Виникнення рабовласницького способу виробництва

Родова община в період її розкладу вклю­чала в себе поряд з вільними також і невільних людей — військовополонених, праця яких використовувалася в господар­ствах общин.

Використання в общинах невільних людей (рабів) як робочої сили характерне для епохи патріархального рабства. Ця тривала епоха мала місце в історії багатьох народів, у тому числі й тих, в яких згодом рабовласницький спосіб виробництва не склався.

Об'єктивною умовою переходу суспільства до рабовласниць­кого способу виробництва було досягнення нового ступеня роз­витку продуктивних сил в результаті другого великого суспільно­го поділу праці — відокремлення ремесла від землеробства, яке принесло з собою значне на той час збільшення матеріального ба­гатства. Вирішальний вплив на розвиток суспільних відносин в цьому напрямі мало поширення і зміцнення приватної власно­сті, збільшення майнової нерівності і привласнення частини до­даткового продукту, створюваного общиною, особами, які пере­бувають в ній на привілейованому становищі.

Наслідком відокремлення ремесла від землеробства було збільшення виробництва знарядь праці з металу. Нагромаджен­ня багатств в руках небагатьох сімей було необхідною матері­альною умовою систематичного масового застосування праці рабів. Вона ставала панівним видом праці і витісняла працю вільних людей.

У поширенні приватної власності, майнової диференціації і зміцненні рабства велику роль відіграв обмін. Розвиток обміну, що відбувався вже на основі приватної власності, мав своїм прямим результатом перетворення підневільних трудівників — рабів — у товар. «Ледве люди почали міняти, як уже вони самі стали предметами обміну» ^],— писав Ф. Енгельс.

Майнова нерівність, що панувала в суспільстві, з одного боку, торгівля і особливо торгівля рабами-військовополоненими, з дру­гого, створили широкі можливості для боргового рабства. На ра­бів почали перетворювати не тільки військовополонених, а й збіднілих членів роду, які потрапляли в матеріальну залеж­ність.

Рабовласницький спосіб виробництва почав свою історію з того часу, коли експлуатація рабів стала панівною формою виробництва і саме суспільство поділилося на антагоністичні класи — рабовласників і рабів. Крім цих класів у рабовласниць­кому суспільстві були вільні громадяни: міські ремісники та дрібні селяни, торговці і лихварі.

З утвердженням в суспільстві рабовласницької експлуатації виникла класова держава, встановилося політичне панування класу рабовласників над класом рабів.

¹ Маркс К., Енгельс Ф. Твори, т. 21, с. 169.

Поиск по сайту: