АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Капітал як суспільне відношення

Читайте также:
  1. F 1. Імперіалізм — особлива стадія капіталізму
  2. F 4. Імперіалізм — умираючий капіталізм, переддень соціалістичної революції
  3. G – темп зростання нац. доходу; S –частка заощаджень в НД; C- капіталоємність продукції
  4. А. Закономірності монополістичного капіталізму
  5. Акціонерне товариство і акціонерний капітал
  6. Акціонерний капітал і акціонерні товариства.
  7. Б. Криза світового капіталізму
  8. Боротьба трудящих сільського господарства проти гноблення монополій І великих землевласників у капіталістичних країнах. Аграрні програми комуністичних І робітничих партій
  9. Вартість і капіталістичні витрати виробництва
  10. Вивіз капіталу в умовах сучасного імперіалізму
  11. Відрядно-регреснвні і штрафні системи заробітної плати. Найновіші системи капіталістичної відрядності
  12. Вплив НТР на капіталістичне відтворення

У якій би формі не виступав капітал, де б він не застосовувався, він завжди характеризує відносини експлуатації, є знаряддям привласнення чужої праці. Ця риса як для промислового капіталу, так і для купецького та лихварського капіталів, що існували ще в умовах докапіталістичних способів виробниц­тва. Проте промисловий капітал як самозростаюча вартість має свої специфічні особливості.

По-перше, він відрізняється від купецького і лихварського капі­талів умовами виникнення. «Капітал,— писав К. Маркс,— вини­кає тільки там, де власник засобів виробництва і життєвих засо­бів знаходить на ринку вільного робітника в ролі продавця своєї робочої сили, і вже сама ця історична умова містить у собі цілу світову історію. Тому капітал з самого свого виникнення прого­лошує настання особливої епохи суспільного процесу виробни­цтва»1. Для виникнення купецького і лихварського капіталів до­сить простого товарного виробництва і розвинутої сфери обігу.

1 Маркс /(., Енгельс Ф. Твори, т. 23, с. 168.

По-друге, капітал як самозростаюча вартість відрізняється від купецького і лихварського капіталів тим, що власник ви­користовує його для купівлі товару робоча сила, щоб привлас­нити додаткову працю в результаті споживання цього товару в процесі виробництва. Купецький капітал обслуговує обіг товарів, а функція лихварського капіталу полягає в наданні позичок.

По-третє, капітал як самозростаюча вартість підрізняється від купецького і лихварського капіталів джерелом доходу, мето­дами його виробництва і привласнення власником капіталу. Джерелом доходу капіталіста є додаткова вартість, створювана до­датковою працею найманих робітників на підприємствах, що належать капіталістам. Джерелом доходів купців і лихварів бу­ли насамперед додатковий і частина необхідного продукту дріб­них виробників, а також частина додаткового продукту, створе­ного працею рабів і кріпаків. Нерідко лихварі привласнювали все майно дрібних виробників.

Купці для свого збагачення користувалися таким засобом, як нееквівалентний обмін. Вони продавали товари дрібним ви­робникам по високих цінах, а скуповували в них товари по низь­ких цінах. По високих цінах купці реалізували також предмети розкоші рабовласникам і феодалам, які розплачувалися з куп­цями за рахунок продукту, створюваного працею рабів і крі­паків.

Лихварі збагачувалися, беручи високі проценти за позички як з дрібних виробників, так і рабовласників та феодалів. При цьому експлуататори платили високі проценти знову-таки за рахунок додаткового продукту, створюваного експлуатова­ними.

По-четверте, весь клас капіталістів збагачується внаслідок виробництва і привласнення додаткової вартості. Привласнення купцями і лихварями результатів чужої праці було пов'язано з перерозподілом вже створеного продукту, створеної вартості. Загальна маса матеріальних цінностей, вартості в суспільстві не зростала від того, що певна частина їх переходила від дрібних виробників, рабовласників і феодалів до купців і лих­варів.

Отже, капітал як самозростаюча вартість є виробниче відношення буржуазного суспільства, відношення між його двома основними класами — класом капіталістів і класом найманих робітників. Воно виражає експлуатацію найманих робітників капіталістами — монопольними власниками засобів виробницт­ва. «...Капітал,— писав К. Маркс,— це не річ, а певне, суспільне, належне певній історичній формації суспільства виробниче від­ношення, яке представлене в речі і надає цій речі специфічного суспільного характеру» 1.

1 Маркс К., Енгельс Ф. Твори, т. 25, ч. 2, с 349.

Розглядуваний з точки зору речового змісту капітал існує у вигляді певної суми грошей у руках капіталіста, у вигляді засобів виробництва, куплених ним, а також у формі готових товарів, вироблених на капіталістичному підприємстві. Капітал постійно змінює свою речову форму. Але в якій би формі він не виступав, суть його лишається без змін: капітал завжди виражає відносини експлуатації, привласнення його власником додаткової праці найманих робітників.

Самі гроші, засоби виробництва, життєві блага не є капіта­лом. Так, заробітна плата робітника і життєві блага, які він купує, не є капітал. Заробітну плату робітник використовує для купівлі матеріальних благ, необхідних для збереження його жит­тєдіяльності. Життєві блага робітник і його сім'я споживають безпосередньо. Не є капіталом також засоби виробництва дріб­них товаровиробників і продукти їхньої праці. Гроші, засоби виробництва, життєві блага перетворюються в капітал лише тоді, коли їх застосовують для одержання додаткової вартості, коли їх використовують як засіб експлуатації.

Буржуазні економісти при визначенні капіталу вихолощують його соціальну, класову суть, ототожнюють капітал з грошима абіо із засобами виробництва як речовими факторами будь-якого виробництва. Так, французький вульгарний економіст першої половини ХIX ст. Ф. Бастіа писав: «Знаряддя, матеріали, запа­си — ось що Робінзон, без сумніву, назве своїм капіталом... Ста­немо тепер у центр суспільного устрою. Капітал і тут також складається з робочих інструментів, матеріалів і припасів, без яких ніхто, ні самостійно, ні в суспільстві, не міг би виконати ніякої тривалої роботи». Сучасний американський економіст П. Самуельсон у підручнику «Економія» розглядає капітал лише як «опосереднюючий фактор виробництва», тобто як «ка­пітальні блага, що їх виробляє сама економічна система». Інші американські економісти вважають капіталом все, що відіграє корисну роль у виробництві: засоби виробництва, землю, корис­ні копалини, предмети споживання, робочу силу.

Таким чином, буржуазні економісти розглядають капітал як вічну, позаісторичну категорію, оскільки речі, засоби виробни­цтва існують у будь-якій суспільно-економічній формації. Нату­ралістичне трактування капіталу позбавляє його соціального змісту. «Це,—писав В. І. Ленін,—найхарактерніша риса бур­жуазних філософів — приймати категорії буржуазного режиму за вічні і природні, через те вони і для капіталу беруть такі ви­значення, як, наприклад, нагромаджена праця, що служить для дальшого виробництва,— тобто визначають його як вічну для людського суспільства категорію, замазуючи таким чином ту особливу, історично визначену економічну формацію, коли ця нагромаджена праця, організована товарним господарством, по­трапляє в руки того, хто не працював, і служить для експлуатації чужої праці» 1.

1 Ленін В. /. Повн. зібр. творів, т. 1, с. 207.

Сучасні буржуазні економісти намагаються використати на­туралістичне визначення капіталу для заперечення відмінностей між двома протилежними соціально-економічними системами — капіталізмом і соціалізмом. Але, як показав ще К. Маркс, засоби виробництва, будучи матеріальним фактором будь-якого проце­су праці, лише в умовах буржуазного суспільства перетворю­ються в капітал, у знаряддя привласнення додаткової праці найманих побітників.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)