Пропозиція на ринку землі та встановлення рівноваги

Земля та будь-які інші природні ресурси формуються поза межами економічної діяльності і є обмеженими.

Земля належить до факторів виробництва тривалого використання. Вона продається, здається в оренду, в результаті чого приносить дохід землевласникам. Платою за користування землею протягом певного періоду часу є рента R.

Через обмеженість земельних ресурсів пропозиція землі S вважається абсолютно нееластичною (рис. 16.4).

R S

R₁ E₁

R_E E D₁

R₂ E₂ D

D₂

Q

Q_E

Рис. 16.4. Пропозиція землі та встановлення рівноваги

Сукупна пропозиція землі не може бути змінена внаслідок індивідуальних рішень. Фіксований характер пропозиції землі означає, що ціна землі має природу економічної ренти і, що єдиним фактором, який впливає на величину земельної ренти, є попит. Пропозиція землі відіграє пасивну роль.

Крива сукупного попиту на землю є спадною, тому що при збільшенні обсягів використання землі доводиться залучати все менш прибуткові ділянки (діє закон спадної граничної продуктивності факторів виробництва).

Рис. 12.5 демонструє встановлення рівноваги на ринку землі та визначення земельної ренти. Якщо попит підвищується до D₁, то земельна рента зростає до R₁. Якщо попит спадає до D₂, то земельна рента знижується до R₂, при цьому обсяг пропозиція землі залишається незмінним. Можливість альтернативного використання землі сприяє підвищенню величини земельної ренти.

Якщо земля не здається в оренду, а продається, то її ринкову ціну можна визначити за допомогою такої формули:

, (16.2)

де R – сума земельної ренти;

i – відсоткова ставка.

Це означає, що ділянка землі продається за грошову суму, яка приносить доход такої ж величини, що й сума, покладена в банк під очікувану ставку відсотку. Наприклад, ділянка землі щорічно приносить дохід у розмірі 100 у.о., відсоткова ставка складає 5% на рік. Таким чином, ціна землі складе 2000 у.о. (= 100/0,05).

Поиск по сайту: