АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Просте капіталістичне відтворення

Читайте также:
  1. I Тип Простейшие. Характеристика. Классификация.
  2. Виробництво І відтворення
  3. Вплив НТР на капіталістичне відтворення
  4. Изучение дифракции света от простейших преград
  5. Капіталістичне машинне виробництво і посилення експлуатації робітників
  6. Механізм відтворення основних засобів
  7. Морфология и биология паразитических простейших.
  8. Наукові абстракції в дослідженні відтворення
  9. Основні поняття, використовувані в даній лабораторній роботі: контекст пристрою, контекст відтворення, формат піксела.
  10. Основні правила відтворення російських прізвищ українською мовою
  11. Особенности строения простейших
  12. Просте і капіталістичне товарне чвиробництвох

Просте капіталістичне відтворення означає, що вся додаткова вартість, створювана найманими робітниками, надходить в особисте споживання капіталістів і процес виробни­цтва щоразу відновлюється в незмінному масштабі. Особисте споживання капіталістів включає споживання як необхідних життєвих засобів, тобто їжі, одягу, взуття тощо, так і предметів розкоші, тобто утримання багатих особняків з чис­ленною челяддю, мисливських угідь, колекцій творів мистецтва і коштовностей тощо. Додаткова вартість, що надходить в осо­бисте споживання капіталіста, не перетворюється в додатковий капітал, і величина функціонуючого капіталу не змінюється.

Аналіз простого відтворення дає змогу з'ясувати специфіч­ні риси капіталістичних виробничих відносин. Якщо розглядати одиничний акт купівлі-продажу робочої сили, то змінний капітал виступає як вартість, авансована з власного фонду капіталіста. Створюється хибне уявлення, що капіталіст є кредитором, а робітник— його боржником. Насправді зовсім інакше: не капі­таліст позичає робітникові, а робітник авансує капіталістові свою працю.

Проте це виявляється лише тоді, коли купівля-продаж робо­чої сили розглядається не як одиничний акт, а як явище, що постійно повторюється. При цьому з'ясовується також, що змін­ний капітал є лише особливою історичною формою, в якій висту­пає фонд засобів існування робітників. Робітник одержує із но-воствореної ним вартості лише вартість своєї робочої сили, яку він і витрачає на купівлю ним же створених засобів існування у класу капіталістів. «Робочий фонд,— писав К. Маркс,— по­стійно припливає до робітника в формі засобів платежу за його працю лише тому, що власний продукт робітника постійно від­даляється від нього в формі капіталу»1. Щоб регулярно купу­вати засоби існування, робітник знову і знову змушений прода­вати свою робочу силу капіталісту. Отже, відтворення капіталу означає також відтворення робочої сили як товару, що становить основу капіталістичних виробничих відносин.

1 Маркс /С, Енгельс Ф. Твори, т. 23, с. 538.

Аналіз простого капіталістичного відтворення дає змогу по­бачити в ньому ще одну істотну рису. Вже повторення виробни­чого процесу в незмінних масштабах, або просте відтворення, після певного періоду неминуче перетворює будь-яку первісно авансовану вартість, яким не було б її походження, в нагрома­джений капітал, або в капіталізовану додаткову вартість. Тому, коли робітничий клас в ході соціалістичної революції експро­пріює капіталістів, він повертає собі лише те, що створено його ж працею.

 

Припустимо, що початкуючий капіталіст має 100 тис. дол. Припустимо також, що організоване на ці гроші виробництво щороку приносить йому 20 тис. дол. додаткової вартості. Витрачаючи щороку на особисте споживан­ня 20 тис. дол., капіталіст витратить 100 тис. дол., що функціонують як капі-тал, протягом 5 років. Проте за цей час вони повністю відновляться за рахунок додаткової вартості, одержаної капіталістом в результаті експлуата­ції робітників.

 

Нарешті, ще одна важлива обставина. У процесі капіталіс­тичного виробництва робітник своєю працею споживає засоби виробництва і перетворює їх у продукти з вищою вартістю, ніж вартість авансованого капіталу. Таке споживання є продуктивне споживання.

Але споживання робітника двояке. Крім продуктивного спо­живання є ще й індивідуальне споживання. Робітник витрачає свою заробітну плату на придбання необхідних йому предметів споживання. Споживання їх — це індивідуальне споживання ро­бітника. З точки зору капіталіста воно не є самоціллю. Капіта­ліст не вбачає в робітникові людину з властивими їй бажаннями і життєвими потребами. З його точки зору, робітник повинен бути готовим до роботи в черговій зміні і, крім того, повинен відтворювати потомство—майбутніх найманих робітників. Ка­піталіст зацікавлений у тому, щоб робітник споживав у межах, необхідних для відновлення його робочої сили, щоб він створю­вав йому прибуток з мінімальною витратою авансованого ка­піталу.

Водночас, слід зазначити, що в сучасних умовах, коли наука дедалі більше перетворюється в безпосередню продуктивну силу, важливе місце у відтворювальному процесі набуває відтворення науково-технічних знань. У наш час дедалі більшого значення набуває відтворення робочої сили нової, вишої кваліфікації, носії якої за своїм культурним і загальноосвітнім рівнем, а також за спеціальною підготовкою наближаються до технічної інтелі­генції. Але суспільно-класове становище пролетаріату як екс­плуатованого класу від цього не змінюється.

"Робітники так само належать капіталу, як і мертвий інстру­мент, а індивідуальне споживання робітників є складовою части­ною капіталістичного відтворення. Не маючи засобів виробни­цтва, найманий робітник прикутий невидимими, але міцними ланцюгами до класу капіталістів. «В дійсності,— писав К. Маркс,— робітник належить капіталові ще раніше, ніж він продав себе капіталістові» 1.

Отже, капіталістичне відтворення — це відтворення матеріаль­них благ, робочої сили і капіталістичних виробничих відносин: капіталіста — на одному боці суспільства, найманого робітни­ка—на другому. Тим самим відтворюються умови експлуатації.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)