Закон зростання потреб і соціально-економічна ефективність

Одне з фундаментальних положень економічної теорії полягає в тому, що матеріальні й особливо духовні потреби суспільства є безмежними, а еко­номічні ресурси, необхідні для задоволення цих потреб, є об­меженими.

Безмежність потреб і обмеженість ресурсів породжують дію двох законів суспільного розвитку — закону зростання потреб і закону економії праці.

Закон зростання потреб – це об’єктивний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між виробництвом і досягненим рівнем задоволення потреб людей, розвиток яких спричиняє появу нових потреб і засобів їх задоволення.

Дія закону зростання потреб із боку соціально-економічної форми зумовлена еволюцією відносин економічної власності, появою но­вих типів і форм власності, конкуренцією, зростанням згуртова­ності робітників, а відтак — й інших загонів найманих працівни­ків, розвитком почуття людської гідності та іншими чинниками.

У багатьох країнах світу розробляються раціональні норми споживання матеріальних благ, насамперед продуктів харчуван­ня, які задовольняють фізіологічні потреби. Порівняння фактич­ного споживання з раціональними нормами споживання дозво­ляє визначити ступінь задоволення потреб, виявити структуру невдоволеного попиту і скоригувати на цій основі економічну політику у цій сфері.

Кожний крок у розвитку суспільства - це одночасно задо­волення потреб на новому, вищому рівні. Суспільство завжди жорстко обмежене економічними ресурсами, тому на кожно­му етапі свого розвитку воно висуває як двоєдину мету задово­лення однаково пріоритетних соціальних та економічних по­треб.

Суперечність між необмеженим зростанням соціальних і економічних потреб та обмеженими ресурсами виступає ру­шійною силою соціально-економічного розвитку.

Взаємозв’язок потреб і виробництва характеризується насамперед впливом виробництва на потреби, створенням нових потреб і відповідно створенням благ, що забезпечують їх задоволення.

Економічні потреби тісно пов'язані з виробництвом, розподі­лом, обміном, споживанням. Необхідність задоволення цих по­треб спонукає до виробництва необхідних життєвих благ. У свою чергу, виробництво, створюючи нові товари та послуги, стимулює розвиток потреб людини. Задоволення економічних потреб здійснюється у процесі споживання. Спожитий продукт або по­слуга народжує нові потреби. Таким чином відбувається відтво­рення економічних потреб.

Завдяки економічним потребам здійснюється взаємозв'язок інтересів, цілей людей, з одного боку, та засобів і умов життя людей — з другого. Потребами і прагненнями для їх задоволення зумовлені економічні відносини між людьми, країнами.

Будучи продуктом фізіологічного і психологічного стану людини, потреби виражаються в її поведінці, спонукають до визначених дій. Спонукання виявляється у визначеній поведінці, що ставить своєю метою задоволення потреби. Коли ця мета досягнута, потреба може бути задоволена цілком, частково чи зовсім не задоволена.

Всі люди абсолютно різні за матеріальним становищем, вихованням, розумом, культурою, інтересами тощо, тому існує безліч різноманітних потреб і цілей. Тому не можна запропонувати один "кращий" спосіб мотивації. Постійні зміни в організаційній структурі, технології виробництва, кадрові переміщення - все це ускладнює процес мотивації.

Разом з тим, саме потреби лежать в основі мотивації праці.

Для спонукання працівників до активної діяльності застосовується винагорода. Винагорода - це все те, що людина вважає цінним для себе. Але цінності в кожної людини свої. Портфель з доларами цивілі­зованою людиною буде сприйнятий як дорога винагорода. Проте для дикуна - більш коштовним виявиться портфель.

Життя довело: якщо виробництво нерозвинене, деформована його структура, немає нормального торговельного, побутового, культур­ного обслуговування, сучасних засобів зв'язку, комунікацій тощо, людина женеться за дефіцитом, намагається придбати престижні то­вари. Регулювати потреби в таких умовах неможливо. Більше того, це призводить до розширення тіньової економіки та спекуляції, ди­ференціації доходів, утвердження споживацької психології.

Наукове обгрунтування економічних потреб має велике практич­не значення. На їх основі можна побудувати соціальні нормативи, що характеризують ступінь розвиненості соціальної сфери, досягнутий рівень реальних доходів, умови праці та побуту, ступінь освіти тощо.

Поиск по сайту: