АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ВИСНОВКИ. 1. Під політичним процесом треба розуміти сукупну діяльність суб'єктів політики: державно-владних структур

Читайте также:
  1. Висновки
  2. ВИСНОВКИ
  3. ВИСНОВКИ
  4. ВИСНОВКИ
  5. Висновки
  6. Висновки
  7. ВИСНОВКИ
  8. ВИСНОВКИ
  9. Висновки
  10. ВИСНОВКИ
  11. Висновки
  12. Висновки

1. Під політичним процесом треба розуміти сукупну діяльність суб'єктів політики: державно-владних структур, партій, соціально-класових груп, еліт і окремих осіб, завдяки якій забезпечуються функціонування і розвиток політичної системи.

2. Політичний процес поділяється на два основ­ні види:

1) політичну участь, що полягає у здій­сненні масових акцій (участь у виборах, референду­мах, демонстраціях, маніфестаціях тощо);

2) полі­тичне функціонування, що передбачає професійну політичну діяльність (парламентську, державно-управлінську).

3. Суб'єктами політики є окремі особи і соціальні гру­пи.

До групових суб'єктів політики належать:

1) первинні (етноси, нації, класи, територіальні, демографічні і конфесійні групи);

2) вторинні (групи тиску, лобі і партії);

3) безпосе­редні (владні структури, керівні органи політичних і гро­мадських організацій, лідери).

Якщо первинні суб'єкти по­літики виникають стихійно і намагаються через політику реалізувати різний спектр соціальних інтересів, то вторинні і безпосередні суб'єкти політики утворилися як специфічні інститути здійснення влади або впливу на неї для захисту інтересів соціальних груп.

4. Політичний конфлікт — це зіткнення протилежних інтересів, цінностей з приводу розподілу влади, панування, престижу, а також матеріальних ресурсів. Політичні кон­флікти відбуваються між такими суб'єктами політичної дії: національними державами або групами національних дер­жав, державою і соціальною групою, політичними органі­заціями, елітами, кліками, мафіями, політичними лідерами. Конфлікти дають змогу збалансувати суспільні інтереси, роз­в'язати важливі суспільні проблеми лише тоді, коли існує цивілізований механізм їх попередження і розв'язання.

5. Політичні рішення є основною ланкою і одночасно результатом політичного процесу. Процес підготовки рішень складається з таких фаз: 1) висловлювання інтересів і підго­товка громадської думки;

2) аналіз проблеми і підготовка проекту рішення; 3) прийняття рішення; 4) виконання рі­шень.

6. До політичних рішень належать: закони і постанови законодавчого органу, нормативні акти центральної вико­навчої влади та місцевих органів влади, ухвали політичних партій і груп тиску. Політичні рішення класифікуються за такими основними критеріями: суб'єктами прийняття, тер­міном дії і масштабністю цілей, ступенем соціальних на­слідків.

7. Політичний процес в Україні спрямований на розбу­дову інститутів незалежної держави та їх трансформацію з

постколоніальних і посткомуністичних у демократичні, ста­новлення нових партійної і виборчої систем, радикальні зміни елементів політичної культури, а також реформуван­ня всіх сфер суспільного життя. Цей процес характеризуєть­ся зіткненням інтересів, цінностей тих соціальних і по­літичних сил, які виступають за реформи, і тих, котрі відстою­ють реставрацію старих структур у дещо оновленому ви­гляді.

8. Механізм прийняття і виконання політичних рішень в Україні потребує значного вдосконалення. Це, зокрема, сто­сується процедури узгодження інтересів між різними суб'єк­тами політики, експертної оцінки проектів, нормативної ос­нови чіткого визначення компетентності й відповідальності керівних центрів прийняття рішення, а також формування адміністративної еліти.

 

Контрольні запитання

1. Чи є складовою частиною політичного проце­су профспілкова діяльність?

2. За яких обставин соціальні групи переста­ють бути суб'єктами політики?

3. Яка відмінність між первинними і вторин­ними суб'єктами політики?

4. Чим відрізняються мафії від клік і організо­ваної злочинності?

5. За яких обставин мафія є активним суб'єктом політики?

6. Яка відмінність між партіями і групами тиску?

7. Які позитивні і негативні моменти конфлік­ту ви можете назвати?

8. Перелічіть основні засоби розв'язання кон­флікту.

9. Від яких чинників залежить ефективність політичного рішення?

10. Назвіть приклади стратегічних, тактичних і оперативних рішень.

11. Як суб'єкти соціально-класової структури впливають на політичний процес в Україні?

12. Які чинники спричинилися до основних по­літичних конфліктів в Україні?

13. Чи поділяєте ви думку, що в посткомуністич­них перехідних суспільствах парламенти, як правило, є інструментом гальмування ре­форм?

14. Які з відомих вам типів політичних рішень в Україні найбільш некомпетентні?

15. Що необхідно для вдосконалення механізму прийняття і виконання політичних рішень?


Дзюбко

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)