Суть, форми і структура економічної системи

Економічна система – одна з підсистем суспільства, яка інтегрує в собі сукупність усіх компонентів економіки, природне середовище і виробничі відносини. Основними елементами економічних систем є продуктивні сили, економічні відносини або відносини власності та господарський механізм.

Економічні системи поділяють на ринкові, адміністративно-командні, змішані перехідні та традиційні.

Класична ринкова економічна система має наступні ознаки: 1) приватна власність на ресурси; 2) самостійність учасників економічного процесу; 3) конкуренція суб'єктів господарювання; 4) цінова координація економічної діяльності та управління; 5) держава обмежується захистом приватної власності та забезпеченням належної правової структури, що сприяє свободі підприємництва; 6) функціонує велика кількість виробників однорідної продукції, які не в змозі впливати на рішення один одного; 7) не існує обмежень в інформації про попит, пропозицію, ціни, якість; 8) відбувається вільне ціноутворення, відсутні штучні бар'єри для товарного руху і руху капіталу.

Монополістична ринкова економічна система характеризується: 1) невеликою кількістю виробників певного товару; 2) його диференціацією (відмінностями торгової марки, якості, технічної характеристики); 3) дефіцитом необхідної інформації; 4) утрудненим доступом до ресурсів; 5) погодженістю дій учасників ринкових відносин.

Командна економічна система функціонує на таких засадах:

1)суспільна власність на всі матеріальні ресурси; 2) діяльність господарських суб'єктів регулюється централізовано державою; 3) макроекономічні пропорції формуються на базі директивних планів; 4) ціни встановлюються адміністративним шляхом.

Змішана (ринково-державна) економічна система є проміжною між чистою ринковою і командною. Уряд тут відіграє активну роль: а) сприяє стабілізації і зростанню економіки; б) забезпечує економіку деякими товарами і послугами, які виробляються в недостатньому обсязі або й зовсім не постачаються ринковою системою; в) модифікує розподіл доходів і ресурсів.

Розрізняють також перехідні та традиційні економічні системи.

Перехідні економічні системи - це різновид змішаної в період трансформації економічної системи з одного в інший функціональний чи функціонально-історичний тип.

Традиційні економічні системи характерні для слаборозвинутих країн (Афганістан, Нікарагуа, Іран, Заїр та ін.). Це - економічні системи, в яких технологія виробництва, обмін, розподіл доходів ґрунтуються на давніх звичаях; спадковість і касти диктують економічну поведінку індивідів; технічний прогрес і впровадження інновацій різко обмежені, оскільки вони суперечать традиціям і загрожують стабільності суспільного ладу.

Класифікація економічних систем за технологічним способом виробництва, рівнем розвитку продуктивних сил: доіндустріальне (аграрне) суспільство; індустріальне суспільство; постіндустріальне суспільство. В даний час в розвинутих країнах з ринковою економікою формується інформаційне суспільство.

У розвитку людства виділяється ряд послідовно змінюючих один одного способів виробництва і відповідно суспільно-економічних формацій.

На європейській території послідовно складалися, змінюючи один одного, первіснообщинний, рабовласницький, феодальний, капіталістичний, та соціалістичний лад.

Для первісного ладу характерна зрівняльність розподілу, що було наслідком вкрай важкого існування наших предків. З ростом продуктивності праці, створенням матеріальних благ у розмірах, що перевищують безпосередні потреби, стала поступово складатися майнова нерівність, що і привело потім до розпаду первісного суспільства і появі експлуатації людини людиною.

У рабовласницькому і феодальному суспільствах - головні засоби виробництва (і насамперед земля) належали панівним прошаркам, класам і державі. Вони, використовуючи силу політичної влади, сприяли відтворенню відносин експлуатації, особистої залежності безпосередніх виробників від своїх хазяїв - рабовласників та феодалів. Усе це на певному етапі почало стримувати розвиток продуктивних сил. Найбільш відчутний імпульс для свого розвитку продуктивні сили одержали лише в зв'язку з появою капіталістичних відносин, коли виробники стали прагнути до удосконалення знарядь праці, щоб збільшити кількість продукції, що поставляється на ринок.

Капіталізм, що ґрунтується на ринкових відносинах, відкриває простір для прогресу продуктивних сил, оволодіння досягненнями науки і техніки. Вади капіталізму були одною з причин спроби замінити його соціалізмом в колишньому СРСР та ряду інших країн Європи, Азії та Латинської Америки. Однак вона (спроба) виявилась невдалою і в 90-і роки минулого століття в більшості цих країн розпочався “зворотній” процес – від продекларованого соціалізму до капіталізму з соціально-орієнтованою ринковою економікою.

2.Суспільний поділ праці

Поділ праці – це така організація виробництва, коли кожен спеціалізується на виробництві одного якогось продукту. Він є основою сучасної економіки.

Поділ праці існує:

на рівні підприємств – спеціалізація виробників на виконанні певних функцій;

між підприємствами – спеціалізація підприємств на виробництві певних товарів і послуг;

між регіонами країн – спеціалізація, що пов’язана з природно – кліматичними умовами території;

між країнами – спеціалізація країн на виготовленні певної продукції та поставках її на світовий ринок.

Форми суспільного поділу праці: спеціалізація виробництва, кооперація, концентрація, комбінування.

3.Джерела і рушійні сили розвитку економіки

Розвиток суперечностей – джерело прогресу. Гегель називав суперечність основою будь-якого розвитку, саморуху. І справді, існувати – означає перебувати в русі. З цього погляду рух – це суперечність, єдність суперечностей. Суперечність (в т.ч. економічна) – це джерело саморуху і є процесом взаємодії протилежних сторін і тенденцій у предметах, явищах і процесах, формою зв’язків між цими сторонами.

Рушійними силами економічного розвитку є насамперед суперечності економічної системи. З самого початку існування людства такою суперечністю є протиріччя між досягнутим рівнем виробництва і зростаючими потребами людей, їхнім прагненням покращити свій життєвий рівень.

Схема 1

Поиск по сайту: