АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Позичковий процент як перетворена форма додаткової вартості

Читайте также:
  1. D.2 Оценка практического экзамена на 1-й и 2-й уровни – руководящие указания по взвешенным процентам
  2. E-240 Формальдегид – Formaldehyde – консервант.
  3. HTML - Урок 3. Форматирование текста
  4. II. Учебно-информационная модель
  5. III. Внутренняя форма слова. Мотивация номинации.
  6. IV. ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
  7. MS Word 2007. Форматирование шрифта и абзаца
  8. Аварийная карточка системы информации об опасности.
  9. Автоматизированные системы обработки информации и управления в сервисе.Клачек.
  10. Аграрна криза та аграрна реформа
  11. Акустические каналы утечки конфиденциальной информации
  12. Аналіз соціологічної інформації.

Капітал надається в позичку за певну пла­ту, яку називають позичковим процентом. На поверхні явищ процент виступає як ціна товару-капіталу, по якій власники позича­ють його функціонуючим капіталістам. Про­те на відміну від цін інших товарів ця ціна не виражає втілену в позичковому капіталі вартість. Якщо, наприклад, в позичку віддають 1000 дол. з розрахунку 5% річ­них, то 50 дол. річного прибутку при цій позичці (1000 х 5 / 100 = 50) ніяк не можуть бути виразом вартості самої цієї тисячі дола­рів. Процент, як зазначає К. Маркс,— це «ірраціональна форма ціни» споживної вартості товару-капіталу, його здатності при­носити прибуток.

За своїм економічним змістом позичковий процент — одна з перетворених форм додаткової вартості. Взятий у позичку капітал функціонуючі капіталісти використовують у виробни­цтві або торгівлі і одержують середній прибуток. Частину пого вони повинні віддати позичковим капіталістам як плату зб ко­ристування їхнім капіталом. Ця частина і є позичковий птоцент. Другу частину прибутку, яка залишається у функціонуючих капіталістів, називають підприємницьким доходом. Такимчином, середній прибуток, який дістають внаслідок використання позич­кового капіталу, поділяється на дві частини: позичковий про­цент і підприємницький доход. А це означає, що позичкові капі­талісти разом з функціонуючими беруть участь в експлуатації найманої праці і привласнюють частину додаткової вартості у формі позичкового процента.;

Оскільки користування позичкою в умовах розвинутого ка­піталізму стає звичайним явищем, поділ прибутку на процент і підприємницький доход набирає загального характеру. {Будь-який прибуток, незалежно від того, як його одержано — внаслі­док використання власного чи позичкового капіталу, починає ділитися на зазначені дві частини. Такий поділ прибутку ще більше маскує суть капіталістичної експлуатації, фетишизує продуктивні відносини буржуазного суспільства. Що ж до про­цента, то у формулі Г—Г' він є не результатом експлуатації найманої праці, а наслідком капіталу як такого, бо позичкові капіталісти самі безпосередньо в ніякі відносини з робітниками не вступають. Тому буржуазні економісти прагнуть звести всі види нетрудових доходів до позичкового процента, в якому про­являється нібито «природна» властивість капіталу створювати гроші.

 

Так, Дж. М. Ксйнс твердив, ідо процент —це «нагорода за розлучення з ліквідністю» (тобто готовими грошима), яка породжується самими грішми як такими. Один з основоположників «теорії граничної корисності» Е. Бем-Б'аверк трактував процент як результат вищої психологічної оцінки «госпо-дарниками-суб'ектами» нинішніх благ порівняно з майбутніми. З цього випли­вало, що окремі «гооподарники-суб'єктн» стали власниками величезних ба­гатств тільки через те, що краще від інших уміли чекати перетворення май­бутніх благ у нинішні. Неспроможність цих апологетичних міркувань вияв­ляється вже в тому, що вони не дають відповіді на головне запитання: де і ким створюється та сума вартості, яку привласнюють власники капіталів у формі позичкового процента?

 

Розкриваючи експлуататорську суть процента і підприємни­цького доходу, К. Маркс писав: «За протилежними формами обох частин, на які розпадається прибуток, тобто додаткова вартість, забувають, що обидві вони є просто частини додат­кової вартості і що поділ її нічого не може змінити ні в її природі, ні в її походженні та умовах її існування» 1.

Отже, позичковий процент є особлива форма додаткової вар­тості, та її частина, яки привласнюють позичкові капіталісти.

1 Маркс К., Енгельс Ф. Твори, т. 25, ч. І, с. 389.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)