АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Економічна роль держави в країнах, що розвиваються

Читайте также:
  1. V. Античні міста-держави Північного ПРИЧОРНОМОР’Я
  2. Безпека як економічна категорія
  3. Визначте місце козацької держави у міжнародних відносинах та основні положення її дипломатичної діяльності.
  4. Виникнення держави в Спарті
  5. Виникнення та формування держави
  6. Вопрос № 23 «Курс на укрепление самодержавия и централизацию управления в годы правления Николая 1»
  7. Вплив мілітаризації і фінансової політики держави ма місткість ринку
  8. Глава 26. Відмова на користь держави
  9. Дайте визначення держави та назвіть її ознаки.
  10. Дайте характеристику функцій держави.
  11. Демократизація держави в сучасному світі.
  12. Докази можуть бути одержані на території іноземної держави в результаті здійснення міжнародного співробітництва під час кримінального провадження.

Забезпечення високих темпів економічного зростання, зміна галузевої структури, інду­стріалізація, проведення радикальних аграр­них реформ, винайдення коштів для нагро­мадження, обмеження і ліквідація експлуатації з боку інозем­ного капіталу, переборення несприятливих тенденцій світового капіталістичного господарства, підвищення матеріального і куль­турного рівня життя народу — такі найважливіші завдання, об'єктивно поставлені ходом історії перед країнами, що розви­ваються. Усі ці проблеми доводиться розв'язувати комплексно, в складній і суперечливій соціально-економічній обстановці. Най­важливішу роль у розв'язанні цих завдань повинна відіграти держава.

Найбільш широкі перспективи народам цих країн відкриває держава, яка додержується соціалістичної орієнтації. Вона ви­никає в результаті антиімперіалістичної, антифеодальної, демо­кратичної революції. її економічною основою є такі виробничі відносини, які можуть розвинутись у соціалістичні. Соціальну основу такої держави становить її демократичний блок, що вклю­чає ті верстви населення, які заінтересовані у зміцненні націо­нальної незалежності, в глибоких соціальних перетвореннях. Ке­рівна роль в політичній системі держави соціалістичної орієнта­ції належить революційно-демократичним силам.

Вплив держави на економічні процеси тим повніший і ефек­тивніший, чим далі вона еволюціонує в бік вираження інтересів трудящої більшості нації. Економіка цих країн взагалі не може розвиватися стихійно; держава, яка послідовно проводить анти­імперіалістичну політику і прогресивні соціально-економічні пере­творення, відіграє вирішальну роль в їхньому становленні і роз­витку. У країнах, що визволилися від колоніального гноблення, має місце систематична активна участь держави в процесі роз­ширеного відтворення національних продуктивних сил.

Антиімперіалістичний прогресивний розвиток визволених від колоніального гніту країн, поступальний рух по некапіталістич­ному шляху передбачає розширення втручання держави в еко­номіку. Перетворення відсталої економіки, рішучий наступ на позиції іноземних монополій та імперіалістичних держав, ство­рення сучасної промисловості не може здійснити національний приватний капітал, який для цього дуже малий. Про це свідчить приклад ряду країн, що розвиваються.

Державний сектор утворюється і розвивається залежно від соціальної природи держави різними шляхами: конфіскація влас­ності колишньої колоніальної адміністрації, націоналізація іно­земного і місцевого капіталу, розширене відтворення в рамках самого державного сектора, нагромадження ресурсів через дер­жавний бюджет.

У країнах, що визволилися, питома вага державного сектора в економіці підвищується. Питома вага держсектора в економіці різних країн істотно різняться. Його частка у виробництві на­ціонального доходу коливається від кількох процентів у найбільш економічно відсталих країнах до 10—20% у більшості країн капіталістичної орієнтації і 30—50% —у країнах соціалістичної орієнтації. Особливо велика роль державного сектора у форму­ванні джерел нагромадження, від якого вирішальною мірою за­лежать темпи і модернізація виробництва: його частка в багатьох країнах досягає 50% і більше, у деяких — 75%. Найзагальнішою тенденцією в розвитку держсектора більшості країн, що визво­лились, є поступове підвищення його питомої ваги у виробни­цтві, зайнятості і в капіталовкладеннях, особливо у провідних галузях.

Прогресивне значення державного сектора полягає в тому, що він є відносно вищим ступенем суспільного характеру виробни­цтва і дає можливість здійснювати ряд заходів з контролю над економікою на противагу приватногосподарській стихії. Держава в країнах соціалістичної орієнтації спирається на державний і кооперативний уклади і відповідні їм форми суспільної (загаль­нонаціональної) власності. Державний сектор в економіці вклю­чає в різних країнах банки, великі інфраструктури} об'єкти, зе­мельні угіддя, підприємства добувної і обробної промисловості, зовнішньоторговельні компанії і т. п. Завдяки цьому державний сектор у країнах, де до влади приходить блок революційних сил, може відіграти вирішальну роль у розвитку економіки некапіта-лістичним шляхом. Державний сектор використовується тут з метою не тільки національного, а й соціального визволення, на­буває не тільки антиімперіалістичного, а й антикапіталістичного характеру. Розширення цього сектора за таких умов означає зміцнення економічної і соціальної бази некапіталістнчного шляху розвитку. Разом з тим і в країнах соціалістичної орієн­тації триває і загострюється класова боротьба за напрям розвитку.

 

Державні плани економічного розвитку

У багатьох країнах, що розвиваються, їхні уряди розробляють плани економічного роз­витку. Виникнувши спочатку як програми державних інвестицій, як об'єднання планів окремих відомств, узгоджене з проектуванням прибутків і ви­датків державного бюджету, плани розвитку поступово почали набувати загальнонаціонального характеру: ставити певну мету в масштабі всієї економіки (як правило, виражену в певному проценті збільшення валового національного продукту, експорту, зайнятості в сучасних секторах господарства тощо), встановлю­вати основні народногосподарські пропорції, передбачати темпи зростання виробництва.

Ефективність планування залежить від багатьох обставин: позицій державного сектора в народному господарстві, соціаль­ної природи держави, досягнутого рівня загальноекономічного розвитку, зовнішніх умов, якості самогю плану, наявності відпо­відних кадрів тощо. Як правило, далеко не всі показники, передбачені планами, виконувалися в установлені строки. Проте в ряді країн навіть при невиконанні планових показників заходи, здійснені під час виконання планів, вплинули на розвиток ключо­вих галузей економіки, сприяли деякій зміні попередніх народ­ногосподарських пропорцій у сприятливому напрямі, мобілізації ресурсів. Активну допомогу в плануванні економіки країн, що розвиваються, особливо країн, що йдуть по некапіталістичному шляху, подають соціалістичні країни, які мають великий досвід ведення планового господарства.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)