АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Організаційно-правові форми підприємств

Читайте также:
  1. VII. Тематика курсових робіт з аналізу фінансів підприємств
  2. Авіатранспортного підприємства»
  3. Аграрні реформи
  4. Аналитическое трансформирование снимков.
  5. Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості підприємства
  6. Аналіз маркетингового середовища підприємства
  7. Аналіз оцінки системи управління розподілом готової продукції підприємства
  8. Аналіз товарної політики підприємства
  9. Аналіз фінансових результатів на підприємстві
  10. Аналіз фінансового стану підприємства
  11. Аналіз фінансової стійкості підприємства
  12. Аналітичний спосіб оцінки конкурентоспроможності підприємства.

Товариства з обмеженою відповідальністю. Вони створюються шляхом об'єднання пайових внесків, і відповідно до їх величини розподіляється прибуток. Члени цього товариства відповідають за зобов'язаннями підприє­мства лише розмірами вкладеного у нього капіталу. Свої паї на ринку їм продавати заборонено.

Відкриті акціонерні товариства. Кількість акціонерів становить в середньому 60 тис. осіб, а в найкрупніших — понад 3 млн.

Акціонерна компанія - основна форма організації великих, середніх і частий малих підприємств, власність яких формується шляхом злиття капіталів засновників компанії, а також випуску цінних паперів (акцій, облігацій та ін.) та їх продажу.

З прибутку власники акцій щорічно одержують дивіденди, але лише після того, як буде сплачено податки державі, платня і премії менеджерам, поповнено резервний фонд тощо.

Позитивні риси акціонерних компаній:

1) можливість значно розширювати джерело нагромад­ження;

2) демократизування управління підприємствами, 1

3) послаблення диспропорції в економіці, насамперед між групами "А" (галузі, в яких виробляються засоби ви­робництва) і "Б" (галузі, в яких виробляються предмети споживання) за рахунок акумулювання частини заощаджень населення;

4) поліпшення якості функціонування та розвитку техніко-економічних відносин (спеціалізації, кооперування, концентрації виробництва та ін.) шляхом продажу акцій підприємствам-сумісникам та посилення контролю робіт­ників за якістю комплектуючих виробів;

5) прискорення міжгалузевого переливання капіталу, що сприяє Ширшому впровадженню досягнень НТР у цих га­лузях;

6) здійснення регулювання кількості грошей (шляхом продажу акцій держава зменшує їх кількість, а скуповую­чи, — збільшує);

7) посилення зацікавленості працівників у кращому використанні засобів виробництва, економії електроенергії, сировини, зниження плинності робочої сили тощо;

8) обмежена відповідальність власників акцій, тобто вони не ризикують втратою свого майна, вкладами на банківсь­кому рахунку.

Негативні риси акціонерних компаній:

1) можливе банкрутство мільйонів дрібних акціонерів.

2) посилення контролю гігантських акціонерних ком­паній і крупних акціонерів) за іншими великими та середніми компаніями, завдяки чому створюється багатоступенева система залежності й контролю;

3) збільшення маси фіктивного капіталу, махінації на фінансових біржах внаслідок значного поширення акціо­нерних компаній;

4) встановлення контролю за дрібним капіталом міль­йонів акціонерів, внаслідок чого ще більше зростає мо­гутність крупних компаній в економіці та політиці;

5) використання акціонерної форми підприємництва як засобу економічного примусу для викупу нерентабельних філій, заводів, цехів трудовими ко­лективами.

6) орієнтування інтересів переважної більшості акціо­нерів на швидке отримання високих дивідендів, а інтересів вищих менеджерів — на тривалий розвиток виробництва, стабільну виплату дивідендів (проте дещо менших), внас­лідок чого між ними виникають суперечність і навіть конфлікт.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)