АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Типи політичного процесу

Читайте также:
  1. Актори політичного процесу
  2. Альтернативні концепції політичного устрою
  3. Бюджет, та учасники бюджетного процесу України.
  4. Виникнення та сутність синергетичного методу дослідження політичного процесу.
  5. Виявляти хиби в організації та методиці проведення навчального процесу.
  6. Глава 71. Процесуальні дії у справі про порушення митних правил та порядок їх проведення
  7. Джерела політичного розвитку.
  8. Дослідження політичного ринку. Вивчення громадської думки
  9. Ефективність політичного функціонування та політичні технології
  10. Завдання, зміст та процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду.
  11. Закономірності процесу формування уявлень про властивості і співвідношення предметів у дітей раннього віку.
  12. Заходів МВС, спрямованих на реалізацію норм Кримінального процесуального кодексу України

Політичні процеси бувають двох типів: зовнішньополітичні та внутрішньо­політичні. Організаційна структура полі­тичної і державної влади – справжній стрижень політичного процесу, зумовлює ті чи інші обсяги полі­тичної активності населення, впливає на засоби політичної мобі­лізації громадян, панівні методи управління. Тому зміст політич­них процесів суттєво розрізняється в парламентських унітарних державах (Великобританія), у країнах з напівпрезидентсько-уні-тарним правлінням (Франція), в президентських системах, що поєднують поділ влади й федералізм (США), в державах з пар ламентсько-федералним правлінням (Канада) або в інших дер- жавних укладах. Зрозуміло, можливості розвитку політичного процесу залежать від спроможності політичної організації сус­пільства видозмінювати функції своїх ланок, швидко справлять­ся з перемінами в правлячій еліті і зміною лідерів, забезпечувати утворення нових необхідних політичних інститутів, структур тощо. З точки зору публічності, здійснення елітою і виборцями своїх функцій, явного або неявного відправлення державою повнова­жень та прерогатив, виділяються відкритий та прихований (тіньо­вий) політичні процеси.

Відкритий політичний процес визначається тим, що політичні інтереси соціальних спільностей, груп і громадян систематично виявляються у виборчих перевагах, програмах політичних партій і рухів, а також в інших формах публічних прихильностей людей до державної влади. При демократії це виражається в безперерв­них контактах між соціальними спільностями, групами, громадя- нами та інститутами, структурами влади, обговоренні і оспорю- ванні окремої та загальної мети і проблем, коректуванні здійснюваного під впливом громадської думки політичного кур­су. В умовах тоталітарних режимів висвітлюються інші риси полі­тичної взаємодії суб'єктів та інститутів влади: адміністративна безкрайність центру, всепроникаючий силовий вплив держави на рядових громадян тощо. Якщо ж в демократичних державах відкритість політичного процесу виражається у відкритості для гро­мадськості різних фаз прийняття політичних рішень, коректуванні програм, рекрутстві еліт, а також інших ділянок владної взаємодії громадян, то в тоталітарних режимах відкритість політичного про­цесу ніколи не поширюється на механізми управління й особливо на вироблення стратегічної та тактичної мети правління.

Тіньовий політичний процес базується на публічно неоформле-них політичних інститутах та центрах влади, а також на таких владних домаганнях соціальних верств, груп та окремих грома­дян, що з різних причин не передбачають спрямування до офіцій­них суб'єктів та об'єктів влади тощо. Центрами влади, до яких апелюють громадяни, виступають заборонені, нелегалізовані та невизнані суспільством структури (мафіозні клани, діючі на тій чи іншій території). Владно-політичний простір регулюється прий­нятими в таких центрах рішеннями, запропонованими ними за­собами та нормами реалізації мети, встановленими правами та свободами діючих суб'єктів. Тіньовий політичний процес може виступати і в альтернативній офіційній політичній формі (пара­зитування мафіозних структур на державних інститутах влади тощо), і в неальтернативній формі, коли вища влада певних інсти­тутів офіційно не афішується, але зізнається. Така ситуація до­сить типова.

Сучасний історичний період характеризується найбільш гли­бокою і всебічною кризою тоталітарних та авторитарних політич­них режимів у різноманітних регіонах світу. У деяких країнах демократичні домагання маскуються в авторитарну практику, в інших - справжній рух у бік демократії. Інколи насильство покликане нейтралізувати сповзання суспільства до повного краху і стану, близького до анархії. Для того, щоб оцінити неоднозначні зміни, що відбуваються в політичних системах, необхідна теоретична основа для порівняльного аналізу, здат­ного узагальнити найширшу різноманітність політичних сис­тем. Політичний розвиток - це зростання спроможності полі­тичної системи.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)