Матеріали до заняття № 1

(Методики за матеріалами дослідження Н.М. Дембжицької)

1. «Методика дослідження політичної поведінки особистості»

Анкета дозволяє проаналізувати характер політичної активності або іммобільності особистості, починаючи з дитячих років і до сьогодення, вплив домінуючих факторів на становлення політичних переконань, форми прояву політичної активності на когнітивному рівні (у вигляді інтересу) до політичних подій та дійовому (безпосередній участі в політичному житті суспільства).

1. Із самого раннього дитинства, як себе пам'ятаю, я активно відстоював свої інтереси та права в сімейному оточенні:

2. У школі був одним з тих, кого називали «борцем за правду»:

3. Мої ідеї і переконання завжди знаходили втілення в справах, що з інтересом сприймалися оточуючими:

4. Відчуття можливості панувати та маніпулювати іншими (відкриття «політика» у собі) виявлялося в мені:

а) ще в дошкільні роки;

б) на початку шкільного навчання;

в) у підлітковому віці;

г) у юності;

д) у даний час;

5. Найбільшою мірою на формування моїх політичних переконань уплинули:

а) яскраві дитячі враження;

б) сімейна атмосфера;

в) спілкування з однолітками;

г) знання, отримані в школі;

д) думка значущих знайомих дорослих людей;

е) телебачення, преса, Інтернет;

ж) безпосереднє спілкування з політичними діячами;

з) інші фактори___________________________________

___________________________________________________.

6. Мій інтерес до політики в основному виявляється в:

а) обговоренні політичних реалій життя зі знайомими людьми;

б) читанні журнальних, газетних статей на політичні теми;

в) перегляді та обговоренні соціально-політичний програм телебачення і радіо;

г) вивченні фундаментальних робіт класиків політичної науки та сучасних політологів;

д) реальній участі в суспільно-політичній діяльності;

7. Моя участь у політичному житті суспільства реалізується в основному у формі:

а) самовираження свого політичного кредо в індивідуальній творчості (вірші, проза, музика, живопис і т.ін.);

б) цілеспрямованого впливу на органи влади через написання листів, петицій, прохань і т.ін.

в) особистих контактів з політиками та адміністративними службовцями в системі державного управління;

г) участі у виборах, референдумах;

д) участі в роботі з організації і проведення політичних передвиборних кампаній;

е) відвідування політичних зборів і мітингів;

ж) участі в демонстраціях, пікетах, страйках;

з) участі в діяльності молодіжних суспільно-політичних організацій;

и) членства в партійних і державних структурах;

к) висування своєї кандидатури на виборах в органи державної влади;

л) інше_______________________________________________________________________.

8. Найбільшою мірою моя участь у політичній діяльності зумовлена:

а) почуттям радості та задоволення від самої приналежності до важливої і значимої справи;

б) можливістю застосування особистих сил і здібностей;

в) одержанням матеріальних і соціальних вигід;

г) престижністю політичної діяльності;

д) приналежністю до групи однодумців (соціальна захищеність);

е) можливістю збагачення соціальних зв'язків і підвищення особистісного статусу;

ж) можливістю впливу та маніпулювання людьми у своїх інтересах;

з) прагненням змінити й удосконалити суспільні відносини, соціальні інститути;

и) прагненням втілити в реальність свої політичні ідеали та моделі суспільного устрою;

к) бажанням залишити слід в історії;

л) інше_______________________________________________________________________.

9. Моя політична діяльність, як мені здається, один з найважливіших аспектів мого сьогоднішнього життя:

10. На мій погляд, я вже зараз готовий досягти в політичній діяльності того, чого бажаю:

2. Методика дослідження рівня політичного інтересу.

Дослідження рівня політичного інтересу проводиться за анкетою. Під терміном «рівень політичного інтересу» особистості розуміється ступінь притаманності такого способу поведінки, який виражається у її переважній схильності до політичної сфери знання або громадсько-політичного виду діяльності. У дослідженні інтересу до політичного життя застосовується методичний принцип абсолютного судження при загальному полі вибору. Опитувальний лист становить перелік телевізійних передач – каталог індикаторів для пізнавального, політичного, розважального інтересів.

Для введення індикатору сили інтересу (або рівня інтересу) задаються три ситуації вибору:

1. Широкий діапазон вибору, коли респондента просили без обмежень вказати будь-яку кількість телепередач зі списку, які він намагається переглянути, як тільки вони виходять до ефіру.

2. Середній діапазон вибору – респондент обирає лише 6 таких телепередач.

3. Вузький діапазон вибору – респондент обирає три телепередачі зі списку. Сильний інтерес відзначається, коли вибір однієї й тієї ж телепередачі спостерігається в усіх трьох ситуаціях вибору.

Особливістю вибору є те, що досліджуваний порівнює індикатор політичного інтересу (відповідну телепередачу) з усім іншим полем вибору, щоб оцінити його як такий, що цікавить чи не цікавить його.

Обчислення проводиться за наступною моделлю: чим більше обирається індикаторів, які відносяться до даного інтересу та чим частіше один і той же індикатор обирається по усіх ситуаціях вибору, тим вища сума балів. Оскільки список містить 6 індикаторів політичного інтересу із 18, то максимальна оцінка інтересу:

- в першій ситуації – 6 балів;

- у другій ситуації – 6 балів;

- у третій ситуації – 3 бали.

В результаті обчислюється сумарний індекс політичного інтересу за формулою: І = І₁/6 + І₂/6 + І₃/3.

І₁ – сума балів за усіма індикаторами політичного інтересу у першій ситуації вибору;

І₂ – сума балів за усіма індикаторами політичного інтересу у другій ситуації вибору;

І₃ – сума балів за усіма індикаторами політичного інтересу у третій ситуації вибору.

Поиск по сайту: