АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ВИСНОВКИ. У результаті проведення дослідження та опрацювання доступної літератури згідно теми, було досягнуто поставленої мети та вирішено основні завдання дослідження

Читайте также:
  1. ВИСНОВКИ
  2. ВИСНОВКИ
  3. ВИСНОВКИ
  4. ВИСНОВКИ
  5. Висновки
  6. Висновки
  7. Висновки
  8. Висновки
  9. Висновки
  10. Висновки
  11. Висновки

 

 

У результаті проведення дослідження та опрацювання доступної літератури згідно теми, було досягнуто поставленої мети та вирішено основні завдання дослідження, що дозволило дійти наступних висновків.

1. В результаті аналізу різноманітних підходів до визначення інформаційно-аналітичного забезпечення, його складових, мети, завдань, принципів здійснення та нормативно-правової бази, яка регулює здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення державними службовцями можемо зробити висновок, що різні дослідники залежно від ключового слова, за яким приховується специфічне розуміння онтологічного статусу, розглядають інформаційно-аналітичне забезпечення: 1) як сукупність дій та заходів на основі методів та засобів для збирання, накопичення, обробки та аналізу даних; 2) як особливий напрям інформаційної діяльності; 3) як процес створення оптимальних умов задля задоволення інформаційних потреб органів державної влади.

Крім самого поняття інформаційно-аналітичного забезпечення, в дискурсі має місце певна сукупність категорій, серед яких мета та завдання здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення; принципи, на яких повинне базуватися інформування та законодавча база, яка врегульовує інформаційну діяльність органів державного управління.

2. Поняття «інформаційно-аналітичне забезпечення прийняття державно-управлінських рішень» не унормоване у нормативно-правових актах. Отже,нами було взято до уваги особливість предметної галузі, для якої здійснюється інформаційно-аналітичне забезпечення та, на основі аналізу і синтезу основних системоутворюючих понять, на які воно спирається – «інформаційно-аналітичне забезпечення», «державне управління» та «управлінське рішення», було запропоновано власне визначення інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття державно-управлінських рішень.

Основні проблеми, які виникають при прийнятті управлінських рі­шень, значною мірою ініціюються недосконалістю інформаційного забезпечення управлінської діяльності та недостатністю інформаційної активності державних службовців. До таких проблем належать переважання неповноти відомостей, інтуїтивні міркування, чутки, недостатнє використання інформації у практичній дія­льності, неузгодженість з інформацією на інших рівнях управління, наяв­ність кількісних показників на шкоду якісним та відсутність культури вико­ристання інформації. Саме з метою уникнення цих проблем державним службовцям, які займаються інформаційно-аналітичним забезпеченням прийняття управлінських рішень, необхідно своєчасно забезпечувати своїх керівників повною, корисною, достовірною і точною інформацією відповідно до інформаційних потреб перших.

3. Відповідальним за інформаційно-аналітичне забезпеченням в Івано-Франківській обласній державній адміністрації є Інформаційно-аналітичний відділ Управління внутрішньої політики Головного управління правової роботи та внутрішньої політики. Одним з головних завдань покладених на інформаційно-аналітичний відділ є щоденне, двотижневе та щомісячне інформування Президента України і Прем’єр-міністра України про головні події соціально-економічного та суспільно-політичного життя області.

Інформаційно-аналітичний відділ, аналізуючи дані, може вивчати громадську думку і впливати на її зміну, більш ефективно планувати свої програми і роботу з населенням, оцінювати вплив програми на цільовий сегмент, знаходити шляхи для задоволення потреб населення.

4. В процесі аналізу інформаційно-аналітичного забезпечення інформаційно-аналітичним відділом прийняття державно-управлінських рішень було виявлено ряд факторів позитивного та негативного впливу на його діяльність. Було визначено, що мають місце фактори, що ускладнюють здійснення інформаційно-аналітичної роботи. До них належать:неточність і неповнота інформації, з якою працюють органи державної влади, породжувані недостатністю як ресурсів для її одержання, так і взаємодії органів між собою;обмеження реального часу, протягом якого повинні бути прийняті управлінські рішення незалежно від складності вирішуваних питань і обсягів оброблюваної інформації; багатокритеріальність при прийнятті управлінських рішень на всіх рівнях органів державної влади;відсутність належної культури виконання та використання інформаційно-аналітичних матеріалів з діяльності органів державної виконавчої влади.

До основних проблем, які потребують вирішення задля удосконалення організації інформаційно-аналітичного забезпечення процесу вироблення та прийняття державно-управлінських рішень, можна віднести: відсутність єдиної нормативно-правової та навчально-методичної бази здійснення інформаційно-аналітичної діяльності; відсутність інформаційної освіти у державних службовців, які займаються інформаційно-аналітичною діяльність; відсутність єдиної регіональної інформаційно-аналітичної служби.

5. З метою підвищення ефективності організації інформаційно-аналітичного забезпечення процесу вироблення та прийняття державно-управлінських рішень нами було розроблено концептуальну модель оптимізації інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття державно-управлінських рішень. В межах зазначено моделі було проаналізовано:

– організаційну структуру та основні напрями діяльності інформаційно-аналітичного відділу;

– кадровий склад, а саме, освіту та досвід роботи, працівників відділу;

– структуру інформаційно-аналітичних довідок та особливості їх створення;

– фактори позитивного впливу на діяльність працівників інформаційно-аналітичного відділу та бар’єри на шляху ефективної роботи відділу.

На основі результатів аналізу було запропоновано шляхи підвищення ефективності інформаційно-аналітичної діяльності, які включають:

– розробку ряду методичних матеріалів,

– створення регіональної інформаційно-аналітичної служби,

– прийняття законів, які унормовували б інформаційно-аналітичну діяльність органів державної влади та

– удосконалення кадрової політики щодо добору державних службовців для роботи з інформацією та щодо підвищення кваліфікації таких працівників.

6.Проте, проведене дослідження не вичерпує повністю означеної проблеми. Подальшими перспективними напрямами підвищення ефективності організації інформаційно-аналітичного забезпечення процесу вироблення та прийняття державно-управлінських рішень можна назвати такі: а) створення основних кваліфікаційних вимог до професії інформаційного аналітика в сфері державного управління; б) розроблення теоретичних та методико-організаційних засад проведення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців-інформаційних аналітиків; в) створення єдиної регіональної інформаційно-аналітичної служби тощо.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)