Фактори, що протидіють тенденції норми прибутку до зниження

Тенденція до зниження загальної норми прибутку є об'єктивним законом капіталіз­му. Проте середня норма прибутку знижу­ється не в тій пропорції, в якій зростає органічна будова сукупного капіталу. Від­бувається це тому, що діє ряд факторів, які стримують і ослаблюють зниження загальної норми при­бутку. Закон зниження норми прибутку набирає тим самим лише характеру тенденції.

Однією з основних причин, які стримують зниження загаль­ної норми прибутку, є підвищення ступеня експлуатації найма­них робітників. Збільшення органічної будови капіталу означає зростання технічної озброєності праці, що зумовлює більшу її продуктивність. Внаслідок цього зменшується вартість робочої сили і підвищується норма додаткової вартості. Підвищення ін­тенсивності праці у зв'язку з розвитком машинного виробни­цтва, особливо в сучасних умовах, і подовження робочого дня (запровадження понаднормових годин, скорочення регламенто­ваних перерв тощо) для прискорення обороту основного капіталу і зменшення небезпеки його морального зносу також збільшують ступінь експлуатації робітників і протидіють зменшенню загаль­ної норми прибутку.

Важлива причина, що сповільнює спадання середньої норми прибутку,— зниження заробітної плати нижче від вартості ро­бочої сили. З розвитком капіталізму і зростанням органічної будови капіталу збільшується відносне перенаселення, дедалі більша частина робітничого класу виштовхується з процесу ви­робництва і поповнює резервну армію праці. Зростає пропози­ція робочої сили порівняно з попитом на неї, що дає можливість капіталістам знижувати заробітну плату працюючим, не оплачу­вати повну вартість їхньої робочої сили.

Зниження заробітної плати нижче від вартості робочої сили вигідне капіталістам подвійно: по-перше, за рахунок недоплаче­ної заробітної плати збільшується прибуток; по-друге, капіта­лісти можуть з меншим змінним капіталом експлуатувати більшу кількість робітників і діставати зростаючу масу додат­кової вартості, внаслідок чого загальна норма прибутку збіль­шується.

Істотна причина, що протидіє зниженню загальної норми при­бутку,— зростання відносного перенаселення. Воно, крім тиску на рівень заробітної плати зайнятих у суспільному виробництві, є основою існування технічно відсталих підприємств і галузей, в яких органічна будова капіталу значно нижча від середньої, а оплата праці робітників дуже низька. Обидві ці обставини протидіють зниженню загальної норми прибутку. По-перше, збе­реження технічно відсталих підприємств і галузей стримує зро­стання органічної будови сукупного капіталу і зменшення в ньому частки змінного капіталу, що сповільнює спадання норми при­бутку. По-друге, надзвичайно високий ступінь експлуатації ро­бітників і низька заробітна плата на цих підприємствах забез­печують створення і привласнення більшої суми додаткової вар­тості (в розрахунку на одиницю авансованого капіталу), яка потрапляє в загальне рівняння, і зменшення норми прибутку сповільнюється.

Наступним фактором, який протидіє зменшенню норми при­бутку, є здешевлення елементів постійного капіталу.

Важливе значення в протидії тенденції норми прибутку до зниження має зовнішня торгівля. Вона дає можливість капі­талістам імпортувати з-за кордону дешеву сировину і продоволь­ство, дає змогу знижувати витрати виробництва. По-друге, зов­нішня торгівля дає можливість капіталістам одержувати вели­чезні надприбутки за рахунок продажу товарів по роздутих цінах економічно залежним країнам.

Отже, закон зниження норми прибутку діє не прямолінійно, а як тенденція, що явно виступає тільки за певних обставин і протягом тривалих періодів часу. «...Ті самі причини,— пише К. Маркс,— які ведуть до зниження загальної норми прибутку, викликають протидії, які гальмують це зниження, уповільнюють і почасти паралізують його. Вони не знищують закону, але ослаб­ляють його діяння» ¹.

¹ Маркс #0, Енгельс Ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 244.

Поиск по сайту: