АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Етапи вироблення прогнозу і критерії його ефективності

Читайте также:
  1. Аналіз математичних методів прогнозування валютних курсів
  2. ВЕРИФІКАЦІЯ ПРОГНОЗУ
  3. Визначення ефективності впровадження вітроенергетичної установки для потреб енергозабезпечення об’єкта
  4. Визначення ефективності впровадження фотовольтаїчна система для потреб енергозабезпечення об’єкта
  5. Визначення ефективності звукоізоляції.
  6. Визначення показників економічної ефективності інвестицій
  7. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ, ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІННЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
  8. Виникнення економічної теорії та основні етапи розвитку. Сучасні напрямки і школи економічної теорії
  9. Відбір джерел. Критерії відбору.
  10. Внутрішнє гальмування є специфічним для кори великого мозку, потребує вироблення, тренування певних умов. Яку іншу назву має це гальмування?
  11. Глава 6. Країна походження товару та критерії достатньої переробки товару. Документи про походження товару
  12. ЕКОНОМІЧНИЙ ЦИКЛ І ЙОГО ФАЗИ. ПРИЧИНИ ЕКОНОМІЧНИХ КОЛИВАНЬ. ПРОГНОЗУВАННЯ ДІЛОВОГО ЦИКЛУ

Вироблення прогнозу є складним і відносно тривалим процесом. Складається воно з кількох етапів:

1. Передпрогнозна орієнтація (програма досліджен­ня). На цьому етапі уточнюють завдання прогнозу, аналі­зують його особливості, масштаби, періоди, підстави, формулюють мету і завдання, робочі гіпотези, визнача­ють засоби, структурують процес організації прогнозу­вання. Головним моментом є аналіз об'єкта прогнозуван­ня, опис якого починають при формуванні завдання на прогноз. Опис містить відомості про найзагальніші по­казники об'єкта. На цьому етапі важливим є досвід та ін­туїція фахівців.

Під час аналізу об'єкта прогнозування слід дотриму­ватися певних методологічних принципів. Принцип сис­темності вимагає розглядати об'єкти і прогнозне тло відповідно до мети і завдань дослідження. Принцип при­родної специфічності передбачає обов'язкове врахування специфіки природи об'єкта прогнозування, закономірно­стей його розвитку, абсолютних і розрахункових значень меж розвитку. При порушеннях цього принципу (часто виникають за формальної екстраполяції процесу) помил­ки можуть бути значними, а прогнози абсурдними. Прин­цип аналогічності передбачає постійне порівняння влас­тивостей об'єкта з відомими в даній галузі подібними об'єктами, їхніми моделями для пошуку об'єкта-аналога, використання його моделі або окремих її елементів. Цей принцип дає змогу мінімізувати витрати на аналіз і про­гноз завдяки використанню готових прогнозних моделей, а також забезпечити перевірку істинності прогнозів зіста­вленням їх з прогнозами об'єктів-аналогів.

2. Побудова вхідної (базової) моделі прогнозованого об'єкта засобами системного аналізу. Для уточнення мо­делі можливе опитування населення й експертів. Під час аналізу об'єктів прогнозування використовують об'єкт­ний та функціональний підходи.

Об'єктний припускає виділення підсистем шляхом поелементного дроблення об'єктів. Кожен новий елемент розглядається при цьому як об'єкт прогнозування відпо­відного рівня ієрархії. А кожна система (підсистема) роз­глядається як сукупність властивостей і взаємозв'язків відповідного об'єкта. Цей підхід застосовують щодо структурноскладних об'єктів, виділяючи групи схожих за властивостями первинних об'єктів й аналізуючи найтиповіші характеристики кожної групи. Функціо­нальний підхід відрізняється від об'єктного тим, що за основу структурного членування об'єкта беруть функціо­нальні ознаки. Цей підхід застосовують за відносно неве­ликої кількості первинних об'єктів, що складають об'єкт прогнозування. Але вони є надто складними за своїми ха­рактеристиками і взаємозв'язками. Тоді виділяють групи схожих функцій і простежують їхню реалізацію незале­жно від первинних об'єктів.

3. Збір даних прогнозного тла. Прогнозне тло — це сукупність зовнішніх щодо об'єкта прогнозування умов, істотних для політичного прогнозування. Наприклад, прогноз стабільності політичної системи передбачає вра­хування прогнозів економічного розвитку.

4. Побудови динамічних рядів показників. Вони є стрижнем майбутніх прогнозних моделей засобами екст­раполяції. Динамічний ряд — це тимчасова послідов­ність ретроспективних (лат. ге1;го — назад, зресіго — ди­влюсь) значень змін об'єкта прогнозування.

5. Побудова серп гіпотетичних (попередніх) пошуко­вих моделей. При цьому вдаються до пошукового аналізу профільних і фонових показників, конкретизації міні-

мального, максимального і найімовірнішого значень. Як правило, змістом пошукового прогнозу є визначення мо­жливих станів об'єкта прогнозування в майбутньому. До пошукових засобів відносять екстраполяцію, історичну аналогію, написання сценаріїв, аналітичні процедури.

6. Побудова гіпотетичних нормативних моделей про­гнозованого об'єкта. Це завдання реалізують засобами нормативного аналізу за заздалегідь визначеними крите­ріями щодо заданих норм, ідеалів, цілей.

7. Оцінка вірогідності, точності, обґрунтованості (верифікації) прогнозу. Мистецтво політичного прогнозу­вання полягає в умінні, ґрунтуючись на об'єктивних зако­нах, визначити напрями й особливості розвитку певних явищ, спрямувати цей розвиток відповідно до мети. Віро­гідність прогнозу перевіряють на обґрунтованість, логічну доказовість, вдаючись інколи до експерименту, інтуїції.

8. Вироблення рекомендацій щодо управлінських рішень на основі зіставлення пошукових і нормативних моделей.

9. Аналіз (експертиза) підготовленого прогнозу і рекомендацій, а також їх доведення з урахуванням ви­словлених зауважень та здача проекту замовнику.

10. Передпрогнозна орієнтація на основі зіставлення ма­теріалів уже виробленого прогнозу з новими даними прогно­зного тла і новий цикл дослідження. Це зумовлено непе­рервністю, необхідністю поглиблення і розширення процесу прогнозування.

Але ефективність прогнозів політичних подій не може зводитися тільки до ступеня їхньої вірогідності, точності. Не менш важливо знати, наскільки прогноз сприяє підвищенню обґрунтованості, об'єктивності, ефективності вироблених на його основі політичних рі­шень. Водночас перевірка прогнозів має істотні відмінно­сті від верифікації прогнозів. У прогнозуванні, окрім абсолютної верифікації (емпіричного підтвердження або заперечення правильності гіпотези), існує відносна (попе­редня) верифікація, яка дає змогу розвивати наукове до­слідження, використовувати їх результати на практиці ще до абсолютної їх перевірки.

Сучасний інструментарій прогнозування не є універ­сальним. Прогнозування є обмеженим як щодо часового діапазону (п'ять—десять років), так і щодо об'єктів (не всі явища піддаються прогнозним оцінкам). Максималь­не використання наукового політичного прогнозуванню запобігає домінуванню утопічних поглядів, сподівань, орієнтацій, забезпечує стабільний і динамічний розвиток суспільства.

Запитання. Завдання

1. Чим визначається на сучасному етапі розвитку суспільства роль прогнозування в управлінні соціально-політичними процесами?

2. Порівняйте суспільно-політичні перспективи західного і незахі-дного шляхів світового суспільно-політичного розвитку.

3. Сформулюйте перспективи передбачуваного розвитку України до 2010 р.

4. Беручи за основу діяльність найпопулярніших українських полі­тичних лідерів, обгрунтуйте перемогу одного з них на майбутніх прези­дентських виборах.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)