АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Характер заробітної плати при капіталізмі

Читайте также:
  1. I Тип Простейшие. Характеристика. Классификация.
  2. I. Расчет тяговых характеристик электровоза при регулировании напряжения питания ТЭД.
  3. III. Социолингвистическая характеристика
  4. V. Расчет и построение скоростной характеристики ТЭД, отнесенной к ободу колеса электровоза.
  5. V. Расчет тяговых характеристик электровоза при регулировании возбуждения ТЭД.
  6. VI. Расчет и построение электротяговой характеристики ТЭД, отнесенной к ободу колеса электровоза.
  7. VII. Расчет и построение тяговой характеристики электровоза.
  8. А – коэффициент, характеризующий время срабатывания тормозной системы.
  9. Автомобильный транспорт, его основные характеристики и показатели.
  10. Акустические характеристики звукопоглощающих материалов
  11. Акустическое поле и его характеристики
  12. Анализ технических характеристик

Експлуатація трудящих панівними класами в умовах рабовласницького і феодального суспільства мала неприкритий характер. Рабовласник чи феодал привласнювали продукт чужої праці в найбільш оголеній формі — у формі прямого вилучення продук­ту у виробника. У капіталістичному суспільстві експлуатація ро­бітничого класу капіталістами старанно завуальована. Привлас­нення капіталістом продукту неоплаченої праці робітника маску­ється обманливою формою заробітної плати. Зовні це має ви­гляд, ніби робітник продає капіталістові свою працю і ніби пра­ця робітника на капіталістичному підприємстві повністю опла­чується. Така ілюзія створюється насамперед тому, що капіта­ліст виплачує заробітну плату робітникові не тоді, коли його на­ймає, а лише після того, як він затратив певну кількість праці. Таким чином, на поверхні буржуазного суспільства заробітна плата виступає у вигляді ціни праці, тобто у вигляді певної кіль­кості грошей, що їх сплачує капіталіст робітникові за певну кількість його праці.

Насправді праця за своєю природою товаром бути не може і тому не може бути предметом купівлі-продажу. Для того щоб бути проданою на ринку йк товар, праця повинна була б існува­ти до моменту цього продажу. Проте, коли б робітник мав змогу дати своїй праці самостійне існування, він продавав би створен-ний його працею товар, а не працю. Далі, якби праця була то­варом, то вона, як і будь-який інший товар, повинна була б мати вартість. Але праця сама є джерелом і мірилом вартостей. Саме тому вона вартості не має, подібно до того, як, наприклад, тяжін­ня, будучи властивістю фізичних тіл, не має власної ваги.

Справді, коли припустити, що праця має вартість, то постає запитання: чим її можна виміряти? Можливо, вартістю продук­ту, в якому втілено працю? Але, як було показано у розділі III, вартість товару сама вимірюється кількістю праці, затраченої на його виробництво. Виходить, що вартість праці вимірюється працею, а це не що інше як тавтологія. Крім того, коли б вар­тість праці справді вимірювалася вартістю створеного нею про­дукту, робітник повинен був би одержувати за свою працю у формі заробітної плати всю створену ним вартість. Але тоді в руках капіталіста не залишалося б ніякого надлишку вартості понад виплаченої робітникові заробітної плати, і капіталістичне виробництво, позбавившись свого спонукального мотиву — мож­ливості добування додаткової вартості, втратило б сенс, стало б неможливим. Припустити, що праця хоча і є товаром, але на від­міну від усіх інших товарів, продається нижче від вартості, озна­чало б прийти в суперечність з трудовою теорією вартості. Отже, твердження, що праця є товаром, суперечить закону вартості і закону додаткової вартості.

Фактично на товарному ринку власнику грошей безпосе­редньо протистоїть не праця, а робітник, позбавлений засобів виробництва і тому вимушений продавати єдину свою влас­ність — робочу силу. Коли процес праці розпочинається, вона вже не належить робітникові, і, отже, він не може її продати.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)