АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Дослідження політичного ринку. Вивчення громадської думки

Читайте также:
  1. IV. Вивчення нового матеріалу.
  2. V. Вивчення нового матеріалу.
  3. Актори політичного процесу
  4. Альтернативні концепції політичного устрою
  5. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
  6. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
  7. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
  8. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
  9. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міжпредметна інтеграція).
  10. БІОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КРОВІ
  11. Вивчення вільних затухаючих коливань математичного маятника
  12. Вивчення громадської думки

Однією з найважливіших складових політичного маркетингу є вивчення особливостей функціонування ринку.влади в певному суспільстві. Дослідження його передба­чає вивчення та аналіз політичної культури суспільства, рівня розвитку партійно-політичних структур, банку по­літичних лідерів (політичної та правлячої еліти), наста­нов суспільної свідомості.

Якщо перші три чинники досліджують традиційними методами політичного аналізу, то стереотипи суспільної свідомості — шляхом вивчення громадської думки. Вивчають її через опосередковані засоби масової інформа­ції (документи органів влади, суспільно-політичних орга­нізацій), прямі (особисті контакти працівників органів управління з населенням на зборах, мітингах, страйках, прийом громадян, листування) й спеціалізовані канали надходження інформації.

Спеціалізовані канали висловлювання громадської думки є найнадійнішими, оскільки з допомогою соціоло­гічних і соціопсихологічних методів дають змогу отриму­вати репрезентативну (адекватну) інформацію з широко­го кола питань. Вони домінують у політичному марке­тингу.

Опитування громадської думки поділяють на інтерв'ю та анкетні опитування.

Інтерв'ю проводять у формі розмови інтерв'юера з ре­спондентом (опитуваним), занотовуючи його відповіді вручну або на аудіо- чи відеоплівку.

Анкетне опитування передбачає фіксований порядок запитань і варіанти відповідей. Розрізняють такі види анкетних опитувань громадської думки: роздавальне, те­лефонне, пресове, поштове (у тому числі електронною по­штою), комп'ютерне. Роздавальне опитування — основ­ний вид анкетного опитування, під час якого дослідник безпосередньо вручає анкету респондентові, отримуючи її після заповнення. Використання при цьому спеціальних процедур уможливлює забезпечення надійності, репре­зентативності та якості опитування, гарантує задіяння всіх анкет. Телефонне анкетне опитування передбачає спілкування інтерв'юера та респондента на відстані. Як­що респондент є постійним учасником опитувань певної соціологічної мережі, можливе використання автовідповідачів. За аналогічною схемою проводять опитування з допомогою електронної пошти та персональних комп'ю­терів, встановлених у респондентів. За телефонного опи­тування часто використовують електронно-обчислюваль­ну техніку, коли результати відповідей через спеціальні пристрої вводять у комп'ютери соціологів. Попри лег­кість організації, незначні витрати та масштабність мож­ливого охоплення, кількість повернених анкет становить у середньому 5 %. Існує й проблема репрезентативності, оскільки відповідають на анкету лише ті, хто цього сам хоче. Пресове опитування передбачає опублікування ан­кет у газеті, отримання їх від респондентів поштою. Ма­ючи великий респондентський масив, можна суттєво під­вищити надійність інформації через так званий ремонт вибірки — наближення її соціально-демографічних пара­метрів до відповідних параметрів населення тих терито­рій, де проводять опитування громадської думки. Але проблема репрезентативності в разі проведення пресових опитувань є досить складною, і її потрібно враховувати, оцінюючи результати дослідження.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)