ЛІКУВАННЯ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ

Лікарям лінійної бригади швидкої допомоги необхідно проводити оксигенотерапію для запобігання гіпоксії і ацидозу. Якщо у пацієнта клініка тяжкої ДН, необхідно провести конікотомію. Для цього укладають дитину на спину з розігнутою головою (валик під плечима) і після обробки шкіри антисептиком і «лимонної кірки» місцевим анестетиком проводять розтин мембрани між щитоподібним і перснеподібним хрящами і розведення хрящів у сторони. Ця процедура робиться до приїзду спеціалізованої реанімаційної бригади ШМД. При наданні допомоги лікарем спеціалізованої бригади важливим диференціально-діагностичним критерієм відмінності ДН ІІ ступеня від ДН ІІІ ступеня при неспокої дитини є введення седативних препаратів: натрію оксибутират 20% — 100 мг/кг або діазепам 0,5% — 0,5 мг/кг. Якщо втягнення піддатливих місць зменшилися після заспокоєння дитини і медикаментозного сну, сатурація крові понад 90 % і немає акроціанозу, у дитини ДН ІІ ступеня; відсутність ефекту після введення седативних препаратів і збереження вираженої інспіраторної задишки з западанням піддатливих місць грудної клітки свідчить про декомпенсовану ДН. Проводять пряму ларингоскопію й інтубацію трахеї, при цьому розмір трубки повинен бути на 0,5–1 розмір менше за віковий. Перед транспортуванням пацієнтові вводять кортикостероїди (преднізолон або дексаметазон) із розрахунку 3–5 мг/кг за преднізолоном. За наявності інгалятора проводять інгаляцію з додаванням адреналіну або іншого судинозвужувального препарату (фармазолін та ін.) для зменшення набряку гортані. Транспортування дитини з крупом повинне здійснюватися тільки в той стаціонар, в якому є відділення реанімації й інтенсивної терапії.

Показання до госпіталізації:

· стеноз III ступеня;

· прогресування стенозу меншого ступеня;

· підозра на дифтерійний круп.

Рекомендації для залишених удома хворих:

· При ларингіті без стенозу, що супроводжується нав’язливим кашлем, показаний бутамірат або інші протикашльові засоби на тлі відволікаючих процедур, інгаляцій теплої пари з температурою 28–32 °С (у ванні з включеною гарячою водою).

· При крупі I–II ступеня рекомендовані слабкі седативні препарати (прометазин у дозі 1–2 мг/кг), тепла ванна, інгаляції пари, холодного повітря.

Лікування гострого стенозуючого ларинготрахеїту передбачає призначення ліків:

1. Дексаметазон в/м у дозі 0,6 мг/кг маси тіла.

2. Сальбутамол усередину в дозі 3–8 мг/добу у вигляді аерозолю по 1–2 дози 3–4 рази на добу або інгаляцій через небулайзер по 1,25–2,50 мг.

3. Фенотерол інгаляційно в дозі 200 мкг, повторно 100 мкг через 5 хвилин.

4. Фенотерол розчин для інгаляцій 1 мг/мл: дітям < 6 років — 50 мкг/кг (10 крапель = 0,5 мл), дітям 6–14 років — до 1,0 мл (20 крапель) 3–4 рази на добу.

5. Фенотерол 50 мкг та іпратропію бромід 20 мкг по 1–2 інгаляції 2–3 рази на добу.

6. Фенотерол 0,5 мг/мл та іпратропію бромід 0,25 мг/мл розчин для інгаляцій: дітям < 6 років — до 50 мкг/кг (до 10 крапель = 0,5 мл) на прийом; дітям 6–12 років— 10–40 крапель на прийом 3 рази на добу.

7. Епінефрин п/к у дозі 0,01 мг/кг маси тіла (не більше 0,3 мг).

8. При рецидивуючому крупі — імуноглобулін протидифтерійний людини в дозі 30 000–50 000 Од в/в або в/м.

Поиск по сайту: