Наслідки вивозу капіталу

Вивіз капіталу породжує важливі еконо­мічні відносини в світі капіталізму. По-пер­ше, вивіз капіталу спричинив нові економічні відносини між імперіалістичними державами і економічно слаборозвинутими країнами. В. І. Ленін писав: «Економічна різниця між колоніями і європейськими народами-—принаймні більшістю останніх — полягала раніше в тому, що колонії втягувалися в обмін товарів, але ще не в капіталістичне виробництво. Імперіалізм це змінив. Імперіалізм є, між іншим, вивіз капіталу. Капіталістичне вироб­ництво дедалі більш прискорено пересаджується в колонії» ¹. Монополістична буржуазія знайшла у вивозі капіталу той засіб, за допомогою якого вона насаджує в економічно відсталих краї­нах капіталістичне виробництво і капіталістичні виробничі від­носини. Це означає, що вивіз капіталу породив у системі капіта­лістичної експлуатації нові істотні риси.

¹ Ленін В, L Повн. зібр. творів, т. ЗС, с. 33.

По-друге, вивіз капіталу значно розширив сферу експлуата­ції трудящих монополіями імперіалістичних держав. Виробничі відносини капіталізму в їхній специфічній формі монополістич­ного капіталізму стали панівними відносинами в усьому капіта­лістичному світі. Через вивіз капіталу мільйони трудящих економічно слаборозвинутих країн перетворилися в найманих «рабів» іноземних монополій. Процес розвитку капіталізму в ко­лоніальних країнах має істотну особливість: у цих країнах капі­талізм зростає не тільки і навіть не стільки на національному грунті (за рахунок нагромадження вітчизняного капіталу), скіль­ки за рахунок його насадження іноземними монополіями.

По-третє, вивіз капіталу розширив джерела і збільшив обсяг колоніальної данини на користь імперіалістів за рахунок додат­кової вартості, створюваної найманими робітниками на фабри­ках і плантаціях іноземних монополій. У 50-х роках на планта­ціях, що належали монополістичному капіталу в 25 колоніальних країнах, було зайнято близько 5 млн. чоловік сільськогосподар­ського пролетаріату.

По-четверте, вивіз капіталу посилив залежність економічно відсталих країн від імперіалістичних держав, тобто став еконо­мічний знаряддям дальшого закабалення їх.

По-п'яте, вивіз капіталу допомагає «проштовхувати» на зо­внішні ринки «надлишкові» товари монополій. При вивозі капі­талу в підприємницькій формі і організації іноземних підпри­ємств устаткування, як правило, вивозиться з країн — експорте­рів капіталу. Якщо вивозиться позичковий капітал, то надання позик звичайно зумовлюється зобов'язанням скуповувати товари в рахунок кредиту в країни-кредитора, а також політичними умовами, що нав'язуються економічно слаборозвинутим краї­нам.

Отже, вивіз капіталу є важливим засобом експлуатації і по­грабування народів економічно відсталих країн і утримання їх на капіталістичному шляху розвитку.

Певних негативних наслідків зазнає й країна, що вивозить капітал. Посилюється нерівномірність розвитку економіки, за­гострюються суперечності процесу відтворення.

Поиск по сайту: