АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

подання заявки на реєстрацію торгової марки в патентні відомства країн, що цікавлять

Читайте также:
  1. II. Порядок подачи заявки на участие в Конкурсе
  2. III. МАРКИАН.
  3. V. Заявки на участие
  4. Алюминиевый провод марки АПБ – все размеры таблицы вправо и вверх от жирной черты
  5. Апеляційне подання прокурора.
  6. Аэродромные маркировочные знаки
  7. Бенч-маркинг
  8. Буквенное обозначение и цветовая маркировка оболочек проводов силового кабеля в современной Европе
  9. В случае получения заявки на проживание после 25 февраля 2012 г.
  10. Виды автомобильных топлив (требования, свойства, маркировка) Шабанова.
  11. Визначення коефіцієнту технічної готовності для автомобілів однієї марки
  12. Вимоги до оформлення та подання тез

 

Вартість:
Російська Федерація
гонорар патентного повіреного - 1600 грн
інші платежі і збори - 30400 рос. рублів*
Республіка Білорусь
гонорар патентного повіреного - 4000 грн
інші платежі і збори - 1160 дол. США*
США
гонорар патентного повіреного - 4000 грн
інші платежі і збори - 825 дол. США*
Японія
гонорар патентного повіреного - 4000 грн
інші платежі і збори - 1500 дол. США*
міжнародний збір за вказівку кожної країни - 100 шв. франка*


*у деяких країнах введений індивідуальний збір.

 

Питання 4.

Особливості охорони прав інтелектуальної власності в умовах розвитку Інтернету

 

Одним з базисних нововведень, одержаних в спадок від XX століття, є Інтернет – глобальна інформаційна мережа.
Швидке зростання соціально-економічного значення Інтернету та його технологічні особливості зумовили виникнення низки раніше невідомих правових проблем, пов'язаних з охороною прав інтелектуальної власності в глобальній мережі. Проте дані проблеми, незважаючи на очевидну актуальність, залишаються практично законодавчо неврегульованими та мало вивченими в теоретичному плані.
Кіберпростір створює “живе право”, яке деякою мірою збігається, а дещо відрізняється від правовідносин, які існують у реальному житті.
Правовий аналіз ознак Інтернету та міжнародної практики його правового регулювання свідчить, що специфіка всесвітньої мережі полягає в її дуалістичній природі. З одного боку, Інтернет — це телекомунікаційна мережа та ієрархічна структура, що включає єдині стандарти обміну інформації та єдину систему адресації. А з іншого боку, Інтернет — це глобальний (всесвітній) та загальнодоступний інформаційний простір, що не має єдиного централізованого керування, єдиного власника та відособленого майна.
З розвитком новітніх технологій Інтернет стає новим об'єктом правового регулювання, тобто виникає якісно новий спосіб правовідносин при реалізації прав і виконанні обов'язків користувачами глобальної мережі.
Виділяють такі види порушень прав інтелектуальної власності в Інтернеті: порушення авторських прав і порушення, пов'язані з використанням засобів індивідуалізації.
Дуже часто порушуються особисті немайнові права авторів в Інтернеті, зокрема: право авторства, право на ім'я, право на захист своєї репутації, право на публічне використання твору. Так, при розповсюдженні в глобальній інформаційній мережі тексту пісні часто вказуються тільки виконавці, які не завжди є авторами даного твору. Проте притягати до відповідальності особу, що поширює твір в мережі з порушенням авторських прав, складно, оскільки встановити особу порушника практично не вдається.
В умовах науково-технічного прогресу недосконалість законодавства і відсутність надійних технічних засобів захисту створюють сприятливі умови для піратства в Інтернеті. Виробники програмного забезпечення були одними з перших хто зіткнувся з масштабним піратством в мережі. Порушення авторських прав в сфері програмного забезпечення залишається однією з ключових проблем не лише в Україні, але й у всьому світі.
Така ж гостра проблема охорони інтелектуальної власності в мережі у сфері музичної продукції, яка виникає у зв’язку з перенасиченням ринку та легкістю перекладу даних з одного формату в іншій. З'явилася нова сфера діяльності "нелегального ринку”, яка стала масовою. Науково-технічний прогрес надав можливість перетворювати музику в цифровий формат та безперешкодно її поширювати і копіювати в Інтернеті. Саме тому все важче стає власникам музичних творів захищати свої авторські права.
Невпинний розвиток Інтернету, відсутність чіткого законодавчого регулювання і недостатність судової практики стали причиною виникнення складної ситуації, пов'язаної з неправомірним використанням засобів індивідуалізації при реєстрації доменних імен.
Доменні імена - це імена, які використовуються для адресації комп'ютерів і ресурсів в Інтернеті. Ними можуть бути текстові позначення адрес, які використовуються компаніями і приватними особами для доступу користувачів до їх інформаційних масивів в мережі Інтернет
Цікавою видається ситуація пов'язана з реєстрацією як доменні імена невідомих компаній комерційних (фірмових) найменувань і товарних знаків всесвітньо відомих фірм. При реєстрації доменного імені істинний власник позбавляється можливості використовувати свої абсолютні права і якщо він вирішить зайнятися електронною торгівлею, йому доведеться викупляти у так званих конкурентів власні засоби індивідуалізації.
Таким чином, у сфері охорони прав інтелектуальної власності в Інтернеті існує безліч проблем, які необхідно вирішувати насамперед на законодавчому рівні та дає поштовх до подальших теоретичних досліджень.

 

Питання 5.

Сутність, характеристика та область застосування витратного підходу до оцінки об’єктів інтелектуальної власності

Процес оцінки відбувається у такій послідовності:

1) ідентифікації об'єк­та інтелектуальної власності, тобто зі встановлення факту його юридичної правомочності та правовласника.

2) визначення мети оцінки.

3) визначають базу оцінки. Під базою оцінки розуміють вид вартості, що буде використа­ний під час оцінки.

4) є вибір підходу до оцінки. Вибір підходу обумовлюється видом об'єкта інтелектуальної вла­сності, метою і базою оцінки.

5) вибір методу оцінки.

6) розрахунок вартості прав на об'єкт ін­телектуальної власності. Бажано виконати розрахунок не менш ніж двома методами. Процедура оцінки завершуєть­ся оформленням звіту про оцінку, в якому повинна бути ві­дображена всебічно обґрунтована вартість прав на об'єкт інтелектуальної власності.

Підходи та методи оцінювання прав на ОІВ.

 

1) Витратний підхід (підхід на основі активів) засно­ваний на припущенні, що вартість об'єкта інтелектуальної власності дорівнює вартості витрат на його створення, до­ведення до робочого стану й амортизацію.

Методи витратного підходу:

Метод фактичних (історичних) витрат

Метод планових витрат

Метод вартості заміщення

Метод відновної вартості

2) Порівняльний (ринковий) підхід до оцінки вартості прав на об'єкти інтелектуальної власності припускає вико­ристання прийому порівняння продажів. Сутність підходу полягає в порівнянні об'єкта, що оцінюється, з аналогічними по призначенню, якості і корисності об'єктами, які були продані на цей час на аналогічному ринку.

Методи порівняльного підходу:

Метод порівняльних продажів ОІВ

Метод попиту на ринку інтелектуальної власності та ін.

3) Дохідний підхід припускає, що ніхто не стане вкла­дати свій капітал у придбання того чи іншого об'єкта інте­лектуальної власності, якщо такий же доход можна одер­жати будь-яким іншим способом. Доходний підхід базується на визначенні причинно-наслідкового зв’язку між функціональними властивостями об’єктів інтелектуальної власності та результатами їхнього використання. Вихідним пунктом підходу є перенесення цінних якостей конкретного об’єкта, виявлених сьогодні, на майбутні періоди відтворення зазначеного об’єкта.

Методи доходного підходу:

Метод капіталізації

Капіталізація – це процес перенесення прибутків від використання будь-якого майна на його вартість.

Метод дисконтування грошових потоків є найчастіше вживаним для оцінки вартості об’єктів.

Для застосування цього підходу виконують етапи:

1. Знаходять теперішню вартість кожного грошового потоку, включаючи як прибутки, так і витрати, дисконтовані на вартість грошового потоку.

2. Підсумовують ці дисконтовані грошові потоки і отриманий результат визначаємо як NPV проекту.

3. Якщо визначена NPV > 0, то цей проект прийнятний для реалізації, якщо NPV < 0, то від нього треба відмовитися, оскільки з ним фірма коштує менше, ніж без нього, якщо NPV = 0, приросту прибутку від реалізації такого проекту не буде, а він лишень покриватиме затрати на його реалізацію.

Метод роялті полягає у розподілі отриманого від використання ліцензії прибутку ліцензіата між ним і ліцензіаром на зазначених умовах, у визначених пропорціях.

 

 

Тестові завдання:

1) Які терміни охорони винаходу передбачені Законом України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”:

а) 20 років і 5 років;

б) 6 років і 10 років;

в) 20 років і 6 років.

Право власності на винахід (корисну модель) засвідчується

патентом. Строк дії патенту на винахід становить 20 років від датиподання заявки до Відомства. Строк дії патенту на корисну модель становить п'ять років віддати подання заявки до Відомства і продовжується Відомством заклопотанням власника патенту, але не більш як на три роки.

 

2) Адміністративний порядок захисту прав інтелектуальної власності полягає у вирішенні суперечки:

а) органом державного управління;

б) судом загальної юрисдикції;

в) вищим господарським судом.

Спеціальний порядок захисту прав здійснюється в органах державного управління або в органах Антимонопольного комітету України, або в органах державної митної служби України

 

 

Література:
1. Штефан О. Авторське право та сучасні комп’ютерні технології // Право України. – 2005. - №2. - с. 99-102.
2. Ресенчук В. Торгівельні марки в Інтернеті // Інтелектуальна власність. – 2005. - №12. - с. 26-29.
3. Афанасьва Ю. Новые информационные технологии: интеллектуальная собственность в Интернете// Интеллектуальная собственность. Авторское право и смежные права. – 2005. - №3. – с. 19-25.
4. Дармограй І. Охорона інтелектуальної власності в Інтернеті // Економіка. Фінанси. Право. - 2002. - № 10. - С.24 - 26.

 


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)