Економічні категорії

Політична економія вивчає виробничі, або економічні, відносини в їхньому історично­му русі, розвитку, в їхньому нерозривному взаємозв'язку як з продуктивними силами, так і з породже­ною економічним базисом надбудовою. Виробничі відносини від­творюються постійно і в масовому масштабі, в найрізноманітні­ших формах і поєднаннях. Марксистсько-ленінська політична еко­номія при вивченні виробничих відносин ставить своїм завдан­ням проникнення в глибину, в сутність предмета, що вивчається. За допомогою абстрактного мислення крок за кроком розкри­вається суть економічних явищ. В процесі їхнього аналізу і син­тезу формуються логічні поняття, які більш або менш повно відображують реальну економічну дійсність в її розвитку й зміні. Логічні поняття, які відображують в узагальненому вигляді умо­ви економічного життя суспільства, називаються категоріями політичної економії. «...Категорії виражають,— писав К. Маркс,— форми буття, умови існування, часто тільки окремі сторони цьо­го певного суспільства...» ^х Категорії політичної економії не до­вільні. Вони істинні остільки, оскільки існують в дійсності ті відносини, абстракціями (загальними поняттями) яких вони є.

¹ Маркс /(., Енгехьс Ф. Твори, т. 12, с. 689.

Економічні категорії історичні. Правда, в політичній еконо­мії є й такі категорії, які виражають риси, властиві всім еконо­мічним формаціям. До них належить, наприклад, категорія ви­робництва взагалі, хоч таке в дійсності й не існує, бо воно зав­жди виступає в тій чи іншій суспільній формі. Виробництво взагалі, писав К. Маркс, абстракція, але абстракція розумна, ос­кільки вона підкреслює загальне і позбавляє нас необхідності повторень.

Розрізняти історичні економічні категорії дуже істотно. До­даткова вартість, капітал являють собою категорії політичної економії капіталізму, які відображують те, чим він відрізняєть­ся від інших соціально-економічиих формацій. Такі категорії, наприклад, як суспільна власність на засоби виробництва, пла­номірність, соціалістичний додатковий продукт, народногоспо­дарський план, соціалістичне змагання, господарський розраху­нок, основні й оборотні фонди, відображують економічні проце­си, характерні лише для соціалізму.

В політекономії капіталізму і в політекономії соціалізму де­які економічні категорії однакові за своїми назвами. До них, зокрема, належить категорія заробітної плати. Але в соціаліс­тичному суспільстві ця категорія виражає не відносини капіталі­ста і найманого робітника, а відносини спільних власників вирі­шальних засобів виробництва, що вступають між собою в това­риське співробітництво і взаємодопомогу. Крім того, деякі старі категорії зберігаються в нових соціально-економічних умовах, зрозуміло, зазнаючи при цьому певних змін. Так, поняття товару зберігається і при соціалізмі. Однак ця категорія в умовах соціа­лізму принципово відрізняється від тієї самої категорії в умовах капіталізму, бо виробництво товарів при соціалізмі не має за­гального характеру, основними товаровиробниками виступають об'єднані виробники, які спільно володіють засобами виробни­цтва, а не приватні власники, тощо.

Поиск по сайту: