Економічні інтереси та їх класифікація

Економічний інтерес – це вигода, якої досягають у процесі реалізації економічних відносин.

Класифікація економічних інтересів:

* За ознакою суб’єктивності розрізняють інтереси: особисті, колективні, суспільні.

* За об’єктом інтересу: майнові, інтелектуальні, щодо комфортності життя.

* За часом дії: поточні, перспективні.

Суб’єкт вираження економічного інтересу – індивід, колектив, суспільство. Кінцевий об’єкт вираження економічного інтересу – результат суспільного виробництва, який спрямовується на задоволення потреб.

В адміністративно-командній економіці існує жорстка ієрархія інтересів: інтереси держави мають пріоритет перед регіональними, регіональні – перед колективними, колективні – перед особистими.

Другорядне значення особистого інтересу в адміністративно-командній економіці призвело до серйозних збочень в економіці і утворило гальма її розвитку: 1) позбавило людину економічних стимулів до праці; 2) породило психологію утриманства та ін.

Для спонукання працівників до активної діяльності застосовується винагорода. Стосовно до мотивації винагорода має більш глибокий зміст, ніж гроші чи вигода задоволення.

Винагорода - це все те, що людина вважає цінним для себе. Але цінності в кожної людини свої. Портфель з доларами цивілі­зованою людиною буде сприйнятий як дорога винагорода. Проте для дикуна - більш коштовним виявиться портфель.

Розрізняють внутрішню і зовнішню винагороди. Внутрішню винагороду людина одержує від самої роботи. Це задоволення від спілкування з колегами, почуття досягнення результату, задо­волення від корисності зробленого продукту. Внутрішня винагорода забезпечується шляхом створення гарних умов праці і точною постановкою завдань.

Зовнішню винагороду дає організація (підприємство, фірма).

Вона може виступати як у вигляді матеріальної винагороди, так і моральної. Матеріальна - зарплата, додаткові виплати, премії, оплата визначених витрат. Моральна - присвоєння звання "кращий працівник", похвала, оцінка в наказі тощо.

Для здійснення мотивації насамперед необхідно визначити потреби та інтереси людей.

Суспільству дуже важливо знати тенденції та перспективи розвитку потре та інтересів: індивідуальних, сімейних, колективних, суспіль­них, їхні структурні зміни. Це не тільки впливатиме на напрями роз­витку виробництва, а й сприятиме тому, щоб людина стала суб'єктом формування потреб, а не лише їхнім пасивним виробником.

Формування потреб, у тому числі економічних, має спрямовува­тися. Суспільство мусить дбати про те, щоб в ньому було якомога менше чинників, що зумовлюють формування потреб, які деформу­ють психологію людини, шкодять її здоров'ю, загрожують життю на землі. Потрібно свідомо і цілеспрямовано через органи державного регулювання, вартісні, правові важелі, а також виховні заходи впли­вати на об'єктивні умови життя людей, розвивати виробничу і соці­альну інфраструктуру, які б спонукали кожного працівника відтво­рювати потреби, спрямовані на всебічний розвиток людини.

Життя довело: якщо виробництво нерозвинене, деформована його структура, немає нормального торговельного, побутового, культур­ного обслуговування, сучасних засобів зв'язку, комунікацій тощо, людина женеться за дефіцитом, намагається придбати престижні то­вари. Регулювати потреби в таких умовах неможливо. Більше того, це призводить до розширення тіньової економіки та спекуляції, ди­ференціації доходів, утвердження споживацької психології. Отже, за­лежно від того, як розвивається виробництво, в суспільстві форму­ються і регулюються потреби.

Контрольні питання:

1.Що таке економічні потреби? Якими причинами вони породжуються?

2.Як класифікують економічні потреби?

3.В чому полягає суть закону зростання потреб?

4.Яку роль відіграє виробництво в задоволенні економічних потреб суспільства?

5.Що таке економічний інтерес?

6.Як класифікують економічні інтереси?

7.Що є кінцевим об’єктом вираження економічного інтересу?

8.Чи можна задовольнити повністю зростаючі потреби суспільства?

9.Що означає повний обсяг виробництва?

10.Що показує крива виробничих можливостей?

Поиск по сайту: