, було прийнято рішення про ліквідацію махновщини, як “винуватців” денікінського прориву.

½ червня 1919 р. під час наступу денікінських військ, створюється Кат.укріпрайон з вищою владою Кат. Реввійськради на чолі з головою Аверіним Василем Кузмичем, його замом Каверіним

- фото, “ Бюлетень РВС кріпосного р-ну ” від 18 червня,

- відтиск штампу та печатка укріпрайону,

- наказ коменданта Кат. Якимовича про доставку заможніми громадянами під загрозою розстрілу предметів широкого вжитку згідно списку Укріпрайону, та реквізований посуд,

- посвідченя Танатару Й.І про те, що він 2 був на окопних работах Укріпрайону.

- Оголошувалась мобілізація до ЧА(плакати та листівки “Їди на фронт ”)

15-16 червня після ліквідації Укр. фронту 2-га Укр. радянська армія переіменована у 14 армію і приймає участь у боях з диникінцями.(альбом№2 – фото і док Титаря Я.І.,уроженця Кат. губ, командира 8 роти зап. пішого полку 2 Укр.Рад.армії.)

15 червня 1919 р. в Кат. ввійшли Кубанські козачі війська отамана Шкуро А.Г, якому Кат. міська управа влаштувала пишний прийом (рахунки дирекції готелю “Бристоль” на 23,5 тис.крб., винно-бакалійного магазину Леві на 8,5 тис.крб.та ін. док.в альбомі №2). Побувавши в народному музеї А.І.Денікін (фото), Шкуро та ін. залишили свої побажання і підписи – альбом №2. Денікінський режим скасував всі революційні надбання в соц.-ек. та к-рно-нац.сферах.Поновлювалось право приватної власності (газета “Придніпровський край”з наказом коменданта м.Кат. есаула Маркевича).

14 липня 1919 р. під тиском частин Кримської дивізії Дибенка П.Ю.,14 армії та кораблів Дніпровської флотілії (фото) диникінці відступили до 18 липня. (фото команд бронепоїздів ім.Худякова з командиром Железняковим, “Радянська Укр.”, “Рад. Росія”, збудовані влітку 1919 р. на Дніпровському з-ді с.Кам‘янське і брали участь в боях з денікінцями.

Про розгортання підпільного та партизанського руху свідчать:

- фото та конспераційний паспорт Макарова-Нікітіна Миколи Мифодійовича на ім‘я Микити Смілого;

- мандат на тканині та підпільний паспорт Г.К.Губанової, з‘язкової Кат.підпілля з 14 армії.

Значну роль у розгромі диникінців відіграла повстанчеська армія Махна, яка 4 листопада 1919 р. звільнила м. Кат. В буд. готелю “Асторія” розміщувався штаб Махна (фото, документи, газета махновців “Шлях до волі”, що видавалася у Кат. в 1919 р.)

29 грудня 1919 р. влада в мю Кат. перейшла до рук вийшовшого з підпілля губревкому, а 30 грудня частини 3-ї бригади та 45 “Якіровської” стрілкової дивізії ввійшли в місто (нач. штабу Гарькавий І.І – фото).В січні 1920 р. згідно наказу Якіра Е.Й. в с. Лозоватка Криворізького р-ну Катовським В.І. сформована кавалерійська бригада (фото, грамота А.О.Кучеренка та його орден Червоного Прапору, яким його нагороджено за участь в складі цієї бригади).

В квітні 1920 р. між представниками УНР та Речі Посполітої була підписана Варшавська угода по якій до Польші відходили західноукр. землі. Розпочинається радянсько-польська війна, в якій приймають участь трудящі краю у складі І Кінної Армії

- особисті речі Білогуня Миколи Михайловича – бійця відділу постачання армії

- (альбом№2), посвідчення Спиридона Климовича Потьомкіна – бійця оперативного відділу армії,

- свідоцтво про нагородження орденом Червоного Прапору Івана Афіногеновіча Таранова – командира ескадрону бригади особливого призначення та його зброя,

- грамота Реввійськради армії Микола Олександрович Демідова, бійця авіорозвідувального загону.

З 2/2 вересня 1920 р. Кат. стала ареною воєних дій між червоноармійцями та військами Врангеля (фото,ксерокопія зображеня знака, започаткованого ним для учасників Кат. походу в Крим),які захопили Нікополь, ст. Синельниково та ін.

16 липня 1920 р. сформована ІІ Кінна армія під командуванням Миронова Ф.К.,яка розгромила врангелівців в р-ні Нікополя

- фото катеринославців, учасників боїв у складі ЧА;

- документи Полякова (Поплавського) Павла Михайловича, розвідника бойової та повідомчої групи ІІ КА,

- фото Фрунзе – командуючого Південним фронтом, що нагороджує Червоним Прапором 51 дивізію за разгром військ Врангеля, 30 Іркутської стрілецької дивізія).

- Серед речових експонатів – бурка та бінокль Т.І. Гайворонського, гармошка бійця 25 Чапаєвської дивізії Х.С. Пирятинського,

- кавалерійське сідло Будьоного,

- кулеметна тачанка з кулкметом “Максим” та піраміда зі зброєю.

У розгромі Врангеля приймав участь і Н.І.Махно, що 2 жовтня 1920 р. підписав угоду з Реввійськрадою Південного фронту про спільні дії проти Врангеля. Махновці вдарили в тил ворогу на Перекопі. Після розгрому Врангеля знов постає питання махновської армії. Після відмови Махна передислокувати свою армію на Кавказ, рад. військам наказано знищити махновців

- фото - особистий конвой Махна з залишками якого і армії він втік 28 серпня 1921 р. до Румунії,

- фото сподвіжника Махно – Задова – Зеньковецького Льва Миколайовича,).

З політ. процесами пов‘язана 2 хвиля еміграції:

- вишита сорочка та покерні карти Михайла Олександровича Абрамова, уроженця м.Кат.,

- почтові листівки з Франції Піскарьова своїй матері,що служили в армії Врангеля.

В 1920 р. конкурентні політ. партії усуваються більшовиками від активної д-ті.

В 1919 р. на Кат. діяли УКП (боротьбисти) та УКП лівих есерів (борьбистів), що визнавали Радянську владу, але відстоювали незалежність Укр.

У січні-лютому

1920 р. відбувся антибільшовицький виступ, організований боротбистами. Про усунення їх д-ті на Кат. дають нам певне уявлення їх друковані органи (е) – виконання плану “самоліквідації” партій.

В Укр. в 1920 р. діяла республіканська комісія по б-бі з безграмотностю,яку очолював Петровський, відкривається близько 7 тис. шкіл, кружків для навчання осіб в віці 8-50 років (буквар для дорослих).

Експозиція залу № 6 розповідає про історію краю за період з 1921-1941 рр.

Представлені матеріали розкривають теми:

· "Катеринославщина-Дніпропетровщина в період нової економічної політики 1921-1928 рр.”;

· "Соціально-економічний розвиток Дніпропетровщини у 1928-1941 рр.";

· "Культура та життєвий рівень населення краю 1921-1941 рр.".

Катеринославщина-Дніпропетровщина в період нової економічної політики 1921-1928 рр

І

У 1920-ті рр. Катеринослав-Дніпропетровськ пережив неодноразові зміни адміністративно-територіального поділу. Звичайно, будь-яка влада намагається у такій спосіб знайти найбільш ефективні важелі управління ресурсами і людьми. Не стала винятком і радянська.

У жовтні 1922 р. до Катеринославської губернії приєднали Запорізьку губернію у складі 6-ти повітів, а 7-го березня 1923 р. з метою „здешевлення Радапарату і наближення до маси селянського населення” було проведено новий адміністративно-територіальний поділ, в ході якого на території Катеринославської губернії створюється 7 округів (Катеринославський, Запорізький, Бердянський, Олександрівський, Криворізький, Мелітопольський та Павлоградський) та 87 повітів [див. верхню Карту]. Наше місто залишалось адміністративним центром. В експозиції Ви бачите його карту (пояснити, чому місто розташоване тільки на правому березі; вказати на те, що перейменовували вулиці: Катерининський проспект – Пр. К.Маркса). Лише 3 червня 1925 р. губернська структура була ліквідована.

ІІ

Що ж відбувалось в той час на землях, які позначені на картах?

Воєнні дії (І Світова війна та війна громадянська) завдали величезної шкоди перш за все народному господарству Катеринославщини, економіка якої на 1921 р. являла собою жахли­ву картину розорення.

- сільське господарство завдяки політиці „воєнного комунізму”, коли шляхом продрозверстки з села вилучались усі залишки виробництва, на початку 1920-х знаходилось у глибокому кризовому стані;

- промисловість сильно занепала, бо загальна кількість промислових підприємств майже не діяла. На Брянському заводі випускали тільки мостові ферми. „Шодуар-Б” з січня по квітень 1922 р. виробив лише 8 тис. пудів лопат, а Дніпровський завод у Камя’нському взагалі займався випадковою для себе справою – ремонтом бронепоїздів та виготовленням бричечних осей. Були зруйновані копальні Криворізького та Нікопольського басейнів, Катерининська залізниця діяла з частими перебоями.

Часті продо­вольчі кризи ставили місто в безвихідне становище. Рятуючись від голоду, робітники кидали свої робочі місця і рушали на село. Рятувалися, як могли. На подіумі ручний млин, зроблений Кологривенком Архипом Семеновичем, робітником Брянського заводу, на якому перемелювали зерно на борошно, одержане в обмін на промтовари в селах губернії.

Хліба у вільному продажі в місті не було взагалі. Його безкоштовно отримували тільки по картках... Робітники, червоноармійці та інш. В експозиції картки катеринославського продовольчого комітету, які були виписані, як бачимо, на „грудну дитину”. Та навіть той хліб, що виготовлявся, був далеко не самої кращої якості. Добавляли і коріння рослин, і кукурудзяну крупу... (див. шматки хліба того часу).

Про без­робіття свідчать документи 1924 р. інженера-механіка заводу ім.Г.І.Петровського Полонського Кирила Георгійовича - реєстрацій­ний лист біржі праці і ордер на одержання допомоги по безробіттю. За даними Катеринославської біржі праці на 1 січня 1925 р. по місту Катеринославу нараховувалось безробітних майже 10 тис. чол., та по губернії 18 тис.

· Звичайною реакцією на продовольчі утруднення у пролетарських центрах України були страйки, найчастіше у формі "італійських", коли працівники були присутні на робочих місцях, але різко уповільню­вали темп праці, або взагалі займалися дрібним ремісництвом. Робили запальнички, с/г знаряддя праці (що можна було виміняти на зерно)... (в експозиції жіноче взуття, яке теж є кустарною продукцією промисловців).

o Ви бачите документи, що свідчать про репресії, яких зазнали робітники Катеринославських залізничних майстерень. Ксерокопії:

- телеграми від 2 червня 1921 р. начальника дорожньо-транспортної надзвичайної комісії м. Києва про арешт 24 чоловік робітників, учас­ників страйку в залізничних майстернях;

- наказ № 1 по Катеринославському залізничному вузлу голови реєстраційної комісії про виклик майстрів, службовців і робітників на перереєстрацію 4,6,7 червня 1921 р.

Працівники, які не пройшли перереєстрацію, виключалися з профспілки з позбавленням усіх прав і продовольчих карток.

В 1922 р. при Катеринославському губкомі КП(б)У була ство­рена комісія по боротьбі з хабарництвом та розкраданням, заст. го­лови, якої був призначений Федір Володимирович Чорний (мандат в експозиції).

ІІІ

· Після закінчення воєнних дій поширилися протести селян проти вилучення продовольства і заборони торгівлі. Повстанський рух поширився майже на всю територію України. Усі верстви населен­ня села, за винятком наймитсько-бідняцьких, знайшли спільну мову, протестуючи проти продрозкладки.

o Селянський повстанський рух розглядався як політичний бан­дитизм, як куркульський саботаж продовольчої політики радянської влади. Боротьба з так званим політичним бандитизмом здійснювалася червоноармійськими частинами з допомогою органів Ч.К. та частин особливого призначення (ЧОП), яки складалися з робітників і селян-незаможників. У вітрині:

- Слайд продзагін забирає хліб у селян;

- загін ЧОП. м. Катеринослава перед відправкою на боротьбу з бандитиз­мом;

- ксерокопія - Наказ № 2 від 8 січня 1921 р. по гарнізону м. Новомосковська та його повітах начальника особливого відділу окре­мої кавбригади 1-ї Кінної Армії про розстріл за бандитизм 42 чоло­вік;

- орден Червоного Прапора „3а енергійну та активну діяльність проти бандитизму”, яким був нагороджений Хижняк Петро Кирилович, комісар комуністичного винищувального загону особливого призначення Харківського військового округу, який діяв в Новомосковському повіті Катеринославської губ.;

- портсигар з напи­сом: „3а усердную службу по ЧОП коммунару Найдюку К.П. Екатеринославского губсовета ЧОП. 08.01.1923 г.".

- На стіні прапор Катеринославського губернського ЧК, вручений Катеринославською міською радою робітничих і червоноармійських депутатів 16 жовтня 1921 р. "За стойкую защиту диктатуры пролетариата и энергичную борьбу с врагами революции”.

Господарське становище України та краю ще більше погіршило­ся в зв’язку з катастрофічною засухою. Деградоване продрозкладкою сільське господарство не змогло протистояти такому великому масш­табному стихійному лихові. Неврожай, внаслідок засухи, потягнув за собою страшенний голод. На 1923 р. на Україні голодувало 4.800000 чол., на Катеринославщині біля 1млн. чоловік.

Треба відзначити, що спочатку подія голоду була завішена інформаційною ширмою, та оскільки голод в Україні набирав усе більших масштабів і став відомий на Заході, ЦК КП(б)У звернувся до ЦК ВКП(б) з проханням дозволити зняти ін­формаційну блокаду з факту Українського голоду, який був одержа­ний тільки 16 січня 1922 р.

На Україні діяло 17 закордонних органі­зацій допомоги: Американська адміністративна допомога (АРА); місія Ф.Нансена (яка об’єднувала десять дрібних організацій); „Джойн” - Американська Менонітська допомога; Міжнародна спілка допомоги дітям; Міжробдон; Шведський Червоний Хрест та ін. До­помога, яку надавали зарубіжні організації, складалась з розподі­лу серед населення продовольства, одягу, взуття, палива, з пос­тачанням у медзаклади медикаментів, а також з відбудови сільського господарства. Найбільшою за масштабами була допомога (АРА).

Піклувалося про голодуючих і радянська влада. У липні 1921 р. при ВУЦВК було створено Центральну комісію допомоги голодуючим (ЦК Допгол).

В експозиції:

- поштові листівки випущені Ка­теринославською Радою захисту дітей „Помогите голодающим детям Екатеринославщины", 1922 р., худ. Страхова, уродженця м. Катери­нослава;

- У вітрині виграшні квитки вартістю двісті п’ятдесят карбованців, випущені Катеринославським губкомом допомоги голо­дуючих у 1922 р., збір від реалізації квитків надходив у фонд "Тижня допомоги голодній дитині”;

- листівка з текстом "Товарищи рабочие и крестьяне! Ужасы голодной смерти гуляют не только на Поволжье, но и на юге Украины...", яку розповсюджував агітаційно-інструкторський потяг ЦК ВКП(б) „Жовтнева революція", що у лютому 1922 р. перебував у голодуючих губерніях України. Безпосередню участь у поїздці взяв голова ВУЦВК Г.І.Петровський;

- На слайді Г.І.Петровський серед селян с. Василівки Мелітопольського повіту Катеринославської губ., 1922 р.

- Поштова марка "Допомога голодуючим УРСР” , це одна із серій чоти­рьох поштових марок, що були видані у Берліні у червні 1928 (?) р. на допомогу Україні. Ці марки були у продажі тільки два місяці на поштах трьох міст: Харкова, Києва, Полтави.

ІV

При Радах всіх ступенів утворювалися відповідні комі­сії. Вони організували збирання добровільних пожертвувань голоду­ючим серед робітників, службовців, червоноармійців. Про це документ - відомість на заробітну плату службовців та охорони держзаводу № 2 (колишній "Сатурн") за березень 1922 р. із суми 183994887 крб., де бачимо, що з зарплати восьми чоловік утримано фонд голодуючим З% - 5807510 крб.

(Але від цієї суми сплачувався лише 1,5%, 0,5 – госстрах та 1% на червоноармійців)

До того ж, треба відзначити, що 6 млрд. (або ті 3, що доходили до фонду) були не такими й великими грошима. Пересвідчитися в цьому допомагають представлені в експозиції паперові асигнації. Справа в тім, що в період воєнного комунізму і перші роки НЕПу товарно-гро­шовий обіг забезпечувався емісією паперових грошей - радзнаків, які фактично не контролювалися державою. Навіть на губернському рівні друкувалися рад знаки.

В 1921 р. у грошовий обіг були випущені "зобов'язання РСФСР” в 10 млн. крб., володіння якими не означало великого багатства. У просторіччі ці "гроші" без особливої пошани іменувалися "лимонами”. За ці гроші на ринку можна було придбати десяток яєць.

Поява розрахунко­вих знаків номіналом 25 тис., 60 тис. і 100 тис. карбованців була обумовлена необхідністю, бо 1 пуд житнього борошна у 1921 р, в середньому коштував 140 тис. карбованців.

В 1922-1924 рр. була здійснена фінансова реформа, суть якої виявилася у введенні в країні твердої конвертованої грошо­вої одиниці, розгалуженої системи податків, позик, кредитних операцій через банки і ощадкаси.

А) У листопаді 1922 р. на ринок було викинуто т.з. червонці, банкові білети державного банку у золотому обчисленні 1,2,5,10,25 червонців (дивись в експозиції).

Червонці, які з’явились швидко впроваджувались в обіг пара­лельно з радзнаками, але у якості твердих грошей, заснованих на золоті. Один червонець дорівнював 10 карб. золотом. Це був єди­ний випадок у господарчій практиці СРСР, коли ”червонець” оціню­вався на світових валютних ринках вище англійського шунта стер­лінга і дорівнювався 5 доларам 14,5 центам США.

З травня місяця на ринку були тільки червонці... (розповісти про срібну монету... 1924 р).

Б) Підготовчими заходами до грошової реформи було проведення двох деномінацій (зменшення номіналів старих грошей шляхом замі­ни їх новими). Експонується газета ”3везда” орган Катеринослав­ського губвиконкому від 1 серпня 1922 р. з повідомленням Кате­ринославського губфінвідділу про відміну радянських грошових знаків і зобов'язань РСФСР, випущених Радянською владою з 1918-1921 рр., включно на знаки зразка 1922 р. по установленому розрахунку (10000 старих знаків дорівнює 1 крб. зразка 1922 р.).

V

Всі ці грошові реформи були складовою частиною Нової економічної політики, офіційний перехід до якої був проголошений на X з^’їзді РКП(б), що тривав з 8 по 16 березня 1921 р. (див в експозиції резолюції з’їзду) [див. також речі делегата з’їзду Кисельова Олександра Омеляновича, секретаря Катеринослав­ського губкому партії (мандат, портсигар, запальничка) ].

НЕП була, по суті, продуманою антикризовою програмою, сутність якої полягала у відтворенні багатоскладної економіки та використанні організаційно-технічного досвіду її регулювання ринковими механізмами при збереженні так званих „командних висот”, у руках радянської влади і держави (важка індустрія, фінансова система, транспорт та зовнішня торгівля). Новизна НЕПу в тому, що він рішуче відмежовувався від екстремальних заходів і методів примусу, які широко й далеко не завжди виправдано застосовувались під час громадянської війни. Нова політика породила першу в історії комуністичного руху змішану економіку, що сполучала громадський сектор з приватним, соціалістичні устремління з капіталістичною практикою, план з ринком.

В сільському господарстві НЕП розпочався зі скасування продрозкладки і заміну її продподатком. Реквізиційний принцип в хлібозаготівлях на торгівлю був скасований, що відкривало перед селянами перспективу гос­подарського освоєння одержаної землі та свободу торгівлі.

Згідно з рішеннями X з’їзду., надзвичайна сесія ВУЦВК прийняла закон про замі­ну розкладки податком, а РНК УСРР видала декрет про норми і розмір податку. Продподаток з урожаю 1921 р. визначався в 117 млн. пудів замість встановленої раніше розкладки в 160 млн. пудів.

В експозиції:

- агітаційний матеріал того часу: плакат „Продовольственный налог - это маховое колесо государственного механизма”;

- листівка "Почему отменена разверстка и введен продналог";

- На слайдах - здача продподатку в с. Мишурін Ріг Верхньодніпровсь­кого повіту, 1922 р.;

- фото - делегати від селян Сурсько-Михайлівської волості, що привезли продподаток і сфотографувались з бійцями 30-ї Іркутської стрілецької дивізії у м. Катеринославі, 1922 р.

Продподаток (єдиний сільськогосподарський податок) спо­чатку брали зерном і грошима, а з квітня 1924 р. - тільки червонцями.

Під час планування податку подавався окладнийлист, (зразок якого представлений).

В залік внесків єдиного сільськогосподарського податку як в натуральній, так і в грошовій його частині, приймались обліга­ції хлібної позики по наміченій в облігації кількості жита з додержанням порайонного поділу. В експозиції облігація в один, та три пуди, жита в зерні.

Зовсім звільнялись від оплати податків найбідніші селянсь­кі господарства, які об’єднались у комітети незаможних селян (КНС), дивись:

vброшуру „Про комітети незаможних селян";

vквиток А.Д.Бідняка, члена КНС Катеринославщини;

vмандат П.М.Кращєнка, голови КНС Криворізького повіту, делегата 2-го Всеукраїнського з’їзду незаможних селян, 1922 р.

В 1923-1924 рр. в загальній сумі єдиного сільськогосподарського податку, що надійшов по Ук­раїні - грошима внесено 73,2%, натурою - 22,9% і облігаціями хлібної позики - 3,9%.

VI

З переходом до НЕПу, почала відроджуватися кооперація, яка давала можливість уникнути несприятливих для споживача наслідків монопольного стану державних підприємств. У цей час на Катеринославщині існувало кілька різновидів кооперації: сіль­ськогосподарська, промислова і кредитна.

Сільськогосподарська кооперація була двох видів - споживча і виробнича.

+ Задача споживчої кооперації полягала в обслуговуван­ні селянського споживача. Постачала сільському кооперативному населенню товари, які потрібні у побуті і господарській діяльнос­ті, заготовляла і збувала продукти сільського господарства, стра­хувала товари та приміщення кооперативних товариств та інше.

+ Виробнича сільськогосподарська - це колективні господарства на добровільних засадах, які були основою соціалістичної перебу­дови села - комуни, сільгоспартілі, товариства по спільній оброб­ці землі (ТОЗи)

£ Найбільш популярною формою колективізації серед селян були товариства по спільній обробці землі. Головною особливістю товариства було усуспільнення тільки землі, призначеної для полеводства та усі складні с/г машини. Реманент та інші засоби виробництва залишалися у одноосібному користуванні кожного члена товариства.

На фотографіях:

vОбід в по­лі членів ТОЗа "Робітник" с. Данілівки Пятихатського району;

vмолотьба на току ТСОЗу „10 жовтня" Покровського району, 1925 р.

£ Вступаючий до с/г артілі повинен був внести певний пай чи грішми, чи майном. Що стосується майна, то воно може бути придбане артіллю згідно з оцінкою, але може залишитися у власності члена арті­лі. Член артілі обов'язково повинен усуспільнити все своє госпо­дарство в цілому. У одноосібному користуванні можуть залишатися жилі побудови, присадибне господарство та в деяких випадках продуктивна та молочна худоба.

vНа знімку: мітинг селян с/г арті­лі „Наділ КНС” Томаківського району в зв^’язку з прибуттям першо­го трактору, 1924 р.;

£ Головною ознакою с/г комуни на відміну від колективних гос­подарств було те, що все майно комуни - це власність колективу і не належить розподілу між членами комуни. Вступаючий у члени комуни ліквідує своє господарство і передає комуні як грошові кошти, так і майно, яке йому належить. Майно, що передавалося до комуни, оцінювалось по взаємному погодженню і відходило у по

Поиск по сайту: