Демографічна ситуація України в кінці ХХ – початку ХХІ ст

Упродовж останніх десяти років чисельність постійного населення України скороти

лася більш ніж на 4,5 млн. осіб і сьогодні становить 47,72 мільйонів. Рівень народжуваності

в державі за останні роки скоротився майже вдвічі і не забезпечує навіть простого відтво

рення населення. Збільшується кількість сімей, які не бажають мати дітей з огляду на со

ціальні, матеріальні або психологічні причини.

Не можна розглядати сьогоднішню демографічну ситуацію в державі, спираючись лише

на поточні статистичні дані, тому що ті, хто живе нині, – це люди різного віку, які в основ

ному народилися протягом минулого сторіччя, і все, що відбувалося в нашій історії за цей

період, безумовно відбилося на сучасній демографічній ситуації.

На зменшення загальної чисельності населення істотно вплинуло природне його ско

рочення, що розпочалося з 1991 року, основною причиною якого є зниження народжува

ності. Проте процес репродуктивної поведінки людей багатовекторний. На нього впли

вають глибокі суспільні та економічні зміни, що відбуваються в Україні, зокрема, еконо

мічна криза, зміни соціальнопсихологічних стереотипів. Загальносвітові трансформації

соціального розвитку, що мають місце у міжнародному середовищі, характерні і для Ук

раїни. Вони створюють у людини, групи, в суспільстві нову соціальну ситуацію, появу у

людей нових життєвих орієнтирів та цінностей.

Втрата традицій багатодітності – один із наслідків загальної тенденції демографіч

ної динаміки розвинутих країн. Наприклад, у Німеччині та Італії сумарний коефіцієнт

народжуваності становить 1,3 і 1,2, тобто рівень народжуваності такий самий, як і в Ук

раїні, або навіть менший. Тому не можна однозначно стверджувати, що зменшення на

роджуваності є результатом погіршення економічної ситуації.

За часткою дітей в населенні Україна знаходиться на рівні більшості країн Європи. В

Україні питома вага дітей до 15 років складає 19%, тоді як, згідно з даними ООН, у Німеч

чині ця частка становить 16%, Чехії, Австрії, Бельгії, Швейцарії – по 18%, Росії, Латвії,

Румунії – по 20%.

Світовий досвід свідчить, що період радикальної зміни суспільних відносин і пере

ходу до нових форм життєдіяльності супроводжується змінами у демографічній ситуації.

Але в Україні на ці зміни накладається несприятлива демографічна історія, яка значно

деформувала віковий склад та чисельність населення, порушила механізм сталого де

мографічного відтворення населення. Саме це й викликає значні негаразди у демогра

фічному русі сучасної України.

За умов невпевненості, несприятливих соціальнополітичних та економічних перс

пектив спостерігається відмова сімей від народження другої та третьої дитини, момент їх

появи на світ відкладається до кращих часів. Жінки в Україні фактично уже в 33річному

віці припиняють дітородну активність. Загальна і особливо шлюбна народжуваність насе

лення у віці 35–39 років зараз є однією із самих низьких у світі.

Поиск по сайту: